Справа № 758/9390/16-ц
29 липня 2016 року суддя Подільського районного суду м.Києва Зарицька Ю. Л., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна контора «Житлоексплуатація» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційні втрати, три відсотки річних та судовий збір з ОСОБА_1,
ТОВ «Житлово-експлуатаційна контора «Житлоексплуатація» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальнальні послуги в сумі 11593 грн. 92 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 564 грн. 67 коп., три відсотки річних у сумі 340 грн. та судового збору в сумі 689 грн. з ОСОБА_1
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право (п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (ч. 3 ст. 267 ЦПК України).
П. 13 цієї ж Постанови визначає, що заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Із вимог заявника і обставин, на яких вони ґрунтуються, вбачається спір про право, оскільки наданий розрахунок підтверджує ті обставини, що боржник частково сплачував плату за житлово-комунальні послуги в період заборгованості та, навіть, здійснив переплату в серпні 2015 р.
Також заявник просить стягнути борг за житлово-комунальні послуги з 01.08.2014 р. по 26.07.2016 р., хоча доказів про надання та отримання житлово-комунальних послуг в період з 01.07.2016 р. по 26.07.2016 р. до заяви не було додано.
В матеріалах справи також відсутні докази, які свідчать правильність застосування розміру тарифів та цін, що були застосовані в період заборгованості при нарахуванні боргу за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
За змістом ч. 2 ст. 101 Цивільного процесуального кодексу України, відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.ст. 96, 100, 101 ЦПК України,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна контора «Житлоексплуатація» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційні втрати, три відсотки річних та судовий збір з ОСОБА_1.
Роз'яснити з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна контора «Житлоексплуатація» право на звернення з вимогами до суду у позовному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня, наступного після отримання копії.
СуддяЮ. Л. Зарицька