Справа №560/523/16-ц
25 липня 2016 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Сидоренко З.С.,
при секретарі Катюха К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Дубровицького району Рівненської області про визнання права власності на спадковий житловий будинок з господарськими будівлями,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 сільської ради Дубровицького району Рівненської області та просить визнати за ним право власності на спадкове майно за заповітом, після смерті його батька - ОСОБА_3, який помер 12 жовтня 2015 року, а саме: на житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований по вул.Лісова, буд. №15 в с.Заслуччя Дубровицького району Рівненської області.
Свої вимоги мотивує тим, що після смерті батька ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по вул.Лісова,15 в с.Заслуччя Дубровицького району. Він є спадкоємцем по заповіту. Однак отримати свідоцтво про право на спадщину він не зміг, так як відсутні правовстановлюючі документи, які підтверджують належність будинку померлому.
У судове засідання позивач не з'явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задоволити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. У своїй заяві сільський голова ОСОБА_4 просить справу розглянути без участі представника сільської ради, позовні вимоги визнає.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку що позов слід задоволити з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що в оформленні права власності на спадковий будинок державним нотаріусом Дубровицької районної державної нотаріальної контори позивачу було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на нього.
Як вбачається із свідоцтва про смерть серії І-ГЮ №177785 (а.с.4) ОСОБА_3 помер 12.10.2015 року, про що складено відповідний актовий запис №38.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді майна та майнових прав, до складу якої у відповідності до ст.1218 ЦК України входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились у зв'язку з його смертю.
Судом встановлено, що за життя ОСОБА_3 фактично належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул.лісова,15 в с.Заслуччя Дубровицького району, що підтверджується довідкою виконкомом ОСОБА_2 сільської ради №736 від 23.03.2016 року(а.с.8).
З виписки з погосподарської книги, виданої 23.03.2016 року ОСОБА_2 сільською радою (а.с.7) вбачається, що згідно погосподарської книги №9 особовий рахунок №0720-1 будинок №15 по вул.Лісова в с.Заслуччя рахується за ОСОБА_3.
Згідно п.1.1 Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах від 11.05.2005 року за №487\10767, здебільшого голова домогосподарства є власником житлового будинку іабо земельної ділянки.
Однак, процедуру державної реєстрації права власності на нерухоме майно визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України від 22.06.2011 року №703.
Постановою Кабінету Міністрів від 05.08.1992 року №449 встановлено, що порядок прийняття в експлуатацію об'єктів недержавного замовлення визначається Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з Держбудом.
Тобто, до 05 серпня 1992 року не передбачалася процедура введення приватних будинків в експлуатацію з метою подальшого оформлення права власності.
У відповідності до ч.4 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що спірний житловий будинок збудований в 1957 році, і цивільне законодавство, що діяло в той час, не передбачало обов'язкової реєстрації речових прав на житловий будинок. У зв'язку з викладеним, ОСОБА_3 набув право власності на житловий будинок №15 по вул.Лісова в с.Заслуччя, хоча і не здійснив його державної реєстрації.
В даний час реєстрація права власності на житловий будинок за ОСОБА_3 є неможливою, оскільки його цивільна правоздатність та право власності на майно припинились з часу смерті особи, як це передбачено ст.ст.25, 346 ЦК України.
Як вбачається із заповіту, посвідченого 09.12.2011 року (а.с.6) ОСОБА_3 належний йому житловий будинок з господарськими будівлями заповів сину ОСОБА_1
Факт родинних відносин між померлим ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії І-АГ №413966 (а.с.5).
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою.
За таких підстав, суд переконується в тому, що ОСОБА_1, згідно норм спадкового права, став власником спадкового майна померлого і набув права власності на нього.
Керуючись ст.ст.328, 346, 392, 1216, 1296 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 212, 215, 292, 294 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом, після смерті його батька - ОСОБА_3, який помер 12 жовтня 2015 року, а саме: на житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований по вул.Лісова, буд. №15 в с.Заслуччя Дубровицького району Рівненської області.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд з поданням апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно:
Голова Дубровицького
районного суду ОСОБА_5