Справа № 752/20701/15-а
Провадження № 2-а/752/66/16
07.07.2016 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.,
з участю секретаря - Овдій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора УПП в м.Києві Іваніченко Антоніни Володимирівни, інспектора УПП в м.Києві Кірієнка Костянтина Миколайовича про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, скасування акту огляду та затримання транспортного засобу,
позивач звернувся до суду з позовом до інспектора Управління патрульної поліції в м.Києві Іваніченко А.В. та інспектора Управління патрульної поліції МВС України в м.Києві Кирієнка К.М. про визнання дій неправомірними, скасування акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 09.12.2015 р., скасування постанови серії ПС 2 №449110 по справі про адміністративне правопорушення від 10.12.2015 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.12.2015 р. позивач, вийшовши із дому за адресою: м.Київ, вул.Голосіївська, 13-а, не виявив власний автомобіль «Хонда Аккорд» д.н. НОМЕР_1, який залишив 08.12.2015 р. о 22.00 год. припаркованим на вул.Голосіївській.
В подальшому після написання заяви про вчинення злочину і викрадення його автомобіля, він за телефоном отримав інформацію, що його транспортний засіб був евакуйований і знаходиться на спеціальному майданчику.
10.12.2015 р. в Голосіївському управлінні поліції він отримав Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу та постанову у справі про адміністративне правопорушення, а також йому повідомили місце зберігання автомобіля.
Дії відповідачів щодо складання Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення він вважає протиправними, оскільки вони суперечать вимогам Кодексу України про адміністративне правопорушення, який визначений вичерпний перелік підстав для евакуації автомобілів. При винесенні постанови не був врахований принцип однакового застосування закону до всіх осіб, які вчинили правопорушення, оскільки крім його автомобіля з порушенням Правил дорожнього руху були припарковані інші транспортні засобу, йому не надали право скористатись правовою допомогою та надати відповідні пояснення.
Позивач в ході судового розгляду підтримав позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі з врахуванням заяви про зміну предмету позову, та просив суд позов задовольнити, посилаючись на протиправність дій відповідачів при складанні Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу та винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідачі в судове засіданні не з»явились, про місце і час судового розгляду були повідомлені належним чином, з заявами про відкладення розгляду справи не звертались.
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.12.2015 р. о 02 год. 21 хв. Інспектором УПП в м.Києві Іваніченко А.В. складено Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, відповідно до якого здійснено огляд транспортного засобу «Хонда» д.н. НОМЕР_1 та тимчасове затримання транспортного засобу, шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик за адресою: м.Київ, вул..Усенка, 9.
Зазначені дії вчинені в зв»язку з стоянкою автомобіля на пішохідному переході в порушення п. 15.10, п.15.9 Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 15,9 (г) Правил дорожнього руху зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Згідно з п.15.10. Правил стоянка забороняється у місцях, де заборонена зупинка.
Підстави тимчасового затримання транспортного засобу визначені частиною першою статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено визначені Кодексом правопорушення, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора.
Зазначена норма пов'язує тимчасове затримання транспортного засобу з низкою правопорушень, у вчиненні яких є підстави вважати водія винним. Це, зокрема, такі правопорушення як: керування транспортними засобами, що мають несправності гальмової системи, рульового управління, тягово-зчіпного пристрою чи інші несправності, з якими відповідно до встановлених правил їх експлуатація забороняється, своєчасно не пройшли державного технічного огляду (стаття 121 Кодексу); експлуатація транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені або підроблені (стаття 1211 Кодексу); керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що вимагаються Правилами дорожнього руху (стаття 126 Кодексу); керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння (стаття 130 Кодексу); порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами (стаття 1321 Кодексу); обладнання власниками або водіями транспортних засобів спеціально прихованими або замаскованими місцями, які використовуються для перевезення нелегальних мігрантів (стаття 2061 Кодексу).
Порушення правил зупинки чи стоянки транспортного засобу не включено до переліку правопорушень, які надають право працівникам Управління патрульної служби здійснювати затримання транспортного засобу шляхом його доставлення для зберігання на спеціальний майданчик, якщо зазначеною особою не вчинено іншого правопорушення
Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, в тому числі за допомогою евакуатора, можливе лише в тому разі, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху (частина перша статті 265- 2 Кодексу).
Згідно з пунктом 8.1. Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009р. №77 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2009р. за №374/16390), вважається, що транспортний засіб створює значні/суттєві перешкоди дорожньому руху, якщо він робить неможливим рух транспортних засобів проїзною частиною автомобільної дороги.
З огляду на зазначені норми чинного законодавства, беручи до уваги те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, що ОСОБА_1 вчинив інше правопорушення, крім здійснення стоянки з порушенням п.п. 15,9, 15,10 Правил дорожнього руху, і залишений ним транспортний засіб «Хонда» значно перешкоджав і здійснював неможливим рух транспортних засобів, суд приходить до висновку, що дії інспектора УПП в м.Києві Іваніченко А.В. щодо складання Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу є протиправними.
Однак, Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу не є рішенням суб»єкта владних повноважень, не носить нормативний або розпоряджений характер, а лише фіксує певні обставини, а тому не може бути скасований.
Крім того, судом встановлено, що 10.12.2015 р. відносно ОСОБА_1 була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення та останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до постанови ОСОБА_1 09.12.2015 р. о 02.21 год. Здійснив стоянку на вул..Голосіївській, 13-а в м.Києві на пішохідному переході, чим порушив вимоги п.15.10 Правил дорожнього руху.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП). Ці дані встановлюються поясненням особи, що притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, а також показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при здійсненні нагляду за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення с своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, та висловлених останнім доводів.
В ході судового розгляду позивач не заперечував, що транспортний засіб був залишений ним в зоні дії знаку «Пішохідний перехід».
Згідно з ст.283 Кодексу про адміністративні правопорушення, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити найменування органу, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, опис обставин, установлених при розгляді справи, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте рішення по справі.
Постанова, винесена відносно позивача відповідає зазначеним вимогам.
Адміністративне стягнення, що було застосовано відносно позивача, відповідає характеру вчиненого правопорушення, ступеню його вини та прийняте в межах санкції статті 122 ч.1 КУпАП.
За вищевикладених обставин дії відповідача та постанова про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 є правомірними.
Враховуючи викладене, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 153-163 КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до інспектора УПП в м.Києві Іваніченко Антоніни Володимирівни, інспектора УПП в м.Києві Кірієнка Костянтина Миколайовича про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, скасування акту огляду та затримання транспортного засобу задовольнити частково.
Визнати дії інспектора УПП в м.Києві Іваніченко Антоніни Володимирівни в частині складання акту огляду та затримання транспортного засобу від 09.12.2015 р. протиправними.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, встановленого цим Кодексом.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання покаї постанови.
Суддя :