Справа № 711/5386/16-а
28 липня 2016 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Степаненка О.М., за участю секретаря Дядюші К.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання відмови відповідача в перерахунку пенсії протиправною та зобов'язання вчинити дії,
В адміністративному позові позивач ОСОБА_1 вказує, що вона з 1993 року до 31.03.2015 перебувала на публічній службі в органах прокуратури та отримала право на пенсію за вислугою років.
З 10.10.2005 Позивачу призначена пенсія за вислугу років на підставі ст. 50-1 «Про прокуратуру» у розмірі 90 % від суми заробітної плати.
У зв'язку з підвищенням посадових окладів працівників прокуратури згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 №505, Позивач звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в м. Черкаси Черкаської області з заявою про перерахунок пенсії у розмірі 90%, виходячи з чинного на той час розміру заробітної плати - 12 466, 15 грн. Проте Відповідачем перераховано призначену Позивачу пенсію у розмірі 80%, виходячи з суми збільшеної заробітної плати. Зазначені дії Відповідача Позивачем оскаржено до суду.
За наслідками судового розгляду постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.08.2013 у справі №711/6183/13-а, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.02.2015 дії Відповідача щодо перерахунку призначеної Позивачу пенсії у розмірі 80 % визнано незаконними, зобов'язано Відповідача перерахувати Позивачу з 01.07.2012 пенсію у розмірі 90% місячного заробітку та виплати відповідну різницю.
Попри це з квітня 2014 року Відповідачем повторно перераховано призначену Позивачу пенсію у розмірі 80 % від розміру заробітної плати та на даний час Позивач отримую пенсію у розмірі 80 % від суми заробітної плати, яка складає 9 972, 92 грн. (12466, 14 грн. х 80%), що стверджується інформацією Відповідача від 28.04.2016 №6508/02, довідкою Відповідача від 01.06.2016 №5074.
Наказом Генерального прокурора України від 30.03.2015 №176к Позивача звільнено з органів прокуратури з посади начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Черкаської області.
15.12.2015 набула законної сили постанова Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 №1013, згідно з пп. 3 п. 1 якої підвищено на 25 % посадові оклади, в тому числі, працівників прокуратури.
Відповідно до довідки прокуратури Черкаської області України від 13.04.2016 №18/50вих16, з урахуванням вимог постанов Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505, від 09.12.2015 №1013, заробітна плата за займаною Позивачем посадою складає 15 951,33 грн.
У зв'язку з викладеним, 25.04.2016 Позивач звернувся до Відповідача з заявою про здійснення перерахунку раніше призначеної йому пенсії у розмірі 90%, виходячи з суми заробітної плати, вказаної в довідці прокуратури Черкаської області від 13.04.2016 №18/50вих 16, а саме 15 951,33 грн. Однак листом від 28.04.2016 Відповідач відмовив Позивачу у здійсненні перерахунку пенсії.
Просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% за період з 01.04.2014 по 31.12.2015. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Черкасах Черкаської області перерахувати з 01.01.2016 пенсію, призначену ОСОБА_1 у розмірі 90 %, виходячи з розміру заробітної плати, вказаної у довідці прокуратури Черкаської області України від 13.04.2016 №18/50вих 16, а саме 15 951,33 грн. без обмежень граничного розміру пенсії та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2016 до моменту здійснення перерахунку. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Черкасах Черкаської області в подальшому нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 90% від розміру заробітної плати, чинної на час звернення за здійсненням перерахунку без обмежень граничного розміру пенсії. Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в м. Черкасах Черкаської області на користь ОСОБА_1, сплачену суму судового збору у розмірі 551, 2 грн.
В судовому засіданні представник відповідача за довіреністю Жук І.В. вимоги підтримала, просила їх задоволити.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області Ільященко А.С. позовні вимоги не визнала, просила відмовити у позові. Додатково пояснила, що постанова Кабінету Міністрів України від 06.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативних актів», на яку посилається позивач стосується лише розміру окладу окремих категорій працівників та в ній відсутнє будь-яке посилання на здійснення перерахунку пенсій. Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-УІІІ внесені зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, в частині проведення перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури. Положення Закону передбачають, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Проте на даний час Урядом не визначено умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури. Крім того зазначила, що позивач взагалі не зверталась до Управління Пенсійного фонду в м. Черкасах з приводу порушених прав під час розрахунку пенсії за період з за період з 01.04.2014 по 31.12.2015 у розмірі 90%, це питання Управлінням не розглядалось, відмови у здійсненні перерахунку не було.
Суд, заслухавши пояснення представників адміністративного процесу, дослідивши письмові матеріали справи знаходить підстави для часткового задоволення вимог.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати.
Відповідно до постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.08.2013 у справі №711/6183/13-а, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.02.2015 дії Відповідача щодо перерахунку призначеної Позивачу пенсії у розмірі 80 % визнано незаконними, зобов'язано Відповідача перерахувати Позивачу з 01.07.2012 пенсію у розмірі 90% місячного заробітку та виплати відповідну різницю.
Призначення (перерахунок) пенсії здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду за заявою про призначення (перерахунок) пенсії та необхідними документами, визначеними Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії.
Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 15.04.2016 остання просила провести перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Черкаської області №18/15 від 13.04.2016. Однак у вказаному зверненні позивача відомості щодо порушення її прав по виплаті пенсії за період з 01.04.2014 по 31.12.2015 у розмірі 90% відсутній, остання не просила Відповідача у здійсненні такого перерахунку.
За таких встановлених обставин суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах щодо відмови у здійсненні перерахунку їй пенсії у розмірі 90% за період з 01.04.2014 по 31.12.2015 на даний час не можуть бути задоволені оскільки є передчасними.
При цьому необхідно врахувати, що суд не є органом, який призначає чи перераховує пенсію або відмовляє у призначенні/перерахунку пенсії, а в справі УПФУ не прийнято у встановленому порядку рішення про відмову у такому перерахунку пенсії за вказаний період, якому б суд міг дати правову оцінку з точки зору законності та обґрунтованості.
Після прийняття УПФУ рішення згідно ч.5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1, у випадку незгоди із прийнятим рішенням буде мати право оскаржити його, у тому числі в судовому порядку.
Аналогічна правова позиція, щодо необхідності належного розгляду органами Пенсійного фонду України заяви пенсіонера про перерахунок пенсії зазначена і в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.09.2013 року у справі №К/9991/16390/12 та постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 року у справі №21-484а13.
Крім того судом встановлено, що Наказом Генерального прокурора України від 30.03.2015 №176к Позивача звільнено з органів прокуратури з посади начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Черкаської області.
15.12.2015 набула законної сили постанова Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 №1013, згідно з пп. З п. 1 якої підвищено на 25 % посадові оклади, в тому числі, працівників прокуратури.
Відповідно до довідки прокуратури Черкаської області України від №18/50вих 16, з урахуванням вимог постанов Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505, від 09.12.2015 №1013, заробітна плата за займаною Позивачем посадою, складає 15 951,33 грн.
У зв'язку з викладеним, 25.04.2016 Позивач звернувся до Відповідача з заявою про здійснення перерахунку раніше призначеної йому пенсії у розмірі 90%, виходячи з суми заробітної плати, вказаної в довідці прокуратури Черкаської області від 13.04.2016 №18/50вих 16, а саме - 15 951,33 грн.
Листом від 28.04.2016 Відповідач відмовив Позивачу у здійсненні перерахунку пенсії.
На думку суду зазначені дії Відповідача незаконними з огляду на нижченаведене.
Як зазначалось вище, право на пенсію у розмірі 90 % від суми заробітної плати досягнуто Позивачем 10.10.2005 згідно з вимогами ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (1991 року).
Протиправність звуження досягнутого позивачем права на пенсію у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати встановлено постановою Придніпровського районного суду від 23.08.2013 у справі №711/6183/13-а, яка набула законної сили. Та згідно з вимогами ч. 1 ст. 72 КАС України ці обставини не підлягають доказуванню.
Станом на час призначення Позивачу пенсії (10.10.2005) частини 1, 12, 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (1991 року) були чинними у такій редакції: «1. Прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку».
«12. Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.»
«17. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.»
В подальшому ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (1991 року) неодноразово змінювались в частині визначення розміру пенсії у відсотках. При цьому, норм щодо здійснення перерахунку вже призначених пенсій тривалий час змін не зазнавали, а змінювалась лише нумерація відповідних частин цієї статті.
01.04.2015 набув юридичної сили Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213, згідно з п. 5 Прикінцевих положень якого, передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Попри це, 15.07.2015 частково набув чинності Закон України «Про прокуратуру» (2014 року), згідно з п. 3 Прикінцевих положень якого Закон України «Про прокуратуру» (1991 року) втрачає чинність, крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.
Крім того, у новому ЗУ «Про прокуратуру» (2014 року) порядок перерахунку призначених пенсій визначено ч. 20 ст. 86, яка в редакції від 14.10.2014 передбачала, що «призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.»
Згідно з п. 42 ЗУ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-УІІІ внесено зміни до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», які набули чинності з 25.04.2015 та оновлена редакція цієї норми передбачала, що «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Застосовуючи зазначені правові норми до спірних правовідносин, суд приходить до таких висновків.
Починаючи з 10.10.2005 Позивач отримав право на пенсію у розмірі 90 % від суми місячної (чинної) заробітної плати та цей розмір не може бути зменшений через наступне.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Основного Закону, норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Згідно зі ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.
Резюмуючи суд зазначає, що 17.12.2010 Позивач одержав право на пенсію у розмірі 90 % від суми місячної (чинної) заробітної плати.
В силу вимог ст.ст. 22, 58, 8 Конституції України здобуте право не може бути звужене не тільки в частин визначення розміру пенсії у відсотках, а і в частині визначення бази для обрахунку пенсії, а саме суми місячної (чинної) заробітної плати за відповідною посадою.
Відповідно до довідки прокуратури Черкаської області від 13.04.2016 №18/50вих 16 встановлено, що сума місячної (чинної) заробітної плати Позивача на даний час складає 15 951,33 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 69 КАСУ, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За таких обставин, вказана довідка прокуратури Черкаської області від 13.04.2016 №18/50вих 16 є належним та допустимим доказом для визначення бази обрахування пенсії Позивача.
А тому підтверджена цією довідкою сума чинної заробітної плати повинна бути взята до уваги для перерахунку призначеної Позивачу пенсії.
Доводи Відповідача про встановлення заборони на здійснення перерахунку призначених пенсій в силу вимог п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» також не можуть бути враховані у зв'язку з нижченаведеним.
Так, цією правовою нормою не встановлено прямої заборони щодо здійснення перерахунку раніше призначених пенсій та висновки Відповідача з даного приводу є її вільним тлумаченням. Натомість в силу вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, з наведених норм Конституції України слідує, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом № 213-VIII від 02.03.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (1991 року), які змін у зв'язку із прийняттям Закону №213-УІІІ від 02.03.2015 не зазнали.
Викладене свідчить, що законодавець визнає юридичну силу положень ст.86 ЗУ «Про прокуратуру» та з його позиції її нормами можуть регулюватись правовідносини щодо пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури.
Як уже зазначалось, положення ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» (2014 року) закріплюють матеріальне право пенсіонера на здійснення перерахунку пенсії та юридичні підстави для відмови у застосуванні цієї норми відсутні.
Доводи Відповідача щодо неможливості здійснення перерахунку призначеної Позивачу пенсії через відсутність відповідної Урядової постанови не можуть бути враховані через наступне.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Одним із основних аспектів відповідальності Держави перед людиною є забезпечення чіткого виконання законів, прийнятих її законодавчими органами.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Положеннями ч. 20 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» (2014 року), ч. 17 ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» (1991 року) закріплено норму, яка фактично передбачає матеріальне право Позивача на перерахунок призначеної пенсії.
Європейським судом з прав людини у своїх рішеннях наголошувалось, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам (зокрема, п. 31 рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року, заяви № 68385/10 та 71378/10).
За таких обставин закріплене ч. 20 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» (2014 року), ч. 17 ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» (1991 року) право Позивача на перерахунок пенсії є майновим правом в розумінні Першого Протоколу до Конвенції.
При цьому, Позивач не може нести майнову відповідальність за неприйняття Урядом нормативного акта, який визначатиме процедуру реалізації цього права.
За аналогічних обставин у п. 54-55 рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року, заяви № 68385/10 та 71378/10 ЄСПЛ зазначив, що відмова держави здійснити певні дії щодо врегулювання порядку реалізації права на соціальні виплати становила втручання в право людини, передбачене статтею 1 Першого протоколу.
Як наголошувалось Судом у попередніх рішеннях, говорячи про «закон», стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції. Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (п. 51 рішення у справі «Щокін проти України», заяви №№ 23759/03 та 37943/06)
У п. 35 рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року, заяви № 68385/10 та 71378/10 ЄСПЛ зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що гарантований Конвенцією принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права. Він в тому числі, вимагає, щоб судові рішення були розумно передбачуваними. Цей висновок Європейський суд з прав людини зробив, у рішеннях «Коккінакіс проти Греції» від 25 травня 1993 року та «$.\У. проти Об'єднаного Королівства» від 22 листопада 1995 року.
У п. 50 рішення ЄСПЛ у справі Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року (Заяви №№ 23759/03 та 37943/06) наголошено, що питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.
Згідно з ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Аргументи Відповідача щодо неможливості здійснення перерахунку пенсії через внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» також не заслуговують на увагу через наступне.
Дійсно, з 01.12.2015 п. 4 зазначеної постанови виключено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013.
Однак цей пункт не підлягав застосуванню по відношенню до Позивача, оскільки регулював порядок перерахунку пенсії працюючим державним службовцям, до яких Позивач не відноситься.
Крім того, суд вважає, що до Позивача не можуть бути застосовані обмеження призначеної йому пенсії граничним розміром.
Так, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 введено в дію нову норму, якою встановлено, що максимальний розмір пенсії, зокрема, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказана норма набула чинності 01.10.2011.
В подальшому, вказану статтю змінено з п. 25 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911- VIII та чинна її редакція передбачає, що у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії, зокрема, працівникам прокуратури не може перевищувати 10740 гривень.
Разом з тим, відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону № 3668-УІ від 08.07.2011 обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсія Позивачу призначена 10.10.2005, тобто до набрання вказаним законом чинності, а тому вона не може обмежуватись максимальним розміром, як встановленим початковою редакцією закону, так і внесеними до нього змінами.
Отже, розмір раніше призначеної Позивачу пенсії не може бути обмеженим максимальними розмірами.
Відповідно до ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (1991 року), призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 №1013, згідно з пп. 3 п. 1 якої підвищено на 25 % посадові оклади, в тому числі, працівників прокуратури, набула законної сили 15.12.2015.
З огляду на викладене у Позивача виникло право на перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати з 01.01.2016.
З цього часу до моменту звернення Позивача до суду минуло менше 12 місяців, а отже різниця між належною до сплати пенсією у розмірі 90%, виходячи з суми підвищеної заробітної плати (15951,33 грн.) та фактично виплаченою пенсією повинна бути стягнута починаючи з 01.01.2016 до моменту здійснення перерахунку.
Слід зазначити, що за умови сталості нормативної бази, що регулює вищезазначені правовідносини, надана правова оцінка є обов'язковою для врахування відповідачем при виконанні ним своїх повноважень по відношенню до Позивача. Відповідно такий перерахунок має здійснюватись на постійній основі за умови виникнення обставин, що його зумовлять та сталості нормативної бази, що регулює вищезазначені правовідносини без обмеження терміну або строку його проведення.
До такого висновку зводиться правова позиція, висловлена Верховним Судом в постановах від 23.04.2012 №21-239а11 та від 19.03.2013 №21-53а13, які згідно ст. 244-2 КАСУ є обов'язковими для інших судів. Таким чином достатнім та належним способом захисту порушених прав позивача є саме визначення обов'язку проведення перерахунку належною їй щомісячній пенсії з дати, з якої вона має право та вимагає проведення перерахунку без обмеження кінцевого терміну або строку протягом якого такий перерахунок має здійснюватись.
Пунктом 1 частини 1 статті 256 КАС України передбачено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України у межах суми стягнення за один місяць. А тому сума чинної на даний час пенсії у розмірі 90% від суми збільшеного розміру заробітної плати (15951,33 грн.) підлягає перерахунку та виплаті Відповідачем на користь Позивача.
Даний позов є позовом немайнового (зобов'язального) характеру, а тому за його подачу справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, згідно з п.п. 1 п.3 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», що складає 551, 2 грн.
В силу вимог ч. 1 ст. 93 Кодексу адміністративного судочинства України, сума сплаченого Позивачем судового збору повинна бути стягнута з Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 12, 17, 19, 69-72, 122, 159-162, 185-187, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області щодо відмови у перерахунку пенсії з 01.01.2016 на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 13.04.2016 №18/50вих16 протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Черкасах Черкаської області здійснити перерахунок з 01.01.2016 пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90%, виходячи з розміру заробітної плати, вказаної у довідці прокуратури Черкаської області від 13.04.2016 №18/50вих16 без обмежень граничного розміру пенсії та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2016 до моменту здійснення перерахунку.
В частині вимог про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% за період з 01.04.2014 по 31.12.2015 відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного Фонду України в м. Черкасах Черкаської області на користь ОСОБА_1 сплачу суму судового збору в сумі 551,2 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. З урахуванням застосування судом частини третьої статті 160 КАС апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий: О. М. Степаненко