Справа №263/9452/16-ц
Провадження № 2-о/263/750/2016
01 серпня 2016 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Хараджі Н.В., при секретарі Петровському Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, зацікавлена особа: Жовтневий районний у м. Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, -
Заявниця звернулась до суду з даною заявою, вказуючи, що 04.07.2016 року у м. Макіївка Донецької області на тимчасово окупованій території України померла її мати - ОСОБА_2, про що було видане лікарське свідоцтво про смерть та свідоцтво про смерть, проте звернувшись до Жовтневого відділу державної реєстрації актів цивільного стану ММУЮ у Донецькій області у реєстрації смерті останнього було відмовлено, оскільки документ, що підтверджує смерть не відповідає установленій формі, зауважуючи, що це порушує його права як спадкоємця померлого. На підставі чого, він змушений звернутись до суду з даною заявою, якою просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, яка померла 04.07.2016 року у м. Макіївка Донецької області, причина смерті: хронічна серцево-судинна недостатність.
Заявниця в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву з проханням про розгляд справи за її відсутності та задоволенням заявлених вимог.
Представник зацікавленої особи в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Суд, дослідивши докази по справі, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню за наступних підстав.
На підтвердження факту смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, яка померла 04.07.2016 року у м. Макіївка Донецької області, причина смерті: хронічна серцево-судинна недостатність, суду надано копію лікарського свідоцтва про смерть, виданого 04.07.2016 року у м. Макіївка Донецької області, копію довідки про причину смерті від 04.07.2016 року, копію свідоцтва про смерть від 07.07.2016 року, виданого також у м. Макіївка Донецької області, які судом відповідно до інформаційного листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо окремих питань застосування Закону України від 04.02.2016 року «Про внесення змін до ЦПК України щодо встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території» беруться до уваги під час розгляду даної справи, проте відповідно до ч. ч.2, 3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Крім того, на підтвердження обставин заяви суду надано письмові пояснення доньки заявниці - ОСОБА_3
За ст. 256 ч. 1 п. 8 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
За ст. 259 ч. 2 ЦПК України, рішення суду про встановлення фактів, які підлягають реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно ч.2, 3 ст. 9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до ч.1 ст. 18 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Згідно з ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Суд приходить до висновку, що в судовому засіданні достовірно встановлено, що заявник не має можливості отримати документ встановленої форми про смерть його батька в м. Донецьку Донецької області, оскільки у останньому не здійснюють повноваження органи влади України як заклади охорони здоров'я або судово-медичні установи, які б мали можливість встановити факт смерті, так і органи реєстрації актів цивільного стану, які б мали можливість зареєструвати факт смерті та видати належне свідоцтво про смерть.
Статтею 17 ч.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно роз'яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 породжує юридичні наслідки для заявниці. При цьому, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту смерті.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення заяви.
Відповідно до ст. 257-1 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною радою України, підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Керуючись Законом України « Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. ст. 3, 8, 214, 215, 223, 234, 256, ст.257-1, ч.1 п.5 ст.259, п.8 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, зацікавлена особа: Жовтневий районний у м. Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, яка померла 04.07.2016 року у м. Макіївка Донецької області, причина смерті: хронічна серцево-судинна недостатність.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду в м. Маріуполі, через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів після його проголошення, а особою яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя: Н.В. Хараджа