Справа № 569/15998/15-а
22 червня 2016 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді Наумов С.В.,
при секретарі Слакві-Марчук Н.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Рівне про визнання протиправної відмови щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язанні вчинити певні дії, -
24.11.2015р. до суду звернулась ОСОБА_2 із вказаним позовом в якому просить суд, визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України у м. Рівне, щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у м. Рівне призначити та виплатити ОСОБА_2 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, починаючи з 15.10.2015 року в розмірі 84 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру.
В ході судового розгляду представник позивача подала заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, просила прохальну частину позовної заяви читати в наступній редакції: Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у м. Рівне призначити судді у відставці ОСОБА_2 щомісячне грошове довічне утримання та здійснити його нарахування з 03.08.2015 року та на підставі довідки Рівненського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 року за №04-182/3302/16 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці,- у розмірі 84,5% заробітної плати без обмеження граничного розміру щомісячного грошового довічного утримання судді у відставці.
В позові вказує, що 15.10.2015 року вона звернулась з заявою до УПФУ України м. Рівне про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Листом ПФУ м. Рівне № 14056/02 від 13.11.2015 року їй було відмовлено у призначенні щомісячного грошового утримання судді у відставці, обґрунтовуючи дану відмову тим, що з 01 червня 2015 року суддям у відставці пенсії призначаються на загальних підставах, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позивних вимог ОСОБА_2 зазначає, що відмова УПФУ в м. Рівне є протиправною та незаконною, позбавляє її права на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці яке передбачене Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та Конституцією України.
Для здійснення нарахування надала суду довідку про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі особового рахунку за травень 2015 року за №04-182/3302/16 від 14 червня 2016 року.
В судовому засіданні представник позивача, збільшений розмір позовних вимог підтримала повністю, просила його задовольнити а також стягнути витрати зі сплати судового збору та витирати на правову допомогу.
Представник відповідача надав суду письмове заперечення, та не прибув в судове засіданні для продовження розгляду справи після її зупинення.
Заслухавши представника позивача, дослідивши надані письмові докази, ознайомившись із письмовими запереченнями відповідача, суд дійшов наступного висновку.
Наданими письмовими доказами позивача підтверджується, що ОСОБА_2 працювала на посаді судді Рівненського апеляційного господарського суду, що підтверджується даними з трудової книжки, виданої на ім'я позивача.
01.04.1993 року ОСОБА_2 прийнята на роботу до арбітражного суду Рівненської області (Наказ №13 пар.1 від 01.04.1993 року).
У зв'язку з поданням заяви 03.08.2015 року ОСОБА_2 відрахована зі штату Рівненського апеляційного господарського суду відповідно до Постанови Верховної Ради України від 16 липня 2015 року №636-VIII «Про звільнення суддів» у зв'язку із поданням заяви про звільнення. (Наказ Рівненського апеляційного господарського суду про звільнення від 31.07.2015 року №544). Таким чином стаж роботи позивача на посаді судді складає 22 роки та 4 місяці.
Відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453 VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання».
Таким чином, позовні вимоги можуть задоволені частково (за повний рік роботи на посаді судді) у розмірі 84% щомісячного довічного грошового утримання позивачу.
Відповідно до ст. 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй.
Згідно з ч. 2 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України.
Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453 VI незалежність судді забезпечується, зокрема, його належним матеріальним та соціальним забезпеченням.
Рішенням Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року Справа №4-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:
- частини третьої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII;
- абзаців першого, другого, третього, четвертого та першого, другого речень абзацу шостого частини п'ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакціях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII;
- пункту 5 розділу ІІІ 2015 року № 213-VIII в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакціях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIll, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII та положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
При цьому в частині 4 Рішення Конституційного Суду України зазначено порядок виконання цього рішення, а саме: частина третя статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів У країни щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Натомість застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, тобто у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання";
- не підлягає застосуванню положення пункту 5 розділу ІІІ ;Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Рішення Конституційного Суду України має преюдиційне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
На підставі викладеного, суд визнає протиправними діями пенсійного органу про відмову в призначенні щомісячного довічного грошового утримання позивачу, а саме, лист ПФУ м. Рівне № 14056/02 від 13.11.2015 року.
З огляду на рішення КС України від 08.06.2016 року суд не приймає всі інші доводи відповідача, викладені в запереченні.
Стосовно відшкодування витрат на правову допомогу судом враховується наступне. Відповідно до долучених до матеріалів справи позивачем документів вбачається, що ОСОБА_2 понесено витрати на правову допомогу в розмірі 6063 грн 20 копійок. Наведене підтверджується копією Угоди про надання правової допомоги від 12.11.2015 року , копією Акту про приймання-передачі наданих послуг від 07.04.2016 року, копією прибуткового касового ордеру №1 від 07.04.2016 року.
Так ч. ст. 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, в зв»язку з частковим задоволенням позовних вимог, суд частково задовольняє вимоги позивача на відшкодування витрат по правовій допомозі зменшивши стягнення до 4000 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп. які підлягають стягненню на користь позивача із Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 256 КАС України суд, вважає необхідним звернути до негайного виконання постанову суду у межах стягнення щомісячного довічного грошового утримання за один місяць.
Керуючись ст.ст. 11,17,18,71,158-163,167,256 КАС України, рішенням Конституційного Суду України за № 4-рп/2016 від 08 червня 2016 року, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Рівне про визнання протиправної відмови щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язанні вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України у м. Рівне, щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у м. Рівне призначити судді у відставці ОСОБА_2 щомісячне грошове довічне утримання та здійснити його нарахування з 03.08.2015 року та на підставі довідки Рівненського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 року за №04-182/3302/16 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці,- у розмірі 84% заробітної плати без обмеження граничного розміру щомісячного грошового довічного утримання судді у відставці.
Звернути до негайного виконання Постанову у межах суми стягнення щомісячного довічного грошового утримання за один місяць.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487 грн. 20 коп. та понесені витрати на правову допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень.
В решті задоволення позову, відмовити.
Повідомити сторін що із повною постановою суду вони зможуть ознайомитись та отримати її копію 29 червня 2016 року.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Суддя Рівненського міського суду С.В. Наумов