Справа № 761/16805/16-ц
Провадження № 2/761/5357/2016
04 липня 2016 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Личак М.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, про визнання поруки припиненою,
04.05.2016 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду з позовом до ПАТ «Фідобанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, у якому просить суд припинити договір поруки № 1085 від 04.03.2008 року, укладений між нею та ВАТ «СЕБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк».
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.03.2008 року між ВАТ «СЕБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 1085, за зобов'язання якої поручився позивач відповідно до договору поруки № 1085 від 04.03.2008 року, укладеного між ним та ВАТ «СЕБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк». Оскільки, у вказаному договорі поруки не встановлено строку, після якого порука припиняється, а кредитор змінив строк виконання основного зобов'язання, направивши позичальнику ОСОБА_2 вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, при цьому, протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання позов до поручителя не пред'явив, останній звернувся до суду з даним позовом про визнання поруки припиненою на підставі, передбаченій ст. 559 ЦК України.
Представник позивача, що є також представником третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві, просила суд їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки вимога про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом боржнику не направлялась, а отже строк виконання основного зобов'язання змінено не було.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору № 1085 від 04.03.2008 року ОСОБА_2 було надано кредит у розмірі 75000,00 доларів США строком до 05.10.2033 року зі сплатою процентної ставки на рівні LIBOR + 8,0% річних для придбання нерухомого майна.
В якості забезпечення виконання зобов'язань по кредиту, між ВАТ «СЕБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк», та ОСОБА_1 04.03.2008 року було укладено договір поруки № 1085, відповідно до умов якого поручитель відповідає перед кредитором солідарно із боржником в повному обсязі за повне та своєчасне виконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором № 1085 від 04.03.2008 року.
Як вбачається з п.4.2 договору поруки, відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі.
Відповідно до письмової вимоги ПАТ «Фідобанк» про усунення порушень за кредитним договором № 1085 від 04.03.2008 року, направленої на адресу позичальника ОСОБА_2, ПАТ «Фідобанк» вимагає від ОСОБА_2 повне дострокове погашення заборгованості за вказаним кредитним договором на суму 1574246,35 грн. у семиденний строк з дня отримання даної вимоги. Вказана вимога була отримана ОСОБА_2 11.04.2015 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (пеня, штрафи), порукою, гарантією, заставою, тощо, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 533 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Згідно зі ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Згідно з п.24 постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.
Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Судом встановлено, що положеннями п.4.2 договору поруки № 1085 від 04.03.2008 року строк дії поруки у розумінні ст. 252 ЦК України визначений не був, тобто порука фактично припиняється, якщо кредитор у відповідності до ч.4 ст. 559 ЦК України протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 09.09.2015 року у справі № 6-933цс15, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати. Таким чином, якщо кредитор змінює на підставі ч.2 ст. 1050 ЦК України строк виконання основного зобов'язання, то передбачений ч.4 ст. 559 ЦК України шестимісячний строк обчислюється від цієї дати.
Разом з тим, як вбачається з вимоги ПАТ «Фідобанк» про усунення порушень за кредитним договором № 1085 від 04.03.2008 року, яку позичальник ОСОБА_2 отримала 11.04.2015 року, ПАТ «Фідобанк» змінило строк виконання основного зобов'язання відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, а саме визначило строк виконання основного зобов'язання у сім днів з дня отримання даної вимоги, тобто до 18.04.2015 року.
Стороною відповідача не надано суду жодного доказу на підтвердження того, що ПАТ «Фідобанк» було пред'явлено позов до поручителя ОСОБА_1 протягом шести місяців з 18.04.2015 року, при цьому, позовна заява, яка міститься у матеріалах справи про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1085 від 04.03.2008 року датована 03.02.2016 року, тобто після спливу встановленого шестимісячного строку. Крім того, стороною відповідача також не спростований факт зміни строку виконання основного зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, оскільки ПАТ «Фідобанк», який є правонаступником ВАТ «СЕБ Банк» було змінено строк виконання основного зобов'язання на підставі ч.2 ст. 1050 ЦК України, тобто до 18.04.2015 року, а також приймаючи до уваги, що строк дії поруки умовами договору поруки встановлений не був, при цьому, доказів пред'явлення позов до позивача (поручителя) ОСОБА_1 протягом, передбаченого ч.4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку відповідач не надав, суд вважає за необхідне визнати припиненим з дати зміни виконання основного зобов'язання ПАТ «Фідобанк», який є правонаступником ВАТ «СЕБ Банк», а саме з 18.04.2015 року договір поруки № 1085 від 04.03.2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «СЕБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк».
Крім того, відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 551,20 грн.
Керуючись ст. ст. 526, 533, 546, 559, 598, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, про визнання поруки припиненою - задовольнити.
Визнати припиненим з 18 квітня 2015 року договір поруки № 1085 від 04.03.2008 року, укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «СЕБ Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», за яким ОСОБА_1 поручився за зобов'язаннями ОСОБА_2 перед Відкритим акціонерним товариством «СЕБ Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Фідобанк»», за кредитним договором № 1085 від 04.03.2008 року.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: