Справа № 226/940/16-а
ЄУН 226/940/16-а
Провадження № 2-а/226/33/2016
26 липня 2016 року м. Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Коваленко Т.О.,
за участі секретаря Трифонової І.О.,
учасники судового процесу:
позивач ОСОБА_1,
відповідач представник Юріна Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Мирнограді Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Димитрові Донецької області про визнання дій відповідача неправомірним і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача управління Пенсійного фонду України в місті Димитрові Донецької області про визнання дій відповідача неправомірним і зобов'язання вчинити певні дії в обґрунтування якого зазначив, що з 29.12.2004 року до цього часу позивач працює в Виконавчому комітеті Димитровської міської ради на посаді голови комітету по фізичній культурі та спорту, має 9 ранг 5 категорії посад місцевого самоврядування. З 02.02.2000 року позивач перебуває на обліку УПФУ м. Димитров, як отримувач пенсії за вислугою років працівниками освіти довічно. З 01.04.2015 року виплата призначеної йому пенсії була зупинена відповідачем. 19.02.2016 року відповідачем надано рішення від 19.02.2016 року, про відмову в поновленні позивачу пенсії. Відповідач в даному рішенні посилається на статтю 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає дії відповідача безпідставними. Зазначив, що станом на 01.04.2015 року посада на якій працює позивач дійсно давала право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». Відповідачем правомірно виплату пенсії позивачу було припинено. Проте відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцевих положень» Закону України від 02.03.2015 року №213-УІІІ у разі неприйняття до 01.06.2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.04.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії або щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про кабінет міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Позивач просить суд, визнати дії УПФУ в м. Димитров щодо відмови позивачу у відновлені виплати раніше призначеної пенсії за вислугою років з 1 червня 2015 року неправомірним та просить суд зобов'язати відповідача відновити виплату раніше призначеної позивачу пенсії за вислугу років з 1 червня 2015 року та стягнути з відповідача сплачений при подачі позову судові витрати.
Позивач в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав, обґрунтовуючи свою позицію обставинами, викладеними у позові.
Представник відповідача в суді вимоги позивача не визнав, зазначивши, що позивач дійсно 1 5 лютого 2016 року звертався до управління ПФУ в місті Димитрові із заявою про відновлення з 1 червня 2015 року виплати пенсії, призначеної відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але через відсутність підстав для поновлення виплати раніше призначеної пенсії позивачу відмовлено. Оскільки законодавцем поновлення пенсії пов'язане лише зі звільненням особи з роботи, а також через прийняття 24 грудня 2015 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким призупинено надалі до 31 грудня 2016 року виплату пенсій вищезазначеним категоріям осіб, вважають дії відповідача правомірними, а позов позивача таким, що не підлягає задоволенню.
Вислухавши сторін по справі, дослідивши надані суду докази, суд вважає встановленими в судовому засіданні наступні обставини.
Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Димитров Донецької області як отримувач з 2 лютого 2000 року пенсії, призначеної за вислугу років працівникам освіти на підставі статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». З 1 квітня 2015 року до цього часу виплата пенсії позивачу була припинена на підставі частини першої статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що встановлено з копії пенсійного посвідчення позивача, заперечень відповідача, пояснень сторін у справі і ці обставини сторонами не оспорюються (а.с. 17, 26-27).
12 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в місті Димитрові із заявою про відновлення з 1 червня 2015 року виплати йому пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», але рішенням відповідача № 135095 від 19 лютого 2016 року позивачу відмовлено через відсутність підстав для поновлення виплати пенсії позивачу (а.с. 18-19).
На час розгляду справи позивач продовжує працювати головою комітету по фізичній культурі та спорту виконавчого комітету Мирноградської міської ради Донецької області, що підтверджується копією його трудової книжки (а.с. 10-16).
Відповідно до частини першої статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії / щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", пенсія, призначена відповідно до цієї статті, не виплачується; у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на інших посадах/роботах пенсії, призначені відповідно до цієї статті, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. З 1 січня 2016 року пенсія, призначена особам відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Оскільки, станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працював позивач дійсно давала право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», відповідачем правомірно виплату пенсії позивачу було припинено.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Проте, дані норми не містять приписів щодо відновлення виплати пенсії як такої, в тому числі, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв*язку з чим суд вважає необхідним у задоволенні позову позивачу відмовити у повному обсязі за відсутності правових підстав для відновлення виплати раніше призначеної йому пенсії на підставах, які ним наведені у заяві до відповідача від 15 лютого 2016 року та у поданій суду позовній заяві.
Керуючись ст.ст. 11, 17-18, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову до управління Пенсійного фонду України в місті Димитрові Донецької області про визнання дій відповідача неправомірними і зобов*язання вчинити певні дії позивачу ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлений 1 серпня 2016 року.
Суддя Т.О.Коваленко