Провадження № 11-кп/793/514/16 Справа № 712/858/16-к Категорія: ч.2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
21 липня 2016 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
з участю прокурораОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника - адвоката ОСОБА_8
представника
цивільного позивача ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси у приміщенні апеляційного суду Черкаської області кримінальне провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в м. Черкаси Черкаської області на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 березня 2016 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
засуджено за ч. 4 ст. 358 КК України на один рік обмеження волі, за ч. 2 ст. 190 КК України на два роки обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, кінцево визначено покарання у виді 2 років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши відносно нього іспитовий термін на 1 рік.
На підставі ст. 76 ч. 1 п.п. 2,3,4 КК України зобов'язано ОСОБА_7 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 залишено попередню - особисте зобов'язання.
Цивільний позов, заявлений Управлінням Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області в сумі 83 677, 90 грн. залишити без розгляду з роз'ясненням права на звернення до суду у порядку цивільного провадження.
Відповідно до ст. 100 КПК України вирішено питання щодо речових доказів.
ОСОБА_7 визнаний винним у тому, що він в червні 2009 року перебуваючи в приміщенні Пенсійного фонду України в Бериславському районі Херсонської області, що розташований за адресою: м. Берислав вул. 1-го Травня, 111, надав працівнику вказаної установи підроблені документи: довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27.08.2009 року № 192 та № 195 від 16.09.2009 року видані ПАТ «Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна», та трудову книжку № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_10 , в яких зазначено неправдиві відомості про те, що він 07.09.1976 року був прийнятий в ремонтно-механічну бригаду учнем слюсаря ремонтника, наказ № 81-к від 09.09.1976 року, 14.12.1976 року кваліфікаційною комісією присвоєно другий розряд слюсаря-ремонтника наказ № 128-к від 13.12.1976 року, 22.04.1978 року переведений в інструментальний цех термістом на нагрівальних печах другого розряду, наказ № 143-к від 22.04.1978 року, 27.01.1981 року переведений старшим майстром дільниці термічної обробки на нагрівальних печах в тому ж цеху, наказ № 31-к від 26.01.1981 року, 17.11.1982 року звільнений у зв'язку із призивом в ряди Радянської армії, 02.01.1985 року прийнятий до Київського експериментально-механічного заводу ім. М.Ф. Ватутіна в інструментальний цех старшим майстром дільниці термічної обробки на нагрівальних печах, наказ № 2-к від 02.11.1985 року, 21.11.1988 року завод перейменовано на Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна, наказ № 463-к від 21.11.1988 року, 17.03.1995 року завод перетворено на ВАТ «Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна» наказ № 25 від 17.03.1995 року, 19.05.1999 року звільнений по ст. 28 КЗпП України за власним бажанням, наказ № 25-к від 25.05.1999 року.
В травні 2014 року останній змінив місце проживання, у зв'язку з чим пенсійна справа та нарахування пенсії здійснювало ГУ ПФУ в Черкаській області. В ході зустрічної перевірки документів про стаж роботи та заробітну плату ОСОБА_7 на ПАТ «Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна» УПФ України в м. Бровари та Броварському районі Київської області від 06.06.2014 року встановлено, шо ОСОБА_7 не зазначений в наказі про прийняття на роботу № 81-к від 09.09.1976 року, крім того на останнього відсутні: особова картка форми Т-2, відомості про нарахування заробітної плати, матеріали атестаційних робочих місць на вказаному підприємстві, та відповідно до листа № 5464 від 12.06.2014 року ПАТ «Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна» повідомив, що від його імені жодні документи до ПФ України на громадянина ОСОБА_7 не надавалися, особова картка форми Т-2 не заводилася, інформація про нарахування заробітної плати відсутня.
Він же, 18.06.2009 року перебуваючи в приміщенні ПФ України в Бериславському районі Херсонської області, що розташований за адресою: м. Берислав вул. 1-го Травня, 111, достовірно знаючи про те, що довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27.08.2009 року № 192 та № 195 від 16.09.2009 року видані ПАТ «Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна» та трудова книжка № НОМЕР_1 видана на ім'я ОСОБА_10 , являються підробленими так як в них внесені недостовірні дані про працевлаштування ОСОБА_7 , діючи умисно, з особистих корисливих спонукань, направлених на отримання грошового забезпечення у вигляді пенсії, шляхом обману, подав заяву про призначення пенсії, внаслідок чого йому було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 25.06.2009 року.
На підставі вищевказаних підроблених документів ОСОБА_7 в період часу з 25.06.2009 року по липень 2014 року незаконно отримав грошові кошти у вигляді пенсії на загальну суму 83 677,90 грн., що більше ніж в 134 рази перевищує неоподаткований мінімум громадян, станом на момент закінчення злочину, тобто на липень 2014 року, чим спричинив значну шкоду Пенсійному фонду України.
В апеляційній скарзі начальник УПФ України в Черкаській області м. Черкаси ОСОБА_11 вважає що вирок суду винесений з порушенням норм матерального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню в частині залишення цивільного позову без розгляду, з посиланням на те, що відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні може бути залишений без розгляду судом лише у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення такого, а також у випадках передбачених ст. 326 КПК України. Оскільки ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення і його винність підтверджується сукупністю доказів, які були досліджені в судовому засіданні, начальник управління просив скасувати вирок суду від 10.03.2016 року в частині залишення цивільного позову УПФ України в м. Черкаси Черкаської області без розгляду, постановити новий вирок , яким задовольнити цивільний позов управління та стягнути з ОСОБА_12 безпідставно призначену пенсію у сумі 83 677,90 грн.
В поданих запереченнях на апеляційну скаргу УПФ України в м. Черкаси Черкаської області ОСОБА_7 просив вирок в частині вирішення питання цивільного позову залишити без змін, або змінити його відмовивши України в м. Черкаси Черкаської області в задоволенні позовних вимог, з посиланням на те, що сума цивільного позову не була доведена в судовому засіданні представником управління. Вважає, що шкода, завдана ним державі в особі УПФ України в м. Черкаси має бути обчислена лише в сумі пенсії, яку він безпосередньо отримав, а суми, які були утримані з нього в якості аліментів не можуть бути зараховані в загальну суму завданої ним шкоди, яка відображається в цивільних вимогах до нього.
Заслухавши доповідь судді, - пояснення представника УПФ України в м. Черкаси Черкаської області, який підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів, - пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які заперечували задоволення апеляційних вимог УПФ України в м. Черкаси Черкаської області, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу представника УПФ України в м. Черкаси Черкаської області, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які він засуджений, відповідає фактичним обставинам справи, дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підроблених документів; за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди (шахрайство), а покарання винному призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, і ніким із учасників судового провадження провадження не оспорюється.
Отже вирок в цій частині є законним і обґрунтованим.
Ухвалюючи вирок щодо ОСОБА_7 в части ні вирішенні цивільного позову УПФ України в м. Черкаси Черкаської області, суд першої інстанції не в достатній мірі дотримався вимог, передбачених ст. ст. 370, 374 КПК України.
Так, згідно ст. 129 КПК України, ухвалюючи вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.
Відповідно до ст. 129 КПК України та п. 14 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1989р. № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» (зі змінами) в мотивувальній частині вироку суд на основі всебічного, повного і обєктивного дослідження обставин справи має навести мотиви прийнятого рішення про задоволення чи відхилення цивільного позову або про покладення на засудженого, цивільного відповідача обовязку відшкодувати шкоду, зазначивши, якою дією чи бездіяльністю її заподіяно, якими доказами це підтверджується, а також навести відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню, з кого саме вони стягуються, на чию користь та в якому порядку проводити стягнення, зарахувати суми, добровільно передані цивільному позивачеві, вказати матеріальний закон на підставі якого вирішено цивільний позов, давши при цьому належну оцінку зазначеним обставинам.
Як вбачається з вироку суду першої інстанції, в період часу з 25.06.2009 року по липень 2014 року незаконно отримав грошові кошти у вигляді пенсії на загальну суму 83 677,90 грн., що більше ніж в 134 рази перевищує неоподаткований мінімум громадян, станом на момент закінчення злочину, тобто на липень 2014 року, чим спричинив значну шкоду державі в особі управління Пенсійному фонду України в м. Черкаси Черкаської області в розмірі 83 677,90 грн. Вказані обставини визнані обвинуваченим, вирок суду ним не оскаржувався.
Враховуючи викладене, оскільки суд першої інстанції при вирішенні цивільного позову допустив порушення вимог діючого законодавства, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ст. 1166 ЦК України, п.3 ч.1 ст.408 КПК України, змінити вирок суду в частині вирішення цивільного позову УПФ України в м. Черкаси Черкаської області та стягнути з ОСОБА_7 на користь Управління Пенсійного Фонду України в м. Черкаси Черкаської області 83 677 грн. 90 коп. відшкодування безпідставно нарахованої йому пенсії.
Керуючись ст.ст. 404, 405, ч.1 п.1 ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -
апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Черкаси Черкаської області задовольнити.
Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 березня 2016 року щодо ОСОБА_7 в частині вирішення питання про цивільний позов - змінити.
Скасувати рішення суду про залишення без розгляду цивільного позову УПФ України в м. Черкаси Черкаської області.
Цивільний позов Управління Пенсійного Фонду України в м. Черкаси Черкаської області задовольнити. Стягнути з ОСОБА_7 на користь Управління Пенсійного Фонду України в м. Черкаси Черкаської області 83 677 грн. 90 коп. відшкодування безпідставно нарахованої пенсії.
В решті вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий :
Судді :