28 липня 2016 року м. Київ К/800/7901/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шведа Е.Ю.,
суддів: Горбатюка С.А.,
Мороз Л.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за
касаційною скаргою Іноземного підприємства «АІС Автодом Столиця»
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2014 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року
у справі № 826/9647/14
за позовом Іноземного підприємства «АІС Автодом Столиця»
до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів
про скасування рішення,
встановив:
Іноземне підприємство «АІС Автодом Столиця» (далі - ІП «АІС Автодом Столиця») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (далі - Інспекція), в якому просило скасувати рішення Інспекції про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 0014 від 28 травня 2014 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що позивач не може нести відповідальність за виявлене Інспекцією правопорушення, оскільки не здійснював розміщення реклами. В той же час, розміщенням реклами займався інший суб'єкта господарювання відповідно до укладеного між ними договору.
В запереченнях, що надійшли на адресу суду, відповідач вважає касаційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, рішення судів - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Судами встановлено, 17 березня 2014 року головним спеціалістом сектору контролю за рекламною діяльністю та торгівлею на відстані ОСОБА_1 складено протокол про порушення законодавства про рекламу: розміщення зовнішньої реклами без відповідних дозволів при розповсюдженні зовнішньої реклами (рекламні вивіски, прапори, тумби - 12 об'єктів зовнішньої реклами) за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, 20, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», оскільки розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
На підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 17 березня 2014 року та доданих матеріалів про ознаки порушень законодавства України про рекламу при розповсюдженні зовнішньої реклами за вказаною адресою відповідачем прийнято рішення від 01 квітня 2014 року про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, розпочато розгляд справи та отримання необхідних доказів про порушення вимог законодавства України про рекламу відносно розповсюджувача реклами ІП «АІС Автодом Столиця» у відповідності до вимог п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок накладання штрафів за порушення законодавства України про рекламу» № 693 від 26.05.2004.
Держспоживінспекцією у м. Києві направлено позивачу вимогу № 07-17-06/500 від 17 березня 2014 року про надання документів, необхідних для розгляду справи про порушення у сфері законодавства про рекламу, призначеної на 01 квітня 2014 року, а саме: письмові пояснення, свідоцтво про державну реєстрацію, документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами за період до одного року з моменту отримання вимоги (договори, акти виконаних робіт).
На виконання вказаної вимоги 15 квітня 2014 року ІП «АІС Автодом Столиця» надано Держспоживінспекції у м. Києві пояснення разом з додатками (довіреність на представника, копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, договору оренди нерухомого майна № ИН/А005-06, акту прийому-передачі до договору оренди нерухомого майна № ИН/А005-06, оригінал листа-погодження на розміщення зовнішньої реклами). Інших документів, зазначених у вимозі позивачем надано не було.
23 квітня 2014 року Інспекцією направлено лист № 07-14-06/755 до Управління з питань реклами Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з проханням надати повну інформацію щодо наявності (відсутності) дозвільних документів на розміщення об'єктів зовнішньої реклами у ІП «АІС Автодом столиця».
Листом № 059/07-2432 від 06 травня 2014 року Департаментом суспільних комунікацій повідомлено, що дозволи на 12 об'єктів зовнішньої реклами, замовником яких є ІП «АІС Автодом Столиця», заходяться в процесі оформлення, тобто фактично відсутні.
14 травня 2014 року відбулося засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, про що був складений відповідний протокол.
28 травня 2014 року Інспекцією прийнято рішення № 0014 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким на ІП «АІС Автодом Столиця» за порушення вимог законодавства щодо порядку розповсюдження та розміщення реклами накладено штраф у розмірі 60996,00 грн.
Зазначене рішення про накладення штрафу надіслане суб'єкту господарювання листом з повідомленням № 3129-3-11/7 від 04 червня 2014 року.
Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача незаконним, звернувся до суду з даним позовом про його скасування.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Інспекцією правомірно прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів та зазначає наступне.
За змістом ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. N 206 виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про рекламу» відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
За змістом ч. 4 ст. 27 Закону України «Про рекламу» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зокрема, на розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.
У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу»).
Згідно з ч. 8 ст. 27 Закону України «Про рекламу» рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
З урахуванням наведених норм та відсутності у позивача дозволів на розміщення реклами, Інспекцією обґрунтовано прийнято спірне рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, про що вірно зазначено судами.
При цьому, суд касаційної інстанції не приймає до уваги посилання позивача на наявність договірних відносин у нього з іншим суб'єктом господарювання щодо розміщення реклами, як підставу, що звільняє його від відповідальності, з огляду на те, що відповідно до листа Департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації від 06 травня 2014 року № 059/07-2432 замовником отримання дозволу на розміщення реклами (12 об'єктів) є саме ІП «АІС Автодом Столиця», який являється і її власником, що дозволяє зробити висновок, що ІП «АІС Автодом Столиця» є розповсюджувачем реклами в розумінні ст. 27 Закону України «Про рекламу». Наведена обставина не спростована позивачем.
За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, ухвалено законне та обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Іноземного підприємства «АІС Автодом Столиця» відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: