21.07.2016 227/2485/16-п
21 липня 2016 року м. Добропілля
Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Здоровиця О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, фізична особа-підприємець, яка мешкає за адресою: Донецька обл.., м. Добропілля, вул. Плеханова, 8,
у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-4 КУпАП,
До Добропільського міськрайонного суду Донецької області 24 червня 2016 року від Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції надійшов матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-4 КУпАП.
Згідно адміністративного протоколу №150 від 08.06.2016 року вбачається, що встановлено, що у ОСОБА_1 з 01.01.2016р. працює наймана особа ОСОБА_2, яка надала підтверджуюче пояснення, але ФОП ОСОБА_1 за 1й квартал 2016 року не надано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, що порушує п.119.2 ст.119 гл.2 Податкового кодексу України, порушення відображено в акті камеральної перевірки від 08.06.2016 р. № 229/13/НОМЕР_1.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце судового розгляду була письмово повідомлена належним чином.
Вiдповiдно до ст.268 КУпАП, за таких обставин, справа може бути розглянута за відсутності ОСОБА_1
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що справа підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.163-4 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність за даною статтею настає за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
Відповідно до п.15.1. статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п.16.1.3. ст..16 ПК України, платник податку зобов»язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;
Статтею 18 ПК України передбачено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.
Об'єктом оподаткування, згідно ст..22 ПК України, можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.
Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу(п.14.1.180 ст.14 ПК України).
Відповідно до п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.
Відповідно до п.164.1. ст..164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до 164.1.2. ст..164 ПК України, загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Відповідно до п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.
Відповідно до 168.1.1. ст..168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Пункт 171.1. ст..171 ПК України передбачає, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
З наведеного вбачається, що податковий розрахунок за формою 1ДФ подають до податкових органів особи, які мають статус податкових агентів з ПДФО.
Будучи податковими агентами, вони зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО та ВЗ до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність до податкових органів і нести відповідальність за порушення норм ПКУ (п. 176.2 ПКУ).
З аналізу норм ПКУ також вбачається, що якщо протягом звітного кварталу податковий агент не нараховує та не виплачує доходи фізичним особам, та/або не нараховує та не сплачує до бюджету ПДФО та ВЗ з таких доходів, то форму № 1ДФ за цей звітний квартал він подавати не повинен.
Зі змісту протоколу вбачається, що ФОП ОСОБА_1 не подала податковий розрахунок сум доходу нарахованого на користь платника податку(а саме платником податку інспектор, який склав даний протокол вважає ОСОБА_2, яка працювала у ФОП ОСОБА_1 в 1 квартарі 2016 року) і сум утриманого з них податку.
В якості доказів, які свідчать про те, що ОСОБА_2 дійсно в 1 кварталі 2016 року працювала в ФОП ОСОБА_1, надано письмове пояснення ОСОБА_2 від27.05.2016 року, з якого вбачається, що остання дійсно працювала без трудового договору у даного підприємця з 01.01.2016 року.
Але, слід зазначити, що сам факт роботи у підприємця фізичної особи, не зобов»язує податкового агента подавати податковий розрахунок за формою 1 ДФ.
Як вже було вище вказано податковий розрахунок за формою 1ДФ подається в разі нарахування та виплати доходів фізичним особами.
Матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення і додані до нього матеріали, в тому числі і письмове пояснення ОСОБА_2 взагалі не містять інформації про те, чи нараховувалася та виплачувалася будь-яка винагорода ОСОБА_2 за те, що вона працювала в ФОП ОСОБА_1.
Крім того, крім письмового пояснення ОСОБА_2 (щодо факту її роботу у вказаного підприємця), будь-яких інших доказів, які б підтверджували цей факт суду надано не було.
За правилами ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що будь-яких належних та допустимих доказів того, що у ФОП ОСОБА_1 працює наймана особа, ОСОБА_2, якій нараховувалась та виплачувалась винагорода або заробітна плата - матеріали справи не містять, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП, відсутній.
Керуючись ст. ст. 221, 268, ч.1 ст. 163-4 КУпАП, суддя -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.163-4 КУпАП відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя
Добропільського міськрайонного суду ОСОБА_3