Кримінальне провадження № 1-кс/243/169/2013
23 березня 2013 року слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області - Кузнецов Р.В., при секретарі - Денисенко О.Ю., розглянувши клопотання слідчого СВ Слов'янського МВ (з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району) ГУ МВС України в Донецькій області лейтенанта міліції ОСОБА_1, про арешт майна:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
1) 1995 року Слов'янським міським судом Донецької області за ст. 142 КК України 1960 року до 4 років позбавлення волі; 2) 2003 року Слов'янським міським судом Донецької області за ст. 296 КК України до 4 років позбавлення волі;
3) 2009 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
4) 2012 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч. 2 КК України до 3 місяців позбавлення волі
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ст. 121 ч. 2 КК України, -
23 березня 2013 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, в межах якого здійснюється досудове розслідування, слідчим СВ Слов'янського МВ ГУМВС України подано клопотання про арешт майна підозрюваного ОСОБА_2
Із вказаного клопотання вбачається, що 22 березня 2013 року о 10 годині 00 хвилин в районі будинку № 36 по вулиці Луговій смт. Билбасівка Слов'янського району виявлено труп ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який мешкав за адресою: смт. Билбасівка, вул. Лугова, буд. 28, з ознаками насильницької смерті.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21 березня 2013 року приблизно о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_2 знаходився за місцем мешкання своєї знайомої ОСОБА_4, за адресою: Донецька область, Слов'янський район, смт. Билбасівка, вул. Лугова, буд. 36. Після розпивання спиртних напоїв за вказаною адресою, в компанії з раніше незнайомим йому потерпілим ОСОБА_3, ОСОБА_2 встановив, що ОСОБА_3 залишивши вказану адресу, викрав мобільний телефон, який належав ОСОБА_4 В процесі конфлікту, який виник між ним і ОСОБА_3 з причин неправомірних дій потерпілого, ОСОБА_2 на вулиці біля будинку № 36 по вул. Луговій смт. Билбасівка, діючи з умислом, спрямованим на заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, наніс потерпілому 15 ударів палкою та 6 ударів ногою. Навмисним діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: багатьох забитих ран в області голови та обличчя, багатьох синців тулуба і кінцівок, перелому кісток лівого та правого передпліччя, перелому ребер з обох сторін. Причиною смерті ОСОБА_3 стала гостра крововтрата, внаслідок спричиненої йому поєднаної травми тіла. В результаті гострої крововтрати 22 березня 2013 року ОСОБА_3 помер на місці скоєння злочину.
Зазначено, що 22 березня 2013 року у приміщенні Слов'янського МВ у кабінеті № 304 у гр. ОСОБА_2 вилучено сині джинсові штани.
Слідчий СВ Слов'янського МВ (з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району) ГУ МВС України в Донецькій області ОСОБА_1 звернувся з клопотанням, погодженим із прокурором Слов'янської міжрайонної прокуратури, про арешт майна, належного підозрюваному ОСОБА_2, а саме синіх джинсових штанів, на яких можуть знаходитись сліди крові, які можуть свідчити про скоєне кримінальне правопорушення та можуть бути використані під час експертного дослідження.
Відповідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Частиною другою зазначеної статті Кримінально-процесуального Кодексу України встановлено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Так, слідчим СВ Слов'янського МВ (з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району) ГУ МВС України в Донецькій області ОСОБА_1 належним чином обґрунтовано необхідність накладення арешту на вказане майно, а саме на сині джинсові штани, оскільки на них можуть знаходитись сліди крові, які можуть свідчити про скоєне кримінальне правопорушення та можуть бути використанні при експертному дослідженні.
Вказані джинсові штани синього кольору виявленні та вилучені у підозрюваного ОСОБА_2 22 березня 2013 року, що належним чином відображено у Протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 22 березня 2013 року, копія якого долучена до матеріалів клопотання.
Частиною другою статті 173 КПК України закріплено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову;
4) наслідки арешту майна для інших осіб;
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
У відповідності до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту
Зважаючи на викладене, приходжу до висновку щодо наявності правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, безсумнівності перебування майна, арешт на яке планується накласти у володінні підозрюваного ОСОБА_2, у зв'язку з чим заявлене слідчим СВ Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області клопотання є обґрунтованим й підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 168, 170, 171, 173 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Слов'янського МВ (з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району) ГУ МВС України в Донецькій області лейтенанта міліції ОСОБА_1, про арешт майна ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ст. 121 ч. 2 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та мешкає за адресою: Донецька область, Слов'янський район, с. Карпівка, вул. Жовтнева, буд. 84, а саме на сині джинсові штани, вилучені 22 березня 2013 року у приміщенні кабінету № 304 Слов'янського МВ у підозрюваного ОСОБА_2, оскільки вони могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення.
Ухвала оскарженню у апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя Слов'янського
міськрайонного суду ОСОБА_5