27.07.2016 Справа № 756/8113/16-к
№756/8113/16-к
№ 1-кс/756/1062/16
27 липня 2016 року
Слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах особи, відносно якої закрито кримінальне провадження, ОСОБА_5 (нині покійного) на постанову прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_6 від 19 травня 2016 року про закриття кримінального провадження № 12015100050003733 від 21.04.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
особи, яка подала скаргу, - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
23.06.2016 року до Оболонського районного суду м. Києва надійшла скарга захисника ОСОБА_4 , діючого в інтересах особи, відносно якої закрито кримінальне провадження, ОСОБА_5 (нині покійного), на постанову прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_6 від 19.05.2016 р. про закриття з підстав п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінального провадження № 12015100050003733 від 21.04.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, яке здійснювалося відносно громадянина ОСОБА_5 .
В обгрунтування своїх вимог захисник ОСОБА_4 вказує, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні було проведено з грубими порушеннями кримінального процесуального закону та права на захист ОСОБА_5 , якому не було вручено повідомлення про підозру у порядку та у спосіб, передбачений законом, а складений у подальшому обвинувальний акт було судом повернуто прокурору через його невідповідність нормам КПК. Захисник звертає увагу і на грубі порушення строків досудового слідства через їх не продовження у встановленому законом порядку та, відповідно, строків тримання під вартою його підзахисного. Захисник вважає, що кримінальне провадження необгрунтовано було закрито з підстав п.5 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 , оскільки відсутні належні та допустимі докази вини та причетності покійного ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, яке вчинила інша особа. Захисник вважає, що кримінальне провадження має тривати за фактом злочину та досудове розслідування має проводитися для розкриття тяжкого злочину, встановлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності. Дане кримінальне провадження, на думку захисника, має бути закрите лише щодо особи ОСОБА_5 та лише з підстав п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто з підстав не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпання можливості їх отримання.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 вимоги скарги підтримав.
Прокурор проти скарги заперечував, обґрунтовуючи законність оскаржуваної постанови.
Заслухавши думки захисника, прокурора, дослідивши скаргу, доповнення до неї та додані копії матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні та самі матеріали кримінального провадження, оскаржувану постанову прокурора, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Захисник ОСОБА_4 на підставі договору від 10.07.2015 року, укладеного з матір'ю померлого - ОСОБА_7 , та на підставі додаткової угоди до вказаного договору від 01.08.2015 року діє в інтересах особи, відносно якої закрито кримінальне провадження, ОСОБА_5 (нині покійного), з метою його реабілітації.
18.03.2010 року вироком Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_5 було визнано винуватим у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01.10.2010 року зазначений вирок суду було скасовано та направлено кримінальну справу до суду першої інстанції для нового судового розгляду судом у іншому складі.
05.12.2011 року вироком Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_5 було визнано винуватим у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01.06.2012 року зазначений вирок суду було скасовано та направлено кримінальну справу до суду першої інстанції для нового судового розгляду.
28.05.2013 року вироком Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_5 було визнано винуватим у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14.03.2014 року зазначений вирок суду було скасовано та направлено кримінальну справу до суду першої інстанції для нового судового розгляду.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 30.01.2015 року кримінальна справа у відносно ОСОБА_5 була повернута для організації додаткового розслідування.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06.04.2015 року вказану ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 30.01.2015 року залишено без змін.
За результатами додаткового досудового розслідування 30.06.2015 року було складено та затверджено обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 121 КК України та того ж дня направлено до Оболонського районного суду м. Києва для розгляду, що відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України вважається закінченням досудового розслідування.
Під час судового провадження на стадії підготовчого судового засідання ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, і лише після цього ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 31.08.2015 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 було повернуто прокурору Оболонського району м. Києва.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачається, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
В судовому засіданні як захисник, так і прокурор не спростовували того, що мати покійного ОСОБА_5 - ОСОБА_7 - вважає провадження необхідним для реабілітації свого покійного сина. Тому наразі у кримінальному провадженні існує безумовна перешкода для його закриття з підстав п. 5 ч. 1 ст. 284 КПКУ України.
Відтак, на думку слідчого судді, з врахуванням викладеного та з врахуванням неспростованих прокурором доводів захисту, оскаржувана постанова прокурора про закриття кримінального провадження з підстав п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України підлягає скасуванню, а кримінальне провадження - продовженню.
Кримінальне провадження щодо померлого полягає у продовженні досудового розслідування, а якщо воно завершене, то у судовому розгляді кримінального провадження щодо померлого за ініціативи його близьких родичів (у даному випадку очевидна ініціатива матері - ОСОБА_7 ) з метою встановлення істини у справі - винуватості чи невинуватості ОСОБА_5 Форма ініціювання близькими родивами продовження провадження щодо померлого діючим КПК не передбачена, тобто така форма волевиявлення може бути будь-якою.
Кримінальне провадження щодо померлого з метою його реабілітації повністю відповідає принципам невинуватості (ч. 1 ст. 17 КПК), коли кожна особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Крім цього, ч. 5 ст. 17 КПК вказує, що поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Встановлення прокурором (одноособово) вини особи (навіть померлої) у вчиненні кримінального правопорушення суперечить загальним засадам кримінального провадження, переліченим у Главі 2 Розділу 1 КПК, зокрема: верховенству права, законності, забезпеченню права на захист, рівності перед законом і судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, доступу до правосуддя, змагальності сторін, та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередності дослідження показань, речей і документів, публічності, диспозитивності та іншим.
Частина 2 ст. 7 КПК передбачає, що зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Сторона обвинувачення зобов'язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого.
Кримінальне провадження щодо померлих осіб, яке законодавець назвав «реабілітацією померлого», є новелою діючого КПК (новим інститутом), який, на жаль, до цього часу ще не знайшов належного правового закріплення, проте, це не може дозволити прокурору закривати провадження щодо померлої особи, коли мати цієї особи через захисника наполягає на продовженні кримінального провадження у загальному порядку з метою встановлення винуватості або невинуватості померлої особи.
Тим більше, що, на думку прокурора, органом досудового слідства всі необхідні докази у кримінальному провадженні вже зібрані і підстав для застосування п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК - немає.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 7 - 28, 110, 284, 303-307 КПК України, слідчий суддя
Скаргу захисника ОСОБА_4 - задовольнити.
Скасувати постанову прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_6 від 19 травня 2016 року про закриття кримінального провадження № 12015100050003733 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, з підстав п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили та підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Слідчий суддя