Справа № 761/24690/15-ц
Провадження № 2/761/86/2016
15 червня 2016 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Савицького О.А.
при секретарі Личак М.К.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, про витребування нерухомого майна, скасування реєстрації та виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, про визнання права власності,
09.12.2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому з урахуванням збільшення позовних вимог, просить суд витребувати квартиру АДРЕСА_1 у ОСОБА_2, скасувати державну реєстрацію об'єкта нерухомого майна, а саме вказаної квартири на ім'я ОСОБА_2 Крім того, виселити та скасувати реєстрацію ОСОБА_2 та інших осіб у разі їх реєстрації у даній квартирі, а також вселити його, як спадкоємця у цю квартиру. Також судом до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 було прийнято зустрічний позов ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, про визнання права власності.
Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні заявив клопотання про залишення первісного позову без розгляду у відповідності до п.8 ч.1 ст. 207 ЦПК України, посилаючись на те, що позов не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, а саме не сплачений збір у повному обсязі.
ОСОБА_1 та його представник проти залишення перевідного позову без розгляду заперечили.
Вислухавши думку учасників судового розгляду справи, вивчивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог ст. 119 ЦПК України, а саме - до первісного позову з урахуванням збільшення позовних вимог не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених чинним законодавством розмірах.
Так, відповідно до ч.5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно з положеннями ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», станом на день подачі первісного позову, розмір ставки судового збору із позовних заяв, які подаються до суду, немайнового характеру становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, тобто, 243 грн. 60 коп.
При цьому, згідно роз'яснень, які містяться в п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем у первісній позовній заяві з урахуванням збільшення позовних вимог об'єднано пов'язані між собою три самостійні вимоги немайнового характеру, а також одну вимогу майнового характеру.
Відтак, враховуючи положення ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та роз'яснення, які містяться в п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, позивачу за первісним позовом слід було надати до суду підтвердження щодо сплати судового збору за подання до суду трьох самостійних вимог немайнового характеру, тобто, по 243 грн. 60 коп. за кожну, а разом 730 грн. 80 коп.
Проте, до позовної заяви позивачем додано квитанції про сплату судового збору за позовну вимогу майнового характеру на суму 3655 грн. 60 коп., при необхідних 3654 грн. 00 коп. Тобто залишок становить 1 грн. 60 коп.
Отже, позивачу за первісним позовом з урахуванням збільшення позовних вимог слід надати до суду документ, який би підтверджував доплату судового збору у розмірі 729 грн. 20 коп. (730 грн. 80 коп. - 1 грн. 60 коп.).
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, зокрема, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Відповідно до ч.1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Враховуючи, що первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, про витребування майна та виселення з урахуванням збільшення подана без додержання вимог, викладених у ст. 119, 120 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Разом з тим, на даний час суд не вбачає законних підстав для задоволення клопотання представника ОСОБА_2 щодо залишення первісного позову ОСОБА_1 без розгляду, оскільки на час відкриття провадження у справі позивачем ОСОБА_1 були усунені недоліки, встановлені в ухвалі судді від 02.09.2015 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119, 121, 207, 293, 294 ЦПК України, суд
Відмовити представнику ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про залишення первісного позову ОСОБА_1 без розгляду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, про витребування нерухомого майна, скасування реєстрації та виселення, - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків позовна заява буде залишена без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст. 207 ЦПК України.
Ухвалу суду в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
В решті ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: