2/225/189/2015
225/4502/14-ц
(вмотивоване)
16 червня 2015 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
судді Андреєва В.В.,
при секретарі Петровій С.О.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», про зміну формулювання звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку і моральної шкоди,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить змінити формулювання звільнення,стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку, компенсацію за невикористану відпуску та моральну шкоду.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона працювала у відповідача з 07.10.2008 року у Центрі обробки та перевозки пошти Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта». З 02.08.2014 року вона знаходилась у черговій відпуски, по її закінчення -відправлена у безоплатну відпуску у зв'язку із АТО. 05 листопада 2014 року її повідомили про звільнення за ст. 40 п.1 КЗпП України. Разом з тим її повідомили про звільнення з 01 грудня 2014 року за домовленістю сторін за ст. 36 КЗпП України. В цей же день розрахунок з нею всіх належних виплат при звільненні не провели. Вважає, що відповідач несе відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, тому повинний виплатити середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку, компенсацію за невикористану відпуску за 4 календарні дні, змінити формулювання звільнення на ст.40 п.1 КЗпП України, тобто за скороченням чисельності робітників. З вини відповідача вона відчуває психічні страждання, які полягають в порушенні її звичайного способу життя. Розмір моральної шкоди оцінює в 3000 грн.
Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення вимог. У своїх запереченням вказує, що дійсно робітникам було надано відпуски без збереження заробітної плати у зв'язку із активною фазою АТО у відповідності до п.6-6 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» без згоди та попередження робітників. Вся відповідна документація відносно позивача залишилась на тимчасово окупованій території та перевірити доводи останньої немає можливості. Ставиться питання відповідачем про відмову у позові у повному обсязі за недоведеністю.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються КзпП України.
Позивачка з 07.10.2008 року знаходилась у трудових відносинах з Донецькою дирекцією Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (а.с. 6-7).
З 02.08.2014 року вона знаходилась у черговій відпуски, по її закінчення -відправлена у безоплатну відпуску у зв'язку із АТО. 05 листопада 2014 року її повідомили про звільнення за ст. 40 п.1 КЗпП України (а.с. 7,8).
Згідно довідки № 73 від 03 грудня 2014 року Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» середньоденний заробіток у позивачки складав 34 грн. 57 коп. (а.с.9). Мається заборгованість у вигляді компенсації за невикористану відпуску за 4 календарні дні, тобто 34,57х4=138,28 грн. (а.с. 8). Достовірність цих довідок відповідач та його представник не спростовують.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Однак в порушення вказаних положень КЗпП України підприємство остаточний розрахунок з ОСОБА_3 належних до сплати сум не провели.
Згідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Виходячи із змісту ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Згідно до п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.
Згідно з п. 2, п. 4 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно з п. 8 цього Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.
Таким чином суд приходить до висновку, що не проведення своєчасного розрахунку з позивачем є порушенням статей 47 та 116 Кодексу. У зв'язку з цим позивачу
необхідно сплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку належних до сплати сум у розмірі середнього заробітку.
Отже, вираховуючи середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, судом взятий період з 01.12.2014 року по 16.06.2015 року включно, який становить 135 робочих днів при п'ятиденному робочому тижні, а отже середній заробіток складає 4666,95 грн. з розрахунку 34,57 грн. помножити на 135 робочих днів дорівнює 4666,95 грн.
При цьому розрахунок компенсації за невикористану відпуску проводиться у відповідності до вимог ст.24 Закону України «Про відпустки» та Порядку обчислення середнього заробітку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Згідно ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України суд прийняв до уваги доводи позивача про завдання йому моральної шкоди внаслідок порушення його законних прав. Суд врахував глибину та тривалість моральних страждань, втрату нормальних життєвих зв'язків, що вимагало від позивача додаткових зусиль для організації свого життя. Отже, з врахуванням ступеня та глибини моральних страждань позивача, керуючись принципом розумності та справедливості, суд знаходить можливим стягнути на користь позивача 200 грн. як відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеність перед судом їх переконливості. Виходячи із цього принципу, суд не може за власною ініціативою збирати докази або робити інші процесуальні дії, направлені на збирання доказів, а лише оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Оскільки позивачем не доведено у судовому засіданні свої вимоги в частині витребування заяви про звільнення за ст.40 п.1 КЗпП України, а також наданні інших доказів у вигляді довідок про звільнення позивачки саме за ст.36 КЗпП України, то суд не може прийняти до уваги пояснення представника позивача у судовому засіданні та вважає їх недоведеними. Витребувати такі докази за клопотанням сторін суд не може, оскільки вся необхідна документація знаходиться на тимчасово окупованій території.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги частково доведеними, тому підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись Законом України «Про відпустки»,ст.ст.36,40.44,47,84, 116,117,235,237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 59, 60, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_3 до Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», про зміну формулювання звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку і моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на користь ОСОБА_3 компенсацію за невикористану відпуску у розмірі 138,28 (сто тридцять вісім гривен 28 копійок) гривні, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01 грудня 2014 року до 16 червня 2015 року в розмірі 4666,95 (чотири тисячі шістсот шістдесят шість гривен 95 копійок) гривні та моральну шкоду у розмірі 200 (двісті) гривень.
В інший частині позову ОСОБА_3 відмовити за недоведеністю.
Стягнути з Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на користь держави судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через суд міста Дзержинська протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: