Справа № 465/3336/14 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.
Провадження № 22-ц/783/4028/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. М.
Категорія:19
21 липня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,
суддів: Богонюка М.Я., Бермеса І.В.,
при секретарі: Фейір К.О.,
за участю: позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ЛМКП «Львівтеплоенерго» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 вересня 2015 року,-
ЛКП «Львівський ліхтар» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3-В. В. та ОСОБА_2 третьої особи ЛМКП «Львівтеплоенерго» про стягнення суми боргу за послуги з центрального опалення. Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 22 вересня 2015 року - первісний позов залишено без розгляду.
ОСОБА_3-В. В. та ОСОБА_2 звернулися до суду з зустрічним позовом до ЛКП «Львівський ліхтар», ЛМКП «Львівтеплоенерго» та просили зобов'язати відповідачів не проводити нарахування за послуги теплопостачання квартири АДРЕСА_1 у зв'язку з відключенням квартири від системи центрального опалення та зобов'язати зменшити нарахування вартості комунальних послуг за теплопостачання вказаної квартири на загальну суму 12807,84 грн. В обґрунтування позовних вимог вказали, що в 2005 році вони почали виготовляти технічні умови для відключення квартири від центральної системи опалення та про надання технічних умов на влаштування автономної системи опалення в квартирі. Оскільки їм було видано технічні умови на 2-х функційний котел від 22.08.2005 р. для встановлення автономної системи теплопостачання, проведено огляд та складено акт приймання в експлуатацію димових та вентиляційних каналів в житлових будинках після капітального ремонту і нового будівництва, укладено договір №409/2/2 про надання послуг з газопостачання від 16.11.2006 р. про встановлення АВГД-1 -1 шт., а відтак з вересня 2005 року по даний час вони не користуються послугами централізованого постачання теплової енергії, а для опалювання використовують автономну систему, проте за їхньої квартирою й надалі числиться значна заборгованість, яку вважають необґрунтованою, а тому просили позов задоволити.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 22 вересня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ЛКП «Львівський ліхтар», ЛМКП «Львівтеплоенерго» про зобов'язання вчинити дії задоволено.
Зобов'язано Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» та Львівське комунальне підприємство «Львівський ліхтар» не проводити нарахування за послуги теплопостачання для квартири АДРЕСА_1 у зв'язку з відключенням квартири від системи центрального опалення.
Зобов'язано Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» та Львівське комунальне підприємство «Львівський ліхтар» зменшити нарахування вартості комунальних послуг за теплопостачання для квартири АДРЕСА_1 на загальну суму 12807,84 грн.
Рішення суду в апеляційному порядку оскаржило Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго».
В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що з розрахунку заборгованості ЛКП «Львівський ліхтар» вбачається, що з грудня 2012 року у спірній квартирі нарахована заборгованість у розмірі 12 807,84 грн., проте виконавцем послуг з тепловодопостачання у вищевказаний період було саме ЛКП «Львівський ліхтар» , а ЛМКП «Львівтеплоенерго» -виробник послуг, саме тому правові відносини щодо надання послуг склались саме між позивачами та ЛКП «Львівський ліхтар». Також вказує, що вони не здійснювали нарахування за послуги теплопостачання та не надавало позивачам таких, а відтак рішення суду в частині зобов'язання ЛМКП «Львівтеплоенерго» зменшити нарахування вартості послуг з теплопостачання для квартири АДРЕСА_1 на загальну суму 12807,84 грн. є неправомірними. Просить рішення суду в частині зобов'язання ЛМКП «Львівтеплоенерго» зменшити нарахування вартості послуг з теплопостачання для квартири АДРЕСА_1 на загальну суму 12807,84 грн.скасувати та ухвалити нове рішення.
В судове засідання з'явилася позивачка за зустрічним позовом, інші особи не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку,представником ЛМКП «Львівтеплоенерго» подано клопотання про відкладення розгляду справи, однак колегія суддів, вважає його безпідставним, а тому відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2. на заперечення доводів апеляційної скарги перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає даним вимогам.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3-В. В. та ОСОБА_2 є спів власниками квартири АДРЕСА_1 (а.с.6), який знаходиться на балансі в ЛКП «Львівський ліхтар».
Згідно наданих ЛКП «Львівський ліхтар» розрахунків (а.с.7-8) заборгованість відповідачів по оплаті за житлово-комунальні послуги за період з червня 2010 року по березень 2014 року становила 12 807 грн. 84 коп.
Також встановлено, що ЛКП «Львівський ліхтар» зверталось до суду із заявою про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_3-В. В. та ОСОБА_2 заборгованості за вказані вище види житлово-комунальних послуг, однак, ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 13.05.2013 року виданий судовий наказ було скасовано (а.с.9).
У відповідності до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», балансоутримувачем будинку - є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; виконавцем - є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг споживачу відповідно до умов договору; виробником - є суб»єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; споживачем - фізична або юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Згідно зі ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», балансоутримувач є особливим учасником відносин у сфері житлово-комунальних послуг, який, залежно від цивільно-правових угод, може бути споживачем, виконавцем або виробником таких послуг.
У відповідності до ст.7 цього Закону, орган місцевого самоврядування має право визначити виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
У відповідності до «Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді», затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 року №60, виконавець житлово-комунальних послуг визначається органами місцевого самоврядування, крім випадків, коли власник (власники) житлових будинків бажає (бажають) визначити виконавця житлово-комунальних послуг самостійно (п.1.4).
У відповідності до п.1.5 цього Порядку, власник (власники) житлових будинків може (можуть) уповноважити на визначення виконавців житлово-комунальних послуг виконавця послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків.
Якщо виконавець послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків не може визначити виконавця інших комунальних послуг, він надає ці послуги власними силами (п.3.2, п.4.2 Порядку).
Відповідно до п.1.2 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №365 від 08.06.2007 року, прийнятого на виконання вказаного вище наказу, виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання у житлових будинках м.Львова визначено житлово-експлуатаційні підприємства (ЛКП, ЖКК, ЖКП, БУ та інші) або інші суб'єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання вказаного виду послуг.
Згідно з п.п.2.1 п.2 цього рішення, балансоутримувач (управитель) може самостійно визначати виконавця житлово-комунальних послуг з числа суб'єктів господарювання, з яким дійшов домовленостей про надання таких послуг і який відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно з п.п. 4.1 п. 4 цього рішення, виконавців житлово-комунальних послуг зобов'язано забезпечити укладення договорів з виробниками послуг з теплопостачання (ЛМКП «Львівтеплоенерго», ЛКП «Залізничнетеплоенерго» та ін.) - на постачання теплової енергії, тобто, так само, як було визначено й рішенням Львівської міської ради №602 від 03.11.2000 року «Про вдосконалення системи надання послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення м.Львова», яке втратило чинність з прийняттям вказаного рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №365 від 08.06.2007 року.
Так, 01.10.2012 року між ЛКП «Львівський ліхтар»(споживачем) та ЛМКП «Львівтеплоенерго» (теплопостачальною організацією) було укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді (а.с.15-21).
У відповідності до умов цього договору, ЛМКП «Львівтеплоенерго», як теплопостачальна організація, забезпечувала постачання теплової енергії в гарячій воді в потрібних обсягах, а ЛКП «Львівський ліхтар»зобов'язувалось отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Таким чином, в силу наведених вище норм закону та укладеного між ЛКП «Львівський ліхтар»та ЛМКП «Львівтеплоенерго» договору на постачання теплової енергії та гарячого водопостачання, який був чинним протягом спірного періоду, саме ЛКП «Львівський ліхтар» було виконавцем послуг з централізованого постачання теплової енергії та гарячого водопостачання до квартир вказаного будинку (обслуговування внутрішньо-будинкової мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання), а ЛМКП «Львівтеплоенерго» - виробником послуг з постачання теплової енергії та гарячого водопостачання і, одночасно, виконавцем цих послуг, але лише в частині постачання теплової енергії до будинку, який знаходиться на балансі ЛКП «Львівський ліхтар», що відповідає вказаному вище рішенню виконавчого комітету Львівської міської ради та положенню п.9 ч.1 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу, у такому виді правовідносин.
У відповідності до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, юридичні факти, заподіяння матеріальної та моральної шкоди тощо, а також вони можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право захистити своє цивільне право у разі його порушення, невизнання або оспорювання встановленим законом або договором способом.
Так, у відповідності до ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
У відповідності до п.5 ч.1 ст.20 Закону, споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.
Частиною другою статті 21 цього Закону передбачено обов'язок виконавця послуг, зокрема, забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а також розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.
Таким чином, задовольняючи вимоги позивачів за зустрічним позовом та зобов'язуючи ЛМКП «Львівтеплоенерго» та ЛКП «Львівський ліхтар» вчинити певні дії, - суд першої інстанції не врахував, що правові підстави для цього відсутні, оскільки зобов'язання по оплаті вартості одержаної на будинок теплової енергії виникають із правовідносин між ЛМКП «Львівтеплоенерго» та ЛКП «Львівський ліхтар», які регулюються укладеним між ними договором на постачання теплової енергії до будинку позивачів.
Крім того, ні законом, ні договором такого обов'язку ЛМКП «Львівтеплоенерго», як виробника житлово-комунальних послуг, перед позивачами, як споживачами послуг, не передбачено, а отже, обраний позивачами спосіб захисту їхніх прав не узгоджується з наведеними вище нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
З цих же підстав не підлягає задоволенню й вимога позивачів за зустрічним позовом про зобов'язання ЛМКП «Львівтеплоенерго» припинити нарахування за послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання до їхньої квартири, оскільки ЛМКП «Львівтеплоенерго» не є виконавцем даного виду послуг перед позивачами, а має взаємні договірні зобов'язання з ЛКП «Львівський ліхтар», тому вимоги позивачів за зустрічним позовом в цій частині є теж безпідставними, оскільки не ґрунтуються на нормах закону та/або умовах договору.
З наведених вище мотивів та на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3-В. В. та ОСОБА_2, підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» - задовольнити.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 вересня 2015 рокув частинізадоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_2 про зобов'язання Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» та Львівського комунального підприємства «Львівський ліхтар» не проводити нарахування за послуги теплопостачання для квартири АДРЕСА_1 у зв'язку з відключенням квартири від системи центрального опалення та зменшити нарахування вартості комунальних послуг за теплопостачання для квартири АДРЕСА_1 на загальну суму 12807,84 грн.- скасувати та ухвалити в цій частині нове, яким в задоволенні позову - відмовити.
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: О.М.Ванівський
Судді: М.Я.Богонюк
ОСОБА_4
згідно оригіналу:
Судове рішення набрало законної сили: 21.07.2016
Суддя Апеляційного суду
Львівської області ОСОБА_1
Дата оформлення копії: 26.07.2016
Помічник судді: О.А. Глинський