233 № 233/3503/16-ц
29 липня 2016 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартишева Т. О.
за участю секретаря Махота О.В.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - Костянтинівської міської ради Донецької області, про визнання права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення за набувальною давністю, вказуючи, що з 2000 року почав користуватися земельною ділянкою за адресою: м. Костянтинівка, вул.. промислова, 99, на якій розташовані такі об*єкти нерухомості: - нежитлова будівля (літ. Б-2) загальною площею 173,3 кв.м; - прибудова (літ.б-2), загальною площею 18,3 кв.м; - будівля гаражу (літ. В-1), загальною площею 29,2 кв.м; - будівля гаражу (літ. Г-1), загальною площею 33,4 кв.м; - навіс (літ Д), загальною площею 92,8 кв.м; - замощення (ІІ), загальною площею 704,6 кв.м; огорожа (№1-2), загальною площею 175,6 кв.м. Вказані об*єкти нерухомості на даний час не мають власника. З 2004 року у до сьогодні він використовує зазначену нежитлову будівлю з прибудовою як складське приміщення, а також для ведення підсобного господарства та як майстерню для обробки деревини для власних потреб. Будівлі гаражів він використовує для зберігання транспортних засобів. Починаючи, з 2004 року власними зусиллями позивач підтримує ці об*єкти нерухомості в належному стані, утримує, зокрема за власні кошти ним був зроблений внутрішній косметичний ремонт, реконструкція покрівель, встановлені двері та вікна, на його ім*я як користувача виготовлений технічний паспорт на нежитлові будівлі. Тобто, позивач понад 10 років фактично відкрито та безпреривно, добросовісно та законно користується майном, яке набув незлочинним шляхом, використовує його у власних цілях, жодних втрат та збитків оточуючим на завдає. За весь період його користування даними об*єктами нерухомості (протягом останніх 12 років) випадків заявлення будь-яких прав з боку третіх осіб не було. Приймаючи до уваги, що у теперішній час є потреба в належному оформленні його прав власника на вказане нерухоме майно, позивач просив визнати за ним право власності на вказане нежитлове приміщення за набувальною давниною.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини та пояснив, що на початку 2000-х років почав підшукувати приміщення в м. Костянтинівка для власних потреб та натрапив на вказане нежитлове приміщення, яким почав користуватися з дозволу особи, що приглядала за цим майном. Відомостей про належність будь-кому цих будівель не було на той час та немає дотепер. Про те, що він використовує це приміщення понад 10 років, відомо широкому колу осіб, однак за весь цей час ніхто не звертався до нього з вимогою про звільнення будівель та не заявляв на них свої права. У теперішній час він бажає належним чином оформити правовстановлюючі документи на вказаний об*єкт нерухомості та з*ясувалося, що право власності за даними Костянтинівського БТІ на це майно взагалі не оформлювалося. На його ім*я складена технічна документація як користувача.
Представник відповідача - Костянтинівської міської ради Донецької області, у судове засідання не з*явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує (а.с. 35-36).
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що товаришує з позивачем у справі понад 20 років, йому відомо, що позивач у справі більше 10 років використовує приміщення за адресою: м. Костянтинівка, вул. Промислова, 99, де знаходяться належні йому матеріали та обладнання. Свідок часто буває в цьому приміщенні, яке позивач ОСОБА_1 весь цей час самостійно утримує, ремонтує та експлуатує, йому не відомо, щоб хтось за ці роки просив позивача його звільнити.
Заслухавши пояснення позивача, з*ясувавши позицію представника відповідача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що вбачається з копії паспорту ВВ № 743785, виданого Костянтинівським МВ УМВС України в Донецькій області 22 квітня 1999 року (а.с. 4-5).
Згідно технічної документації КП «Костянтинівське БТІ» на нежитлові будівлі по вул.. Промисловій, 99, м. Костянтинівка, інвентаризаційна справа № 16770, 6-26), складеної на ім*я користувача ОСОБА_1, за вказаною адресою розташовані, співмежні з вул. ОСОБА_3 та пустирем: - нежитлова будівля (літ. Б-2) загальною площею 173,3 кв.м; - прибудова (літ.б-2), загальною площею 18,3 кв.м; - будівля гаражу (літ. В-1), загальною площею 29,2 кв.м; - будівля гаражу (літ. Г-1), загальною площею 33,4 кв.м; - навіс (літ Д), загальною площею 92,8 кв.м; - замощення (ІІ), загальною площею 704,6 кв.м; - огорожа (№1-2), загальною площею 175,6 кв.м.
Відповідно до звіту про оцінку майна суб*єкта оціночної діяльності ПП «Капітал-Експерт» від 15 липня 2016 року (а.с. 27-28), ринкова вартість об*єкта оцінки - комплексу нежитлових приміщень по вул.. Промисловій, 99, м. Костянтинівка, Донецька область, становить 62 200,00 грн.
Адреса нежилої будівлі м. Костянтинівка, вул. Промислова, 99, підтверджується довідкою КП «Проектно-зйомне бюро» м. Костянтинівка № 247 від 11 липня 20916 року (а.с. 24).
Відповідно до повідомлення Костянтинівського міського БТІ за вих. № 728 від 26 липня 2016 року (а.с. 34) право власності на нерухоме майно, розташоване по вул. Промисловій, 99, (стара адреса: вул. Червоногвардійська, б/№) в м. Костянтинівка, не оформлювалось. За даною адресою розташовані будівлі: - нежитлова будівля (літ. Б-2) рік побудови 1990р.; - прибудова (літ.б-2), рік побудови - 1990р.; - будівля гаражу (літ. В-1), рік побудови - 1990р.; - будівля гаражу (літ. Г-1), рік побудови - 1990р.; - навіс (літ Д), рік побудови - 1995р.; - замощення (ІІ); - огорожа (№1-2).
Згідно Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об*єктів нерухомого майна щодо об*єкта нерухомого майна № 64728645, № 64728616 (а.с. 37-38), відомості щодо права власності, інших речових прав, іпотек, обтяжень відносно об*єктів нерухомості за адресою: по вул. Промислова, 99, (вул. Червоногвардійська) в м. Костянтинівка, відсутні.
У відповідності до ст. ст. 321 та 328 ЦК України право власності є непорушним та набувається на підставі, що не заборонено законом.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - жилий будинок, садиба, квартира (ст. ст. 379, 382 ЦК України).
Права власника жилого будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадах, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, як належить за правом власності іншій особі.
Відповідно до ст. 344 ч.1 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безпреривно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦПК України.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.
При цьому п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, воли володіння майно почалося за три роки до набрання чинності цим кодексом. Оскільки ЦК України набрав чинності з 1 січня 2004 року, норми ст. 244 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року, а отже визнати право власності за набувальною давністю суд може не раніше 1 січня 2011 року, що узгоджується з Правовою позицією ВСУ від 20 лютого 2008 року у справі № 6-27245св07.
Інститут набувальної давності є одним із первинних способів виникнення права власності, тобто такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ - не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а базується на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном як своїм власним.
Тривалість володіння передбачає, що має закінчиться визначений у Кодексі строк, що розрізняється залежно від речі (рухомої чи нерухомої), яка перебуває у володінні певної особи, і для нерухомого майна складає десять років.
Відкритість та безперервність володіння теж є необхідними умовами для набуття права власності за набувальною давністю і означають, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, а також те, що протягом означеного в законі строку володілець не вчиняв дій, що свідчили б про визнання ним обов'язку повернути річ власнику, а також йому не пред'являвся правомочною особою позов про повернення майна.
Добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно, тобто особа при заволодінні майном не знала у не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Тому встановлення добросовісності залежить від підстав набуття майна. Разом з тим факт обізнаності особи про те, що вона не є власником речі, не виключає добросовісності володіння за умови, що заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права (викрадення, шахрайство), що зокрема проз*яснено в Узагальненні судової практики Верховного Суду України від 01 липня 2014 року.
Отже, у випадку, якщо є всі підстави вважати, що власник майна тривалий час не виявляє наміру визнати певну річ своєю, він погодився з її втратою - вона може бути визнана власністю фактичного добросовісного володільця.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що у судовому засіданні знайшла своє підтвердження сукупність обставин: законний об*єкт володіння позивача ОСОБА_1, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність. Позивач понад десять років, з 2004 року, продовжує відкрито, очевидно для всіх інших осіб, та безпреривно володіти майном - нежитловим приміщенням за адресою: м. Костянтинівка Донецької області, вул. Промислова, 99; експлуатує його з власних потреб та у господарських цілях, несе витрати по утриманню, підтриманню належного стану будівель, що підтверджується дослідженими доказами у справі - технічною документацією на майно, відомостями Костянтинівського БТІ та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об*єктів нерухомого майна щодо об*єкта нерухомого майна, а також поясненнями свідка.
Тому, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги відсутність інших осіб, які претендують на це майно, з урахуванням позиції відповідача у справі, що не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та визнання за ОСОБА_1 права власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Костянтинівка Донецької області, вул. Промислова, 99, за набувальною давністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 208, 212, 214-215, 218 ЦПК України , -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1, право власності на: - нежитлову будівлю (літ. Б-2) загальною площею 173,3 кв.м; - прибудову (літ.б-2), загальною площею 18,3 кв.м; - будівлю гаражу (літ. В-1), загальною площею 29,2 кв.м; - будівлю гаражу (літ. Г-1), загальною площею 33,4 кв.м; - навіс (літ Д), загальною площею 92,8 кв.м; - замощення (ІІ), загальною площею 704,6 кв.м; огорожу (№1-2), загальною площею 175,6 кв.м, що розташовано за адресою: м. Костянтинівка Донецької області, вул.. Промислова, 99, за набувальною давністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення..
Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 29 липня 2016 року. Повний текст рішення суду виготовлений 01 серпня 2016 року.
Суддя