Справа № 752/6628/16-ц
Провадження № 2/752/3575/16
14 липня 2016 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Мирошниченко О.В.,
при секретарях - Мархотко А.С., Бурлака Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа ОСОБА_2, ОСОБА_3, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва ЖЕД-106» про визнання права користування жилим приміщенням та про зобов'язання видати ордер на вселення в жиле приміщення, -
У квітні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права користування жилим приміщенням та про зобов'язання видати ордер на вселення в жиле приміщення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 03.05.1978 року їй та членам її сім'ї сину ОСОБА_2 та сину ОСОБА_3 було видано ордер на вселення у кімнату розміром 9 кв.м. в комунальній квартирі АДРЕСА_1. У 1979 та 1980 році в комунальній квартирі звільнилися дві ізольовані кімнати розміром 13,0 кв.м. та розміром 13,9 кв.м., що займали інші наймачі, які вибули для проживання за іншою адресою. Кімнати, що звільнилися перейшли у фактичне користування позивача та членів її сім'ї, на позивача був переведений особовий рахунок на усю квартиру, якою вона користується до цього часу та сплачує комунальні платежі за усю квартиру і не має заборгованості. У 2015 році позивач виявила бажання приватизувати квартиру але отримала відмову, оскільки у неї не було ордеру на вселення в кімнати розміром 13,0 та 13,9 кв.м. Позивач звернулася до відповідача надати їй кімнати, що звільнилися але також отримала відмову. Вважаючи дії відповідача таким, що не відповідають вимогам закону, позивач просила суд визнати за нею право на користування жилим приміщення та про зобов'язання видати ордер на вселення в жиле приміщення.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
У судовому засіданні представник Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації позовні вимоги не визнала та пояснила, що Голосіївська районна у м. Києві державна адміністрація відмовила позивачу у приєднані кімнат на законних підставах, оскільки відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації від 11.09.2014 № 1017 районним в місті Києві державним адміністраціям не допускається надання житлових приміщень, що звільнилися і перебувають у власності територіальної громади міста Києва без їх надходження в установленому порядку від Департаменту будівництва та житлового забезпечення та з врахуванням того, що позивач не перебуває на обліку потребуючих поліпшення житлових умов. Також у Відповідача відсутня інформація, що у квартирі АДРЕСА_1 є вільні кімнати так як особовий рахунок відкритий на ім'я позивача на усю квартиру.
Треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва ЖЕД-106» у судове засідання явку свого представника не забезпечила, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
03.05.1978 року ОСОБА_1 як працівнику заводу НВО «Квант» видано ордер №Г 320658 на жиле приміщення на сім'ю з трьох осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2 - син, ОСОБА_5 - син, який пізніше змінив прізвище на ОСОБА_1 на право зайняття однієї кімнати 9,00 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1. Ордер був виданий на підставі рішення виконкому Московської Ради депутатів трудящих від 25 квітня 1978 року № 2531 ( а.с. 12 ).
04.05.1978 року ОСОБА_1 разом з членами сім'ї вселилася у кімнату розміром 9,0 кв.м. комунальної трикімнатної квартири АДРЕСА_1 та 04.05.1978 року там прописалися і постійно проживають у квартирі до цього часу, що підтверджується записами у паспортах та записами Форми № 3 та Форми № 4 (а.с. 15, 23).
ОСОБА_1 сплачує комунальні послуги за усю квартиру і не має заборгованості, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості та квитанціями на оплату (а.с. 32).
21.09.1978 року у зв'язку з укладення шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 прізвище змінено на ОСОБА_1, що підтверджується даними свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 виданого Відділом ЗАГС Московського району м. Києва (а.с. 13)
03.06.1981 року відповідно до розпорядження заступника директора НДІ «КВАНТ» у зв'язку зі зміною прізвища ОСОБА_1 на ОСОБА_1 особовий рахунок на всю квартиру АДРЕСА_1 був переведений з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 (а.с. 14).
01.03.2011 року будинок АДРЕСА_1 передано з балансу НДІ «КВАНТ» до комунальної власності територіальної громади Московського району (нині - Голосіївський район) м. Києва та переданий в обслуговування ТОВ фірма «Квартет ЛТД» та з назву організації змінено на КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва ЖЕД-106.
З досліджених у судовому засіданні відповідей від Товариства з обмеженою відповідальністю «КВАРТЕТ ЛТД», Державного підприємства «Науково дослідний інститут «КВАНТ», Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Державного архіву м. Києва вбачається, що документи які б свідчили про прийняття рішення щодо надання (приєднання) позивачці кімнати розміром 13,0 кв.м. та кімнати розміром 13,9 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 відсутні (а.с. 10, 11, 17, 18).
З відповіді, що надійшла з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва ЖЕД-106» від 08.07.2016 р. вбачається, що на даний час у матеріалах паспортного відділу в наявності тільки ордер №320658 від 03.05.1978 року виданий на кімнату розміром 9,0 кв.м. на ім'я ОСОБА_1 на сім'ю в три особи. На момент передачі будинку у квартирній карточці Ф-Б в графі «житлова площа» 9 кв.м. виправлено на усю житлову площу і власником особового рахунку всієї квартири вже була ОСОБА_1 Приєднання кімнати відбулося в 1979 році до передачі будинку у комунальну власність міста. Розпоряджень, щодо приєднання ОСОБА_1 ще двох кімнат в матеріалах паспортного відділу не має.
З наданих КП «Керуючою компанією з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва ЖЕД-106» карток по Формі А вбачається, що зі спірної квартири 24.01.1975 року вибула за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_10, а 21.11.1979 року вибули за адресою АДРЕСА_3 ОСОБА_11 та ОСОБА_12. Інших документів у паспортному столі по спірній квартирі не має.
20.11.2015 року та 24.12.2015 року Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація відмовила позивачу у приватизації квартири АДРЕСА_1 з підстав відсутності розпорядження (ордера) на приєднання 2-х кімнат в квартирі спільного заселення ( а.с. 9).
12.02.2016 року Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією було відмовлено позивачу щодо надання кімнат що звільнилися у квартирі АДРЕСА_1 з тих підстав, що відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації від 11.09.2014 № 1017 "Про деякі питання розподілу житлової площі в місті Києві" районним в місті Києві державним адміністраціям не допускається надання житлових приміщень, що звільнилися і перебувають у власності територіальної громади міста Києва без їх надходження в установленому порядку від Департаменту будівництва та житлового забезпечення та з врахуванням того, що заявник не перебуває на обліку потребуючих поліпшення житлових умов у Голосіївській районній в місті Києві державній адміністрації (том 1 а.с. ).
Відповідно ст. 54 Житлового кодексу Української РСР, якщо в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, звільнилося неізольоване жиле приміщення, воно надається наймачеві суміжного приміщення. Ізольоване жиле приміщення, що звільнилося в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, на прохання наймача, що проживає в цій квартирі і потребує поліпшення житлових умов (стаття 34), надається йому, а в разі відсутності такого наймача - іншому наймачеві, який проживає в тій же квартирі. При цьому загальний розмір жилої площі не повинен перевищувати норми, встановленої статтею 47 цього Кодексу, крім випадків, коли наймач або член його сім'ї має право на додаткову жилу площу. Правила, передбачені частинами першою і другою цієї статті, застосовуються незалежно від належності жилого будинку.
Отже, цією нормою законодавцем визначено право надати наймачу за наявності його письмового прохання звільнене ізольоване приміщення в квартирі в разі, якщо останній потребує поліпшення житлових умов; інших підстав переважного надання приміщення, що звільнилося в квартирі, цією статтею не визначено.
Підстави для визнання громадян потребуючими поліпшення житлових умов визначені ст.34 ЖК УРСР. Зокрема, п. 1 ч. 1 цієї статті встановлено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.
Відповідно до п. 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року N 470, потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок, а також громадяни які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі, старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати).
Пунктом 2 постанови виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів, Президії Київської міської ради профспілок від 15 липня 1985 року N 582 "Про порядок застосування у м. Києві "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР" установлено, що потребують поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які мають жилу площу до 7,5 кв. м включно на кожного члена родини.
Пунктом 3 цієї постанови визначено, що жилі приміщення у м. Києві надаються громадянам у межах 13,65 кв. м жилої площі, але не більш однієї кімнати на одну особу і не менш, як 9 кв. м жилої площі (рівень середньої забезпеченості громадян у м. Києві).
Виходячи зі змісту наведеного, суд може задовольнити позовні вимоги наймача про надання звільненого в квартирі жилого приміщення за умови, що ця особа подала відповідне письмове прохання, вона потребує поліпшення житлових умов, тобто має на кожного члена родини жилу площу нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок, який у м. Києві становить 7,5 кв. м і загальний розмір жилої площі не перевищуватиме 13,65 кв. м на кожного члена сім'ї і додаткової жилої площі, якщо наймач або член його сім'ї має на неї право, або зайва жила площа являє собою ізольовану кімнату розміром, меншим за рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті.
Не може бути підставою для відмови у наданні звільненого жилого приміщення те, що наймач не перебуває на квартирному обліку, оскільки відповідно ст. 42 Житлового кодексу Української РСР, жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, крім випадків, частинами першою і другою статті 54.
Наведене узгоджується з позицією викладеною у п. 21 Листа Верховного Суду України від 26.05.2001 року "Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право)" де вказано, що за змістом ст. 54 ЖК ізольоване жиле приміщення, що звільнилося квартирі, надається тому з її наймачів, який потребує поліпшення житлових умов, незалежно від того, чи перебуває він на квартирному обліку або від часу взяття на нього. Тільки за відсутності такого наймача або його прохання про передачу приміщення воно може бути передано іншому з них.
Відповідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 12.04.1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"), розглядаючи позови про надання на підставі ст. 54 Житлового кодексу України звільненого жилого приміщення, виходячи зі змісту зазначеної правової норми, суд може задовольнити позовні вимоги наймача про надання декількох звільнених у квартирі жилих приміщень за умови, що загальний розмір жилої площі не перевищуватиме 13,65 кв. м на кожного члена сім'ї.
ОСОБА_1 є наймачем кімнати розміром 9,0 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 у яку вселилася на підставі ордеру №Г 320658 від 03 травня 1978 року з членами своєї сім'ї сином ОСОБА_2 та сином ОСОБА_3, та постійно там проживають і потребують поліпшення житлових умов, оскільки площа кімнати куди вони були вселені є меншою за 7,5 кв.м. на кожну особу. Крім цього право на поліпшення житлових умов Позивачка має також з підстав проживання в одній кімнаті осіб різної статі, старших за 9 років, крім подружжя.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 потребує поліпшення житлових умов і що при визнанні за Позивачем права користування звільненими кімнатами розміром 13,0 кв.м. та 13,9 кв.м. не буде перевищено загальний розмір жилої площі встановлений статтею 47 Житлового кодексу, оскільки загальний розмір жилої площі у квартирі АДРЕСА_1 складає 35,9 кв.м., а це становить 11,97 кв.м. на одну особу.
Судом не береться до уваги твердження відповідача про те, що кімнату розміром 13,0 кв.м. та кімнату розміром 13,9 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 не можна вважати звільненими, оскільки ОСОБА_1 є власником особового рахунку на усю квартиру, що є підтвердженням укладення з ним договору найму на усю квартиру.
Відповідно ч. 2 ст. 61 Житлового кодексу Української РСР, договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер).
Відповідно ст. 58 Житлового кодексу Української РСР, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Форма ордера встановлюється Радою Міністрів Української РСР.
З наведеного вбачається, що єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення може бути тільки ордер. Судом було досліджено ордер виданий позивачу на вселення в кімнату розміром 9,0 кв.м. у квартиру АДРЕСА_1. Ордера (ордерів) на вселення в кімнату розміром 13,0 кв.м. та в кімнату розміром 13,9 кв.м. не має ні у позивача, ні у третіх осіб. Тому кімнати які були звільнені попередніми наймачами і не заселені в установленому законом порядку з видачею ордеру іншими наймачами є звільненими у відповідності положень ст. 54 Житлового кодексу.
Не може бути підставою для відмови у задоволенні позовним вимог наявність розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.09.2014 № 1017, оскільки виключний перелік підстав для відмови у наданні кімнат, що звільнилися визначений у ст.ст. 34, 37, 54 ЖК України і не може бути розширений. Крім того спір вирішується у відповідності до вимог закону, який має вищу юридичну силу над підзаконними нормативними актами місцевих органів влади. Крім того розпорядження органу місцевої ради стосується тільки порядку оформлення надання жилого приміщення, що звільнилося. Як вбачається з матеріалів справи позивачем було надано відповідачу усю інформацію про кімнати, що звільнилися, а подальше оформлення кімнат як звільнених уже покладалося на відповідача відповідно до пункту 1 розпорядження.
Суд вважає, що задоволенню підлягає і вимога про зобов'язання відповідача видати ОСОБА_1 та членам її сім'ї ОСОБА_2 (син), ОСОБА_3 (син) ордеру на вселення у кімнату розміром 13,0 кв.м. та на вселення в кімнату розміром 13,9 кв.м. у комунальній квартирі АДРЕСА_1, оскільки видача ордеру на вселення в жиле приміщення є обов'язковою умовою законності такого вселення і дія пов'язана з видачею ордеру відноситься до компетенції відповідача.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність та допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 34, 42, 50, 54, 58 ЖК УРСР, ст. ст. 10, 15, 58, 60, 208-209, 213-215, 223-294 ЦПК України, суд-
Позов- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право користування кімнатою розміром 13,0 кв.м. та кімнатою розміром 13,9 кв.м. у комунальній квартирі АДРЕСА_1.
Зобов'язати Голосіївську районну у місті Києві державну адміністрацію видати ОСОБА_1 та членам її сім'ї ОСОБА_2 (син), ОСОБА_3 (син) ордер на вселення у кімнату розміром 13,0 кв.м. та в кімнату розміром 13,9 кв.м. у комунальній квартирі АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя