Справа № 685/789/16-ц
Провадження № 2/685/202/16
01 серпня 2016 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого Бурлак Г.І.
при секретарі Радчишиній К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теофіполі
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, зареєстрованого 3 серпня 1996 року Гаврилівською сільською радою Теофіпольського району Хмельницької області, актовий запис № 7, мотивуючи його тим, що одруження з відповідачем виявилося невдалим. Від шлюбу мають двох дітей - сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку Світлану ІНФОРМАЦІЯ_2. Останні два роки спільно не проживають, у кожного своє особисте життя, подальше сумісне життя і збереження сім'ї стали не можливими. Після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище «Царук»
Позивач, про час та місце розгляду справи повідомлена вчасно, в суд не з'явилася, подала заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутності.
Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно, в суд не з'явився, про причину неявки не повідомив, клопотань не подав.
Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін.
Згідно ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Частиною 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки як встановлено з матеріалів справи подружнє життя у сторін не склалося. Подружжя не створило умов за яких має місце почуття любові, дружби та взаємодопомоги. На даний час шлюбні відносини фактично припинилися. Позивач при
подачі заяви зазначила, що примирення між подружжям неможливе. Крім того, відповідач подав до суду заяву про визнання позовних вимог.
За таких обставин, враховуючи ст. 111 СК України суд вважає, що збереження сім'ї є неможливим.
Виходячи з наведенного, керуючись ст.110, 112 СК України, ст.10, 60, 212 ЦПК України, районний суд
вирішив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Шлюб, зареєстрований Гаврилівською сільською радою Теофіпольського району Хмельницької області 3 серпня 1996 року, актовий запис № 7, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці шлюбне прізвище “ Царук”.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів з моменту проголошення рішення до апеляційного суду Хмельницької області через районний суд.
Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий: