Справа № 303/2338/16-ц
2/303/1300/16
Номер рядка статистичного звіту - 4
27 липня 2016 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого-судді Заболотного А.М.
при секретарі Штець І.І.
за участю: представника позивача ОСОБА_1
представників відповідачів ОСОБА_2
ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі засідань в м. Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Мукачівської міської ради, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та зобов'язання до вчинення певних дій,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном в якому просить зобов'язати ОСОБА_5 привести об'єкт будівництва приміщення № 3 на вул. Возз'єднання, 12 в м. Мукачево у відповідність до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 34/15 від 23.06.2016 року, виданих на підставі рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 178 від 23.06.2015 року та усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення сходової клітки з монолітного бетону і привести земельну ділянку в попередній стан. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 178 від 23.06.2015 року ОСОБА_5 було видано містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок об'єктів містобудування, згідно з яких їй було надано дозвіл на реконструкцію власних нежитлових вбудованих приміщень магазину-офісу на вул. Возз'єднання, 12, приміщення № 3, в м. Мукачево з метою організації житлової квартири на другому поверсі. При проведенні реконструкції відповідач здійснила відхилення від проекту та грубо порушила норми ДБН 360-92. Актом № 161/1007 від 18.03.2016 року встановлено, що у будинку на вул. Возз'єднання, 12 в м. Мукачево було проведено будівництво сходової клітки з монолітного залізобетону. За відхилення від проекту ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності та вручено припис про усунення порушень вимог законодавства № 65-П від 18.03.2016 року. Зазначає, що відповідачка не виконує даний припис та всіляко ігнорує виконання вимог припису. Враховуючи такі порушення просить суд зобов'язати ОСОБА_5 привести об'єкт будівництва приміщення № 3 на вул. Возз'єднання, 12 в м. Мукачево у відповідність до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 34/15 від 23.06.2016 року, виданих на підставі рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 178 від 23.06.2015 року та усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення сходової клітки з монолітного бетону і привести земельну ділянку в попередній стан.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові, просив суд їх задовольнити. При цьому показав, що дії відповідача із влаштування сходової клітки з монолітного бетону порушують права ОСОБА_4 як землекористувача, оскільки така згоду на будівництво сходової клітки не давала.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти позову, просив відмовити в його задоволенні, оскільки вважає його безпідставним та необґрунтованим. Зазначив, що виявлені в акті перевірки порушення відповідача ОСОБА_5 було зобов'язано усунути до 18.09.2016 року, тобто строк ще не настав. Крім цього, відповідачем було від кореговано проект, який пройшов відповідну експертну оцінку. До того ж вважає, що влаштування жодним чином не порушує права позивача, оскільки такі збудовані в межах існуючої конструкції даху.
Представник Мукачівської міської ради ОСОБА_3 в судовому засідання проти позову заперечив, пояснив що позов є передчасний та необґрунтований. ОСОБА_5 отримано всі необхідні дозвільні документи.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч. 3-4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 5282318 від 02.11.2004 рокуАДРЕСА_1 на вул. Возз'єднання в м. Мукачево належить на приватної власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину.
Також відповідно до договору дарування від 31.10.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, ОСОБА_5 отримала у власність (дар) приміщення № 3 на вул. Возз'єднання, 12 в м. Мукачево. В подальшому згідно з рішенням виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 178 від 23.06.2015 року було надано містобудівні умови і застереження забудови земельних ділянок об'єктів містобудування щодо реконструкції нежитлових приміщень № 3 на вул. Возз'єднання, 12 в м. Мукачево. Також відповідача зобов'язано розробити та затвердити проектно-кошторисну документацію. Так, відповідно до містобудівних умов та обмежень планується реконструкція приміщень з метою організації житлової квартири на другому поверсі з влаштуванням окремого входу з території домоволодіння на вул. Возз'єднання, 12 в м. Мукачево з нотаріально посвідченими заявами мешканців. При цьому влаштування сходової клітки здійснюється на землях житлової та громадської забудови згідно з індивідуального проекту без змін існуючої висоти будинку за умови дотримання протипожежних та санітарних норм. В подальшому, а саме 11.11.2015 року, позивач отримала декларацію на початок виконання будівельних робіт.
Крім того встановлено, що в ході реконструкції ОСОБА_5 відхилилася від проекту, а саме влаштувала сходову клітку з монолітного залізобетону замість запроектованої конструкції з металу. У зв'язку з цим відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності та вручено припис про усунення виявлених порушень. Зазначені обставини встановлені відповідно до листа Інспекції ДАБК у Закарпатській області № 1007-1.14/515-П від 01.04.2016 року. Дійсно в матеріалах цивільної справи міститься припис управління ДАБІ в Закарпатській області № 65-П від 18.03.2016 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів правил. Відповідно до зазначеного припису, який видано ОСОБА_5, за результатами позапланової проведеної перевірки при реконструкції нежитлових приміщень магазину-офісу на вул. Возз'єднання, 12, приміщення № 3, в м. Мукачево, з метою організації житлової квартири на другому поверсі з влаштування окремого входу з території домоволодіння на вул. Возз'єднання в м. Мукачево було встановлено, що будівельні роботи були проведені з відхиленням від проекту, а саме влаштовано сходову клітку з монолітного залізобетону замість запроектованої конструкції з металу. При цьому судом звертається увага на те, що ОСОБА_5 зобов'язано усунути, виявлені в акті перевірки порушення та повідомити Управління ДАБІ України в Закарпатській області до 18.09.2016 року.
Враховуючи виявлені порушення при реконструкції, відповідачем було розроблено відкорегований проект, який пройшов відповідний експертний звіт. При цьому також встановлено, що відповідно до листа Управління ДСУзНС у Закарпатській області № 442 від 16.06.2016 року вимоги ДБН 360-92, які містяться в Додатку 3.1 та на порушення яких вказує позивач, не застосовуються у межах однієї ділянки. Крім цього, з листа виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 31.03.2016 року № П-469/05-08 вбачається, що при обстеженні будинковолодіння на вул. Возз'єднання, 12 у м. Мукачево при перевірці документів у ОСОБА_5 було встановлено, що за результатами розгляду проектних документів ДП «Укрдержбудекспертиза» встановлено, що проектна документація розроблена з дотриманням вимог міцності, надійності та довговічності будинків і споруд. Будівництво (реконструкція) розпочата на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована в управлінні ДАБІ у Закарпатській області № ЗК 08215351039 від 11.11.2015 року. При цьому звертається увага, що будівництво ведеться в створі будинку в межах проекції даху над будівлею, яка знаходиться у власності ОСОБА_5 та не обмежує простір та вільний доступ до гаражів.
Відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є нерушним.
Статтею 321 ЦК України закріплено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав суб'єктів права власності.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 3 ст. 158 ЗК України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах, а відповідно до ч. 5 ст. 158 ЗК України, у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Таким чином судом встановлено, що будинок на вул. Возз'єднання, 12 в м. Мукачево є багатоквартирним до складу якого входять як житлові так і нежитлові приміщення. Як на це вказує ч. 1 ст. 42 ЗК України, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Таким чином формою управління земельною ділянкою, на якій розташований багатоквартирний будинок є створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке в цьому випадку відсутнє. Також як роз'яснено в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», що прибудинкова територія це - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. При цьому в п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» гарантовано право співвласника на вільне користування спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників. До того ж ч. 2 ст. 6 цього Закону звертається увага на те, що реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.
Таким чином Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» вказує на те, що саме реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.
Разом з тим, суд звертає на наступне. Як убачається з матеріалів справи, способом захисту порушеного права користування на земельну ділянку позивачем зокрема обрано позов про усунунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення сходової клітки з монолітного бетону і приведення земельної ділянки в попередній стан. Крім того заявлено вимогу про зобов'язання ОСОБА_5 привести об'єкт будівництва приміщення № 3 на вул. Возз'єднання, 12 в м. Мукачево у відповідність до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 34/15 від 23.06.2016 року, виданих на підставі рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 178 від 23.06.2015 року. Заявлені позовні вимоги ґрунтуються на відсутності згоди позивача.
У зв'язку з цим, суд звертає увагу на наступне. Відповідно до принципу диспозитивності (ст. 11 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб із зазначених ними підстав та в межах заявлених ними вимог (ст. 31 ЦПК України).
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Частина 1 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (ст. 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (ч. 1 ст. 55).
Відтак, особа може звернутися до суду за захистом свого права не в будь-який спосіб, а в порядку та у формі, встановлених нормами ЦПК України та ЦК України, зокрема, заява повинна містити чітко сформульоване прохання (позовні вимоги), відповідне обґрунтування таких вимог, що лише і дає можливість належно вирішити такі вимоги по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України, є частиною національного законодавства України.
Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції № 475/97-ВР від 17.07.1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.
Згідно з ст. 1 Першого протококу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності. До того ж у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24.06.2003 року Європейський суд з прав людини зробив висновок, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції.
При цьому як пояснив в судовому засіданні представник відповідача та відповідно встановлено судом, що ОСОБА_5 скориставшись своїм правом і не вчинивши жодних порушень, отримала містобудівні умови і обмеження, розробила та затвердила проект, отримала декларацію про початок будівельних робіт. Разом з тим, в ході судового розгляду дійсно був встановлений факт відхилення від проекту реконструкції, позаяк відповідач понесла за це визначену законом відповідальність та в подальшому відкоригувала проект. Більше того строк, визначених приписом, наданий для усунення порушень, на час розгляду судом цивільної справи, не настав.
В той же час зі змісту та заявлених підстав позову вбачається, що він ґрунтується лише на формальних підставах, проте не зазначено та не встановлено в судовому засіданні, які саме інтереси позивача порушує ОСОБА_5 мирно володіючи своїм майном. Таким чином суд приходить до висновку, що жодних перешкод щодо проходу чи проїзду, чи будь-яких інших незручностей, які б свідчили про порушення прав ОСОБА_4 у зв'язку з реконструкцією сходової клітки, судом не встановлено. Зазначені обставини підтверджуються в тому числі оглянутими в судовому засіданні фотокартками, які також підтверджують, що рекунструкція відбулася в межах існуючої конструкції даху.
Крім того, судом також враховується і наступне. Як роз'яснено в п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» № 6 від 30.03.2012 року, що право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають також у випадках порушення прав і особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК). Разом з тим, в цьому пункті також роз'яснено, що відповідно до положень статті 38 Закону N 3038-VI право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування належить також відповідним інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. Такий позов може бути пред'явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об'єкта є неможливою. У зв'язку з цим суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять жодних доказів про неможливість перебудови. Крім того, строк, визначений приписом, наданий для усунення порушень, на час розгляду судом цивільної справи, не настав.
Також як на це звертається увага в п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» № 6 від 30.03.2012 року, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Вимоги відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування про зобов'язання особи, яка, маючи дозвіл на будівництво нерухомого майна, допустила при цьому істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, чи істотне порушення будівельних норм і правил, провести відповідну перебудову можуть бути заявлені як у разі, коли ці відхилення були допущені при будівництві нерухомості, так і внаслідок перебудови під час її експлуатації (частина сьома статті 376 ЦК). Під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.
Разом з тим, жодних порушень будівельних норм і правил, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміни окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність судом в цьому випадку не встановлено.
Також правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до ч. 2 ст. 29 цього Закону 2. фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва. Як зазначалося вище, відповідачем отримано містобудівні умови та обмеження. При цьому як пояснив в судовому засідання представник виконавчого комітету Мукачівської міської ради, що вказівка в містобудівних умовах та обмеженнях вимоги на необхідність отримання заяв мешканців є загальною вимогою і вирішується в кожному конкретному випадку за необхідності. Позаяк спірна реконструкції жодним чином не порушує прав чи інтересів позивача, така згода непотрібна. Також встановлено, що відповідачем в порядку ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виготовлена проектна документація на будівництво, а також в порядку ст. 32 Закону отримав декларацію про початок виконання будівельних робіт.
З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності суд приходить до висновку, що в судовому засіданні жодними належними та допустимими доказами не доведено факту порушення зі сторони відповідача цивільного права чи інтересу позивача, відповідачем у встановленому законом порядку отримано всю необхідну документацію, жодних порушень державних будівельних норм та правил не встановлено, строк виконання припису на час розгляду справи не настав, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 57-60, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, ст.ст. 15, 319, 321, 376, 386, 391, 372, 376 ЦК України суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_4 до виконавчого комітету Мукачівської міської ради, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та зобов'язання до вчинення певних дій відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.М.Заболотний