Справа № 219/7418/16-ц
Провадження №2/219/3643/2016
29 липня 2016 року суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Конопленко О.С., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитку, спричиненого дорожньо-транспортною пригодою, та моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача: витрат на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 132063 гривень; витрат зі сплати експертизи з визначення матеріальної шкоди автомобіля в розмірі 700 гривень; витрат за виклик евакуатора для завантаження та розвантаження автомобіля в розмірі 750 гривень; оплати за правову допомогу адвоката в розмірі 2800 гривень; моральної немайнової шкоди в розмірі 10000 гривень, а усього на загальну суму в розмірі 143650 гривень. Також в позовній заяві просить з метою забезпечення позовних вимог накласти арешт на рухоме, нерухоме майно, обмежити виїзд за межі території України відповідача.
Зазначений позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з порушенням вимог ч. 2 ст. 119 ЦПК України, а саме: позивач у позові вказує ціну позову - 143650 гривень, яка включає в собі три вимоги матеріального характеру: витрати на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 132063 гривень, витрати зі сплати експертизи з визначення матеріальної шкоди автомобіля в розмірі 700 гривень, витрати за виклик евакуатора для завантаження та розвантаження автомобіля в розмірі 750 гривень, та одну вимогу нематеріального характеру: моральну немайнову шкоду в розмірі 10000 гривень, проте ним не сплачено судовий збір за відповідними ставками, встановленим Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до позовної заяви, ціна позову встановлена позивачем в розмірі 143650 гривень, проте при складанні сум, які позивач просить стягнути з відповідача, а саме: витрат на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 132063 гривень, витрат зі сплати експертизи з визначення матеріальної шкоди автомобіля в розмірі 700 гривень, витрат за виклик евакуатора для завантаження та розвантаження автомобіля в розмірі 750 гривень, витрат з оплати за правову допомогу адвоката в розмірі 2800 гривень та моральної немайнової шкоди в розмірі 10000 гривень дорівнюється зовсім інша сума, а саме: 143513 гривень, що також не дає можливості суду встановити розмір ставок судового збору, який позивачу слід сплатити за подачу до суду вказаної позовної заяви.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
І тому, у відповідності до цього Закону позивач повинен сплатити як фізична особа за подання позову майнового характеру у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, і як фізична особа за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Також щодо заявленої позивачем вимоги про накладення арешту на рухоме, нерухоме майно, обмеження виїзду за межі території України відповідача з метою забезпечення позовних вимог слід роз'яснити, що відповідно до статті 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:
1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;
2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Так, позивачем вимога про накладення арешту на рухоме, нерухоме майно, обмеження виїзду за межі території України відповідача заявлена як позовна, а не окремою заявою, як це встановлено цивільним процесуальним законодавством, без зазначення причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування необхідності забезпечення саме таких видів, як накладення арешту на рухоме, нерухоме майно, обмеження виїзду за межі території України відповідача, інших відомостей, потрібних для забезпечення позову.
Також відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви про забезпечення доказів або позову фізичною особою сплачується ставка судового збору у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 60 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників цивільного процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.
Відповідно до статей 19, 24 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно зі статтею 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
З урахуванням наведеного, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитку, спричиненого дорожньо-транспортною пригодою, та моральної шкоди слід залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків, оскільки відповідно до правил п. 6 ч. 2 ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України позивач повинен зазначити докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, що позивачем не зроблено, оскільки завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява, подана без додержання вимог викладених у ст.ст. 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, про що суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитку, спричиненого дорожньо-транспортною пригодою, та моральної шкоди залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали, для усунення викладених недоліків.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвала може бути оскаржена лише в частині визначення розміру судових витрат до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя О.С. Конопленко