Справа № 686/12783/16-ц
про залишення позовної заяви без руху
24 червня 2016 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Стефанишин С.Л., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності ,-
ОСОБА_1, звернулася до суду з позовною заявою про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху виходячи з наступного.
Позовна заява подана без дотримання вимог ст. 119 ЦПК України, а саме: позивач в порушення п. 13 Постанови ВССУ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», ставляючи вимогу майнового характеру, сплатила розмір судового збору в розмірі 572.86 грн.
Виходячи із змісту ч. 2 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору залежить від ціни позову, а тому визначення ціни позову має важливе значення для визначення розміру судового збору.
В позовній заяві позивачем не зазначено дійсної вартості частки майна на момент звернення з позовом до суду та не сплачено в повній мірі судовий збір.
Однак, в порушення вищевказаних вимог щодо форми та змісту позовної заяви, подавши до суду позовну заяву, позивачем не зазначено доказів, що підтверджують ціну позову.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обовязкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358.
У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної вище постанови оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.
Також, згідно вимог даної Постанови, оцінка об'єкта для цілей оподаткування здійснюється суб'єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» хоча б за однією з таких спеціалізацій у межах напряму 1 «Оцінка об'єктів у матеріальній формі» і напряму 2 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності».
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
З огляду на те, що ціна позову, яка зазначена позивачем, не може бути перевірена судом відповідними доказами, зокрема звітом про оцінку майна, а відтак відсутня можливість перевірки розміру судового збору, який був сплачений позивачем.
Вказані обставини свідчать, що позовну заяву позивачем подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 119 ЦПК України, а тому позовна заява підлягає залишенню без руху.
Частиною 1 ст. 121 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя,
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання заявником ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: С. Стефанишин