Справа № 752/5139/16-ц
Провадження № 4-с/752/74/16
Іменем України
22.07.2016 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.,
з участю секретаря - Овдій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві, стягувач: ОСОБА_2
ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві Хайдарі Р.Р., відповідно до якої просила визнати дії державного виконавця в частині винесення 29.01.2016 р. постанови про відкриття виконавчого провадження № 49992193 неправомірними, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження та подальші постанови, які були винесені у даному виконавчому провадженні, про накладення арешту на майно та розшук майна боржника, про стягнення виконавчого збору та витрат з проведення виконавчих дій.
В обґрунтування поданої скарги заявник посилається на те, що рішення суду, на підставі якого Голосіївським районним судом м.Києва був виданий виконавчий лист № 2-2370/12 від 30.11.2012 р., набрало чинності 12.10.2012 р., однак виконавчий документ був поданий до примусового виконання лише 29.01.2016 р.
Зазначений виконавчий лист був пред»явлений до виконання повторно, оскільки 26.12.2014 р. постановою ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві виконавчий лист був повернутий стягувачу.
В постанові про повернення виконавчого документа встановлено строк для повторного пред»явлення до виконання до 26.12.2015 р, однак зазначений строк був порушений стягувачем, а державний виконавець в порушення вимог ст.ст. 24,26 Закону України «Про виконавче провадження» не вирішив питання про відмову у відкритті виконавчого провадження.
В ході судового розгляду представник заявника підтримав подану скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на те, що стягувач пред»явив до виконання виконавчий лист після закінчення відповідного строку, визначеного законом, для виконання судового рішення, який відраховується з моменту набрання рішенням законної сили. Оскільки виконавчий лист № 2-2370/12 був пред»явлений до виконання повторно, то відповідно строк пред»явлення до виконання відраховується з моменту повернення виконавчого документа. Зазначений строк закінчився 26.12.2015 р., однак державний виконавець відкрив виконавче провадження лише 29.01.2016 р., що суперечить Закону України «Про виконавче провадження».
Представник суб»єкта оскарження не з»явився в судове засідання, надавши матеріали виконавчого провадження.
Стягувач в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на те, що виконавчий лист був пред»явлений ним до виконання у визначені строки і надісланий на адресу державного виконавчої служби 17.12.2015 р. Рішення Голосіївського районного суду про стягнення з ОСОБА_1 суму боргу залишається не виконаним, а боржник, на думку стягувача, звертаючись з даною скаргою намагається ухилитись від виконання рішення суду.
Вислухавши представника заявника та стягувача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.10.2012 р. Голосіївським районним судом м.Києва було ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики в розмірі 766428,36 гривень, суми штрафу в розмірі 766428,36 гривень, судового збору в розмірі 3219 гривень, а всього 1536075,72 гривні.
Рішення суду набрало законної сили 12.10.2012 р., однак в подальшому в січні 2013 р. було оскаржено в апеляційному порядку.
Відповідно до ухвали Апеляційного суду м.Києва від 11.04.2013 р. рішення Голосіївського районного суд м.Києва від 02.10.2012 р. залишено без змін.
На підставі рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 02.10.2012 р. Голосіївським районним судом м.Києва 30.11.2012 р. був виданий виконавчий лист № 2-2370\12, який пред»явлений до виконання до ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві.
Як вбачається з відмітки у виконавчому листі, 26.12.2014 р. виконавчий лист був повернутий стягувачу на підставі п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».
17.12.2015 р. стягував надіслав на адресу ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві заяву про примусове виконання виконавчого листа № 2-2370/12 та виконавчий лист.
Зазначена заява разом з виконавчим документом були отримані ВДВС Голосіївського районного управління юстиції в м.Києві 21.12.2015 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
29.01.2016 р. державним виконавцем ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві Хайдарі Р.Р. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 2-2370/12 про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу.
Відповідно до ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Судом з метою забезпечення повного і всебічного рогляду скарги з ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві були витребувані докази реєстрації заяви ОСОБА_2 від 17.12.2015 р. про примусове виконання рішення суду.
Згідно наданої інформації зазначені доказами не можуть бути надані, оскільки реєстрація вхідної кореспонденції здійснюється в електронному режимі, однак, комп»ютерні блоки, на яких здійснювалась реєстрація, були викрадені працівником виконавчої служби, про що подана відповідна заява до Голосіївського управління поліції ГУ НП в м.Києві.
В силу положень ст.26 зазначеного Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.
В силу положень ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред»явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення,- протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Зазначені строки встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню,- з наступного дня після його постановлення.
В силу положень ст.23 Закону Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником;
3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Як зазначалось судом вище, виконавчий документ № 2-2370/12 був повернутий стягувачу 26.12.2014 р. на підставі п. 2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», що не перешкоджає повторному пред»явленню його до виконання.
Тобто, зазначений документ міг бути пред»явлений повторно до виконання до 26.12.2015 р.
Стягувач надіслав виконавчий документ повторно до виконання на адресу ВДВС Голосіївського управління юстиції у м.Києві 17.12.2015 р., тобто у строк, визначений Законом.
Бездіяльність відділу державної служби щодо несвоєчасного винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не може впливати на права стягувача щодо виконання судового рішення і отримання стягнутого.
Згідно з ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
З огляду на викладене, суд вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 49992193 відповідали положенням Закону України «Про виконавче провадження», оскільки строк пред»явлення до виконання виконавчого листа не був пропущений.
Оскільки, всі інші дії державного виконавця щодо винесення постанов про накладення арешту на майно боржника та розшук майна боржника, про примусовий привід боржника, стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій оскаржуються заявником в зв»язку з неправомірністю дій державного виконавця при відкритті виконавчого провадження, а зазначені порушення при розгляді даної скарги не були встановлені судом, суд приходить до висновку що скарга в цій частині не є обґрунтованою і не підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, вимоги за скаргою не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 209, 213-215, 383-386 ЦПК України, суд
скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві, стягувач: ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п»яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва.
Суддя