Справа № 219/4305/16-ц
Провадження № 2/219/2402/2016
26.07.2016 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Конопленко О.С.
за участю секретаря Троян Л.К.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
представника третьої особи ОСОБА_4
розглянувши у судовому засіданні в залі судового засідання в місті Бахмут цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Артемівський завод по обробці кольорових металів», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Артемівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Артемівський завод по обробці кольорових металів» про зобов'язання адміністрації ПАТ «АЗОКМ» видати йому на руки довідку, що підтверджує наявність у нього пільгового стажу за списком № 1 за період роботи на посаді шихтувальника з 19 січня 1989 року по 21 серпня 1992 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він працював шихтувальником біля печей з 19 січня 1989 року по 08 січня 1996 року в плавильному цеху № 1 Артемівського заводу АЗОКМ, яке на теперішній час називається ПАТ «АЗОКМ». Факт роботи позивача за даною спеціальністю підтверджується записом в трудовій книжці. При надходженні на роботу після служби в ЗС СРСР, між позивачем та роботодавцем було укладено трудовий договір, в якому було зазначено, що вказана робота в плавильному цеху № 1 відноситься до особливо небезпечних та шкідливих видів робіт, тому позивач вважав і продовжує вважати, що період роботи в плавильному цеху надає йому право на наявність трудового стажу за списком № 1. Проте, колишній роботодавець ПАТ «АЗОКМ» видав довідку, з якої вбачається, що період роботи шихтувальником біля печей не зараховано позивачу за списком № 1. Відповідач до довідки від 15 березня 2015 року № 16-38/20, що підтверджує трудовий стаж, долучив ксерокопію наказу від 15 вересня 1994 року. Проте, про даний наказ позивачу не було відомо. Про наявність цього документа позивач дізнався тільки при отриманні довідки, що підтверджує пільговий стаж, тобто в квітні 2015 року. Позивач вважає, що відповідач порушив прямі норми статей 21, 576, 58 Конституції України (зокрема, застосував неіснуючу норму зворотної дії), також вважає, що відповідач порушив ст. 32, ст. 36 КЗпП України. Просив позов задовольнити.
В подальшому під час розгляду справи представником позивача було двічі надано до суду додаткові позовні вимоги (а.с. 37, 86), в яких він просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат, понесених позивачем при зверненні з позовом, саме: 552 гривні - судовий збір, 4 гривні 50 копійок - пересилання судового збору через «Приватбанк», 20 гривень - набір тексту та ксерокопіювання; 200 гривень - оформлення довіреності в нотаріуса; крім того, представник позивача просив зобов'язати відповідача видати на руки завірені ксерокопії розрахунково-платіжних відомостей ОСОБА_1 з січня 1986 року по січень 1996 року та надати можливість ознайомитися з оригіналами цих відомостей.
В поданих суду поясненнях до заявлених позовних вимог та до заперечень відповідача та третьої особи (а.с. 91-93) представник позивача зазначив, що відповідно до п. 3 Порядку використання Списків № 1 та № 2, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які діяли на період праці особи. В пільговий стаж зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці на час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами атестації робочих місць після 21 серпня 1992 року, ця норма застосовується в загальному випадку. ОСОБА_5 карти умов праці № 59 в розділі V (пільги та компенсації) вказано Діючий список № 1 та комісією запропонований Список № 2, тобто відповідач документально підтвердив, що до 15 вересня 1994 року на спеціальність шихтувальник біля печей діяла норма Списку № 1. Посилання відповідача, що проводилась атестація робочих місць, не відповідають дійсності, оскільки таку атестацію ніхто не проводив, крім того вона необхідна лише після 21 серпня 1992 року. Таким чином, відповідач порушив ряд вимог законодавства України, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити в повному обсязі.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити та пояснив, що він перебував у трудових відносинах з відповідачем з 10 лютого 1989 року по 09 липня 1999 року, в період з 19 січня 1989 року по 08 січня 1996 року працював на посаді шихтувальника біля печей 2 розряду плавильного цеху. Він завжди вважав, що його професія відноситься до Списку № 1, що надасть йому можливість отримати пільговий стаж, але колишній роботодавець видав йому 25 березня 2015 року довідку про наявність пільгового трудового стажу, відповідно до якої за Списком № 1 йому було зараховано лише роботу за професією стропальника на гарячих дільницях робіт за період з 10 лютого 1988 року по 18 січня 1989 року, а за період з 19 січня 1989 року по 08 січня 1996 року трудовий стаж зараховано за професією шихтувальника за Списком 2, з чим позивач не може погодитись, оскільки його колегам за тією ж професією шихтувальника було зараховано трудовий стаж за Списком № 1.
Представник позивача ОСОБА_2 позовну заяву підтримав повністю, просив її задовольнити та надав суду пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві та наданих ним раніше письмових поясненнях.
Представник відповідача ПАТ «АЗОКМ» ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити у їх задоволенні, пояснивши при цьому, що законодавством встановлені обов'язкові умови для призначення пенсії на пільгових умовах: включення роботи до Списків № 1 чи № 2; наявність певного стажу роботи на зазначених роботах, підтвердження умов праці на робочому місці результатами атестації. Відповідно до Роз'яснення Міністерства соціального захисту населення та міністерства праці України № 01-3/4-6-02-2 від 10 травня 1994 року «Про порядок застосування Списку № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах», робітники, професії і посади яких передбачені у Списках № 1 і № 2, користуються правом на пенсію за віком за умови, якщо їх праця в період роботи після введення в дію ЗУ «Про пенсійне забезпечення» відповідає умовам (показникам) зазначеним у Списках, що повинно підтверджуватися результатами атестації робочих місць. З метою забезпечення соціального захисту працівників зайнятих на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених КМУ 18 листопада 2005 року Міністерство праці та соціальної політики України Наказом № 383 затвердило Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. ОСОБА_5 до пункту 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 від 18.11.2005 року № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професією незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці на час виконання роботи та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці. Атестація робочих місць на підприємстві вперше була проведена у 1993-1994 роках відповідно до Постанови КМУ від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці». Атестаційною комісією, до складу якої входив представник Міністерства праці і соціальної політики, досліджені фактори виробничого середовища і трудового процесу на робочих місцях, встановлені несприятливі умови праці, ступінь їх шкідливості і небезпечності, про що складено карти умов праці. ОСОБА_5 умов праці № 59 робоче місце «шихтувальник» плавильного цеху мало в наявності один фактор другого ступеня і три фактори першого ступеня шкідливості й небезпечності, що відповідає показникам Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Наказом № 262 від 15 вересня 1994 року на підприємстві затверджені результати атестації робочих місць, згідно з яким робоче місце «шихтувальник» віднесено до Списку № 2. Результати атестації 1994 року є чинними, вона ніким не скасована і є обов'язковою для застосування. ОСОБА_1 відпрацював на підприємстві з 10 лютого 1988 року по 18 січня 1989 року - 11 місяців 8 днів - за професією «стропальник» на гарячих дільницях робіт, яка передбачена Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173; та з 19 січня 1989 року по 08 січня 1996 року - 6 років 11 місяців 20 днів - за професією «шихтувальник у печей» в шкідливих умовах праці, яка передбачена Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162. У зв'язку з цим позивачу було видано уточнюючу довідки про підтвердження стажу роботи, яка дає йому право на пільгове пенсійне забезпечення за період з 10 лютого 1988 року по 18 січня 1989 року за Списком № 1 та за період з 19 січня 1989 року по 08 січня 1996 року за Списком № 2. Підстави для надання йому довідки про право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 відсутні.
Відносно заявлених представником позивача сумнівів щодо дійсності результатів атестації представник відповідача просила суд звернути увагу, що результати атестації 1994 року є чинними, ніким не скасовані. Крім того представник відповідача зазначила, що позивачем пропущено без будь-яких поважних причин строк позовної давності при звернення з даним позовом до суду, оскільки відповідно до ст. 256 УК України особа може звернутись до суду з вимогою про захист порушеного права або інтересу у межах позовної давності, яка відповідно до ст. 257 ЦК України складає три роки. Таким чином строк позовної давності для оскарження позивачем ОСОБА_1 результатів атестації, проведеної на підприємстві 15 вересня 1994 року минув 15 вересня 1997 року.
Стосовно доводів позивача щодо не ознайомлення його з результатами атестації робочих місць та умов праці представник відповідача зазначила, що нормативним актом, який регулює атестацію робочих місць є Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01 серпня 1992 року і він не зобов'язує адміністрацію ознайомлювати працівників з атестацією під підпис. Адміністрація мала на власний розсуд ознайомити працівників з результатами атестації в усній чи письмовій формі, чи шляхом розміщення інформації на дошці розпоряджень адміністрації, чи майстром до видання виробничого завдання до початку зміни, а також під час роботи. Результати атестації були доведені до відома працівників на зборах трудящих плавильного цеху 16 вересня 1994 року. Наказ про затвердження результатів атестації та Переліки атестованих робочих місць розміщувались на стенді в плавильному та інших цехах з метою ознайомлення працівників.
Крім того, представник відповідача зазначила, що вважає додаткові вимоги позивача щодо надання розрахунково-платіжних відомостей необґрунтовані, не пов'язані з основними вимогами та виходять за межі розгляду цієї справи і є предметом окремих вимог. Розрахунково-платіжні відомості за період з 1986 по 1996 роки фіксують розмір заробітної плати особи, вони не містять в собі інформації, яка може бути використана для підтвердження права на пенсію на пільгових умовах. Вимоги позивача та його представника про стягнення судових витрат, що складаються з витрат за набір тексту та виготовлення копій документів та за пересилку судового збору через Приватбанк не ґрунтуються на законі, крім того, позивачем не надано суду доказів на підтвердження цих вимог. Що стосується витрат на оформлення довіреності, то в цій частині представник відповідача також просила суд відмовити, оскільки вважає, що позовні вимоги взагалі не підлягають задоволенню, внаслідок чого підстави для стягнення цих витрат відсутні.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Артемівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення вимог ОСОБА_1 та пояснила, що згідно з нормами ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком на пільгових умовах призначаються працівникам за Списками № 1 і 2 виробництв, професій, робіт, посад і показників, затвердженими постановою КМУ від 11 березня 1994 року № 162 (втратила чинність на підставі постанови КМУ від 16 січня 2003 року № 36) і за результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачає, зокрема санітарно-гігієнічні дослідження виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу, за яким підтверджується право працівників на пільги та компенсації, пов'язані із зайнятістю в несприятливих умовах праці. Постановою від 01 серпня 1992 року № 442 Кабінет Міністрів України зобов'язав керівників підприємств та організацій незалежно від форми власності і господарювання провести атестацію робочих місць і визначити за її результатами перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням та ознайомити з цим працюючих осіб. Робітники, професії і посади яких передбачені в Списках № 1 і 2 користуються правом на пенсію за віком при умові, якщо їх праця в період роботи після введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідає умовам (показникам), що повинно підтверджуватися результатами атестації робочих місць на підприємствах, установах, організаціях. Основним документом, що підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць за умовами праці є наказ по підприємству, організації. Відповідно до наказу про атестацію по підприємству № 262 від 15 вересня 1994 року, де працював позивач, його посада за санітарно-гігієнічними дослідженнями виробничого середовища важкості і напруженості трудового процесу, шкідливими та важкими умовами праці атестована по Списку № 2. Відповідно до цього вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання видати йому довідку про наявність у нього пільгового стажу по Списку № 1 на посаді шихтувальника у плавильних печей є безпідставними. Крім того, відповідно до вимог ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсію мають право перевіряти обґрунтованість видачі довідок, у випадку видачі недостовірних документів підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за збиток нанесений державі та відшкодовують його.
Суд вислухавши учасників процесу, свідка, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Артемівський завод по обробці кольорових металів», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Артемівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про зобов'язання вчинити певні дії не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано на розгляд суду копію трудової книжки БТ-ІІ № 2684326 виданої на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно якої останній в період з 10 лютого 1988 року по 18 січня 1989 року включно працював за професією стропальник на гарячих дільницях робіт по третьому розряду в плавильному цеху, а з 19 січня 1989 року по 08 січня 1996 року включно працював за професією шихтувальник у печі другого розряду плавильного цеху, з 09 січня 1996 року переведений учнем шліфувальника в цеху з виробництва санітарно-технічної арматури, 09 липня 1999 року звільнений з підприємства за власним бажанням (а.с. 3-5, 111).
Довідку № 16-78/20 від 25 березня 2015 року видану ПАТ «АЗОКМ» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів в ньому, згідно якої ОСОБА_1 дійсно працював з повним робочим днем в плавильному цеху на Артемівському заводі по обробці кольорових металів і за період з 10 лютого 1988 року по 18 січня 1989 року виконував роботи на гарячих ділянках робіт по професії стропальник на гарячих ділянках робіт, яка передбачена Списком № 1 розділу VІІ «Металургійне виробництво (кольорові метали)» підрозділ 21 «Обробка та переробка кольорових та драгоцінних металів» плавильний цех а) код КП підстава затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173; за період з 10 лютого 1988 року по 18 січня 1989 року - 11 місяців 08 днів; за період з 19 січня 1989 року по 08 січня 1996 року виконував роботи в шкідливих умовах праці за професією шихтувальник, яка передбачена Списком 2 розділу У111 «Металургійне виробництво (кольорові метали)» підрозділ 1 «Підготовка сировини та шихти» код КП 2090100а-19614 підстава затверджений постановою Кабміну України від 11 березня 1994 року № 162. Підстава для видачі - штатний розпис, особова карточка форми Т-2. Додаткові відомості - атестація робочих місць по умовам праці наказ 262 від 15 вересня 1994 року (а.с.6).
ОСОБА_5 копії Наказу № 262 від 15.09.1994 року «Про затвердження підсумків атестації робочих місць по умовам праці» затверджено узгоджений з профспілковим комітетом заводу «Перелік № 1 робочих місць, виробництв, робіт, професій, посад, робітникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене Списками № 1 і 2» (а.с.7, 44).
Не визнаючи позовні вимоги представником відповідача ПАТ «АЗОКМ» надано копію вищезазначеного наказу до якого додано Перелік № 2 робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад робітників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2 по Артемівському заводу по обробці кольорових металів згідно якого підтверджено право шихтувальників на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 (а.с. 45-50).
З наданої копії карти умов праці № 59, складеної в 1993 році, вбачається, що професія «шихтувальник» в плавильному цеху Артемівського заводу по обробці кольорових металів в розділі V «Пільги та компенсації», як діюча відноситься до Списку № 1, проте, пропонується до віднесення до Списку № 2. Крім того, розділом ІІІ «Атестація робочого місця» визначено, що робоче місце має в наявності: І фактор 2 ступеню, 3 фактори І ступеню; за показниками робоче місце слід рахувати зі шкідливими та тяжкими умовами праці, що відповідає показникам Списку № 2 пункту 2 (а.с. 51-52).
З копій карт умов праці № 4 за 1998 рік, № 6 за 2000 рік, № 3 за 2004 рік, № 21 за 2009 рік вбачається, що професія «шихтувальник» в плавильному цеху в ПАТ «Артемівський завод по обробці кольорових металів» відноситься до Списку № 2 (а.с. 63-70).
ОСОБА_5 копії Протоколу зборів трудящих плавильного цеху Артемівського заводу по обробці кольорових металів ім. Е.І. Квірінга до відома робітників доведено про підсумки атестації робочих місць по умовам праці від 1993-1994 року для призначення пільгових пенсій, про видачу по заводу наказу № 262 від 15 версня 1994 року, яким затверджено підсумки атестації робочих місць по умовам праці та Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад робітників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення (а.с. 53).
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
ОСОБА_5 до ч. 2 ст. 59 Цивільного процесуального кодексу України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами. Які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 255 Кодексу законів про працю України, види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням працівникам, а в деяких випадках і членам їх сімей, умови їх надання та розміри визначаються законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншими нормативно-правовими актами, які містять норми щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 256 Кодексу законів про працю України визначено, що працівники та члени їх сімей мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, а також за вислугу років відповідно до закону.
Частина 1 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Пунктами а) та б) частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників , затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, а працівникам зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок застосування Списків № 1 і № 2), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Пунктом 4 вищевказаного Порядку застосування Списків № 1 і № 2 визначено, що згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Відповідно до п. 4.1. Порядку застосування Списків № 1 і № 2, постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
ОСОБА_5 п. 4.2. Порядку застосування Списків № 1 і № 2, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01 серпня 1992 року керівників підприємств та організацій незалежно від форм власності і господарювання зобов'язано провести атестацію робочих місць, визначити за її результатами перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням та ознайомити з ним працюючих осіб. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладено на керівників підприємств, установ та організацій. Робітники, професії і посади яких передбачені в Списках № 1 і 2 користуються правом на пенсію за віком при умові, якщо їх праця в період роботи після введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідає умовам, що повинно підтверджуватися результатами атестації робочих місць на підприємствах, установах, організаціях. ОСОБА_5 п. 9 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 основним документом, що підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць за умовами праці є наказ по підприємству, організації.
Атестація робочих місць на підприємстві відповідача вперше була проведена відповідно до постанови Кабінета Міністрів України «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01 серпня 1992 року у 1993-1994 роках. Наказом № 262 від 15 вересня 1994 року «Про затвердження підсумків атестації робочих місць по умовам праці» по Артемівському заводу по обробці кольорових металів посада ОСОБА_1 - «шихтувальник» за санітарно-гігієнічними дослідженнями виробничого середовища важкості і напруженості трудового процесу, шкідливими та важкими умовами праці атестована за Списком № 2. Позивачем та його представником не надано суду належних та допустимих доказів, що позивачем було оскаржено результати атестації. На теперішній час результати атестації є чинними і вона є обов'язковою до застосування.
Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам, під час розгляду справи було роз'яснено їх права та обов'язки, зокрема положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, сторонам було надано всі можливості для заявлення необхідних клопотань та надання доказів, що підтверджується матеріалами справи та журналом судового засідання.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 в період з 19 січня 1989 року по 08 січня 1996 року працював на підприємстві відповідача за професією «шихтувальник», яка передбачена Списком № 2 розділ 8 «Металургійне виробництво (кольорові метали), підрозділ 1 «Підготовка сировини і шихти». Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01 серпня 1992 року не передбачає обов'язок адміністрації підприємства ознайомлювати працівників підприємства з атестацією робочих місць під підпис. В судовому засіданні встановлено, що інформація про результати атестації доводилась до відома працівників на зборах працівників плавильного цеху та вивішувалась на відповідних стендах для ознайомлення.
Посилання позивача на те, що йому не було відомо про проведення атестації на підприємстві, не може бути прийнято судом як належний доказ визнання недійсності атестації та протиправності дій щодо невидачі довідки про підтвердження пільгового стажу, оскільки чинним законодавством України, а саме Кодексом законів про працю України, Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці № 442 від 01 серпня 1992 року не пов'язується дійсність та достовірність атестації з фактом ознайомлення працівника з її результатами. Таким чином вимоги позивача про зобов'язання відповідача видати йому довідку про наявність у нього пільгового стажу по Списку № 1 за час роботи по професії «шихтувальник» є безпідставними.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про зобов'язання адміністрації ПАТ «АЗОКМ» видати йому на руки довідку, що підтверджує наявність у нього пільгового стажу за списком № 1 за період роботи на посаді шихтувальника з 19 січня 1989 року по 21 серпня 1992 року, не підлягають задоволенню.
У зв'язку з викладеним вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат, понесених ним при підготовці позовної заяви, а саме витрати за: сплату судового збору, пересилання судового збору через «Приватбанк», набір тексту та ксерокопіювання; оформлення довіреності на представника в нотаріуса, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, відповідно до вимог ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України.
Крім того, вимоги позивача про зобов'язати відповідача видати на руки завірені ксерокопії розрахунково-платіжних відомостей ОСОБА_1 з січня 1986 року по січень 1996 року та надати можливість ознайомитися з оригіналами цих відомостей заявлені позивачем не конкретно, в судовому засіданні не доказувались і не обґрунтовувались, а тому не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11, 59 60, 88, 208, 209, 212-215 Цивільного процесуального Кодексу України, ст.ст. 255, 256 Кодексу законів про працю України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Постановою Кабінету Міністрів від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, суд
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Артемівський завод по обробці кольорових металів», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Артемівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Повний текст рішення суду виготовлено 29 липня 2016 року.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.С.Конопленко