Провадження №4-с/760/112/16
Справа №760/8226/16-ц
18 липня 2016 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Коробенка С.В.
при секретарі Семененко А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, заінтересована особа: ОСОБА_2,
29 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві.
Свої вимоги мотивує тим, що 08 квітня 2016 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Лебедєвим Л.Ю. було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі того, що виконавчий документ не містить індивідуальний ідентифікаційний номер боржника.
Вважає, що така постанова порушує права стягувача. Просить суд:
-скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві від 08 квітня 2016 року;
-визнати незаконними дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві щодо повернення стягувачу виконавчого листа.
Представник заявника в судовому засіданні скаргу підтримав та просив задовольнити заявлені вимоги.
Представник заінтересованої особи заперечувала проти задоволення скарги.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
18 лютого 2016 року Солом'янським районним судом м. Києва видано виконавчий лист за цим рішенням (а.с. 4).
08 квітня 2016 року головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки виконавчий документ не містить індивідуальний ідентифікаційний номер боржника.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.
Постановою Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 25 червня 2014 року визначено, що відсутність у виконавчому листі індивідуального ідентифікаційного номеру боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
З огляду на наведене, проаналізувавши надані докази, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 57-60, 209, 212-214, 221, 360-7, 383-386 ЦПК України, статтями 11, 18, 26, 82 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві.
Визнати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві від 08 квітня 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження № 50743873 неправомірною.
Визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві щодо повернення стягувачу виконавчого листа.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: