№ 243/6471/13-к
Кримінальне провадження № 1-кс/243/411/2013
10 липня 2013 року слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області - Кузнецов Р.В., при секретарі - Денисенко О.Ю., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Слов'янського МВ (з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району) ГУ МВС України в Донецькій області підполковника міліції ОСОБА_1, про арешт майна , -
08 липня 2013 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, в межах якого здійснюється досудове розслідування, старшим слідчим СВ Слов'янського МВ ГУМВС України подано клопотання про арешт майна.
Із вказаного клопотання вбачається, що 04 липня 2013 року до Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області надійшло повідомлення про те, в розважальному комплексі «Міраж», який розташований за адресою: м. Слов'янськ, вул. Карла Маркса, буд. 47 незаконно знаходиться зал гральних автоматів.
Під час досудового розслідування, а саме 06 липня 2013 року працівниками Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області проведено огляд місця події, під час якого в приміщенні розважального комплексу «Міраж», розташований за адресою: м. Слов'янськ, вул. Карла Маркса, 47, вилучено 33 гральні автомати. Допитані в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили факт розташування та незаконної діяльності залу гральних автоматів.
Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, власником розважального комплексу «Міраж», зареєстрованого за № 13819049 як тип майна нежитлової будівлі кафе «Експресс», нежитлової будівлі бару «Молодіжний» та сарай, належить на праві власності ОСОБА_4.
Старший слідчий СВ Слов'янського МВ (з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району) ГУ МВС України в Донецькій області ОСОБА_1 звернувся з клопотанням, погодженим із прокурором Слов'янської міжрайонної прокуратури, про арешт майна, яке може бути використане у якості доказів у кримінальному провадженні.
Відповідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Частиною другою зазначеної статті Кримінально-процесуального Кодексу України встановлено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Так, старшим слідчим СВ Слов'янського МВ (з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району) ГУ МВС України в Донецькій області ОСОБА_1 належним чином не доведено необхідність накладення арешту на вказане у клопотанні майно.
У відповідності до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.
З клопотання вбачається, що вказане у ньому майно, а саме 33 гральні автомати, - може свідчити про скоєне кримінальне правопорушення, що дає можливість використання їх у якості доказів.
Однак, з матеріалів клопотання жодним чином не вбачається кому саме належать вилучені гральні автомати, і органом досудового розслідування не вжито будь-яких заходів щодо встановлення власника 33 гральних автоматів. Так, у судовому засіданні слідчим надано пояснення, згідно яких в ході телефонної розмови з ОСОБА_4, йому стало відомо, що вказане приміщення власницею передано в оренду. Проте, органом досудового розслідування жодним чином не встановлено на підставі яких документів і умовах зазначене приміщення передане в оренду, а так само не встановлено особу, яка на момент вилучення гральних автоматів орендувала приміщення розважального комплексу «Міраж», зареєстрованого за № 13819049 як тип майна нежитлової будівлі кафе «Експресс», нежитлової будівлі бару «Молодіжний». Крім того, органом досудового розслідування не допитано адміністратора залу гральних автоматів, яка безпосередньо вмикала гральні автомати для відвідувачів та якій може бути достовірно відомо про особу - власника зазначених гральних автоматів.
Частиною другою статті 173 КПК України закріплено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову;
4) наслідки арешту майна для інших осіб;
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
У відповідності до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню, а тимчасово вилучене майно підлягає негайному поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 168, 170, 171, 173 КПК України, -
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Слов'янського МВ (з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району) ГУ МВС України в Донецькій області підполковника міліції ОСОБА_1, про арешт майна - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Слов'янського
міськрайонного суду ОСОБА_5