Справа № 755/9130/16-к
"26" липня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_5 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, в рамках кримінального праводження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100040007740 від 03.06.2016, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
Прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, оскільки у провадженні наявні обставини передбачені ст.ст. 177-178, 181, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, з підстав викладених у його мотивувальній частині, крім того, наголосив на тому, що на даний час неможливо прийняти обґрунтоване рішення по кримінальному провадженню, оскільки необхідно проведення певних слідчих та процесуальних дій, а саме: отримати та проаналізувати висновок експертизи, виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, який слід вручити підозрюваному; виконати інші слідчі та процесуальні дії, в проведенні яких може виникнути потреба, а строк домашнього арешту підозрюваного спливає, тож виникає необхідність у продовженні строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 3 місяців; підозрюваний не заперечував проти задоволення клопотання враховуючи наявінсть передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Тож, слідчий суддя з'ясувавши думку учасників провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, приходить до наступного.
Органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме в тому, що він 03.06.2016 близько 05:00 год. на території Парку культури та відпочинку «Гідропарк» відкрито та із застосуванням насильства відносно ОСОБА_6 заволодів її мобільним телефоном, вартістю 1500 грн.
За вказаним фактом, 03.06.2016 відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12016100040007740.
03.06.2016 - підозрюваного затримано у порядку ст. 208 КПК України.
04.06.2016 - підозрюваного повідомлено про підозру у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України
04.06.2016 - слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва до підозрюваного було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 01.08.2016.
25.07.2016 керівником Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_7 досудове слідство по цьому кримінальному провадженню було продовжено до трьох місяців, тобто до 04.09.2016.
26.07.2016 прокурором подано до слідчого судді дане клопотання аналізуючи яке слідчий суддя враховує таке.
Як убачається з матеріалів клопотання, підозрюваний обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у зв'язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчиненні діяння, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду чим перешкоджати проведенню процесуальних дій та встановленню істини по справі, незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
З положень норм ст. 199 КПК України випливає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
При цьому, слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує, що з рішення ЄСПЛ від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», п. 32, Series А, № 182 убачається, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана, могла вчинити правопорушення, прямо і непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, та отримані у порядку встановленому Кримінальним процесуальним Кодексом України.
А, питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX). Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою (sine qua non) належності її продовжуваного тримання під вартою рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 219, заява № 42310/04).
Аналогічні висновки ЄСПЛ викладено і у п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року та випливають з ч. 3 ст. 17 КПК України.
Тож, у цій ситуації, на думку слідчого судді, беручи до уваги вищевказані правові висновки ЄСПЛ тривалість утримання особи під домашнім арештом не виходить за межі розумних строків та строків визначених ст. 181 КПК України.
Крім того, ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
В судовому засіданні встановлено, що строк тримання під домашнім арештом підозрюваного закінчується, однак, на даний час, в зазначений строк неможливо закінчити досудове розслідування, оскільки у кримінальному провадженні необхідно отримати та проаналізувати висновок експертизи, провести ще ряд слідчих дій, зокрема: виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Вказані обставини, які, на даний час, унеможливлюють закінчення досудового розслідування, до закінчення строку дії попередньої ухвали, слідчий суддя визнає обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим та підтверджуються наявними матеріалами.
В даному судовому засіданні, стороною захисту, у супереч положень ст. 132 КПК України, не надано жодних належним та допустимих доказів, які б свідчили про те, що встановлені слідчим суддею ризики при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час, втратили свою актуальність, а особа підозрюваного перестала бути суспільно небезпечною.
В свою чергу, мотиви наведені стороною обвинувачення дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, будучи підозрюваним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду чим перешкоджати проведенню процесуальних дій та встановленню істини по справі, незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя, враховує факт, наявності по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, передумов регламентованих п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194, п. п. 1-2 ч. 3 ст. 199 цього Кодексу, низки об'єктивних обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає за доцільне клопотання задовольнити та продовжити підозрюваному строк тримання під вартою з продовженням дії обов'язків регламентованих ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-179, 193, 194, 309, 310, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Строк тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом з забороною залишати житло, за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 20:30 до 07:30 наступного дня продовжити до 01.09.2016.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідкладно приути до місця свого проживання - АДРЕСА_2 .
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до суду, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України до 01.09.2016 покласти наступні обв'язки:
? прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора із встановленою періодичністю;
? не відлучатися із м. Бровари Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження;
? здати при наявності на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що в силу положень ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через прокурора ОСОБА_3 для виконання УП за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_5 , ОСОБА_3 .
Копія ухвали про продовження застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
Роз'яснити виконавцям, що навмисне невиконання службовою особою ухвали суду або здійснення перешкод їх виконання тягне кримінальну відповідальність за ст. 382 КК України.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді, щодо продовження застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 08:15 29.07.2016.
Слідчий суддя: ОСОБА_1