28.07.2016 227/2408/16-ц
28 липня 2016 року м.Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Здоровиці О.В.,
при секретарі Сисенко Ю.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні, заочно, в залі суду м.Добропілля, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу за кредитним договором. Обґрунтовуючи вимоги позивач в своїй позовній заяві вказував на те, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана відповідачем заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між ним та банком договір, відповідно до укладеного договору №б/н від 26.08.2010 року отримав кредитну картку «Універсальна». 05.07.2013 року відповідачу було переоформлено кредитну картку на платіжну картку "GOLD" та відкрито картковий рахунок, згідно якого відповідач отримав кредит 16000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 30.04.2016 року має заборгованість в розмірі 55939,92 грн., з яких: 16000 грн. - заборгованість за кредитом; 36699,92 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом; 100,00 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 2640,00 грн. - штраф (процентна складова). Позивач просить задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача понесені ним судові витрати в розмірі 1378,00 грн.
Від представника позивача - ОСОБА_2 надійшла заява, в якій він просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив їх задовольнити. Із заяви вбачається, що представник позивача не заперечував проти винесення заочного рішення по справі, просив також стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи у зв'язку з опублікуванням оголошення про виклик відповідача у пресі в розмірі 630,00 грн..
Суд вважав за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача, що відповідає вимогам ст. 169 ЦПК України.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи належним чином був повідомлений, шляхом оголошення виклику до суду у пресі в газеті «Урядовий кур'єр» від 21.07.2016 року.
Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з викладеним, враховуючи заяву представника позивача, який не заперечував проти розгляду справи у відсутність відповідача, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача по матеріалам, які є в наявності в справі і постановити заочне рішення, направивши за місцем мешкання відповідача копію рішення суду для відома.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Між сторонами склалися кредитні правовідносини.
Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (ст.ст. 530, 631 ЦК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Як вбачається із заяви від 26.08.2010 року, відповідач подав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку для отримання платіжної картки кредитка «Універсальна».
З вказаної анкети-заяви також вбачається, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, з якими він був ознайомлений і згоден, складають між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
Таким чином, між позивачем та відповідачем укладено договір приєднання, який у відповідності до вимог ст.634 ч.1 ЦК України є договором, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
16.07.2013 року відповідачу було переоформлено кредитну карту «Універсальна» на престижну кредитну картку "GOLD" відповідно до якої він отримав кредит у розмірі 16000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти клієнта ОСОБА_1 від 05.07.2016 року.
Також з довідки відповідача про встановлення лімітів на карту №5168742300041005, яка мається в матеріалах справи, вбачається, що строк дії карти, яка була видана ОСОБА_1 до 04/2017 року, банком останньому змінювався кредитний ліміт в бік збільшення: 05.07.2013р. - 13119,81,00 грн., 16.07.2013р. - 16000,00 грн.
Згідно пунктів 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг вбачається, що клієнт дав свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішення Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який час змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Судом встановлено, що свої обов'язки за кредитним зобов'язанням відповідач в повній мірі не виконав та кошти не повертав, у наслідок чого перед позивачем утворилась заборгованість.
Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.
Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Станом на 30.04.2016 року заборгованість за кредитом у відповідача становить 55939,92 грн., що складається із наступних сум:
16000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 36699,92,90 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом; 100,00 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 2640,00 грн. - штраф (процентна складова).
Вказана заборгованість підтверджується наданим позивачем розрахунком.
Відповідно до п. 2.1.1.12.11 «Правил користування платіжною карткою», банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з вимогами ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Проаналізувавши зібрані та дослідженні по справі докази, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач є зареєстрованим за адресою Донецька обл.., м.Харцизьк, вул..Героїв Сталінграда, 5/40, що підтверджується копією паспорта відповідача (а.с.33).
Враховуючи наведене, суд вважає, що на договірні правовідносини між сторонами у справі розповсюджується дія Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Відповідно до ст. 2 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що проводять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р, до таких населених пунктів віднесено і м. Харцизьк Донецької обл.., де зареєстрований відповідач.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 14.04.2014 року по 30.04.2016 року задоволенню не підлягають на підставі ст..2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»
З розрахунку заборгованості вбачається, що пеня в розмірі 100,00 грн. є нарахованою після 14.04.2014 року, тобто є такою що не підлягає стягненню відповідно до ЗУ від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Також не підлягає стягненню штрафи, які нараховані відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг, так як вони нараховані після 14.04.2014 року.
Зважаючи на викладене, розмір заборгованості за кредитним договором, яка підлягає задоволенню в даному випадку становить 52699,92 грн., з яких: 16000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 36699,92 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом.
В решті позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» необхідно відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно п.36 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вбачається, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).
Враховуючи вищевказані положення ЦПК України, а також роз'яснення постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1298,19 гривень, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (94,20 %). Решту судового збору в сумі 79,81 гривень слід залишити за позивачем.
Крім цього, з відповідача підлягає стягненню витрати, пов'язані з розглядом справи у зв'язку з опублікуванням оголошення про виклик відповідача у пресі в розмірі 630,00 грн., що також підтверджується матеріалами справи.
Керуючись ст.ст.526, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.212 - 215, 218, 224 ЦПК України, суд, -
Цивільний позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рахунок № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, суму боргу по кредитному договору б/н від 26.08.2010 року, що виникла станом на 30.04.2016 року, в розмірі 52699,92 грн. (п'ятдесят дві тисячі шістсот дев'яносто дев'ять гривень 92 копійок), з яких:
16000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 36699,92 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рахунок № 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, судовий збір у сумі 1298,19 грн. (одна тисяча двісті дев'яносто вісім гривень 19 копійок) та витрати, пов'язані з розглядом справи у зв'язку з опублікуванням оголошення про виклик відповідача у пресі в розмірі 630,00 грн. (шістсот тридцять гривень 00 коп.), а всього 1928,19 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять вісім гривень 19 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням для відома.
Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Суддя О.В. Здоровиця