Справа № 504/697/16-к
1-кп/504/174/16
"15" квітня 2016 р. смт. Комінтернівське
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Комінтернівське кримінальне
провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Подове, Новотроїцького району, Херсонської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, має на утриманні п'ятьох неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , хіміка групи радіаційної, хімічної, біологічної розвідки загону радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 , солдата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України,
Відповідно до Указу виконувача обов'язків Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію», на території України почав діяти особливий період, який триває до цього часу.
15 травня 2015 року Новотроїцьким РВК Херсонської області ОСОБА_4 призвано на військову службу за мобілізацією.
08 червня 2015 року відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 110 ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу вищевказаної військової частини.
Згідно з положеннями ч. 1 п. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу для військовозобов'язаних вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.
Відтак, з 08 червня 2015 року, тобто з моменту зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 він набув статус військовослужбовця - особи, який проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Згідно з вимогами п.п. 1, 3 ч.3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, вкючаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза новою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Відповідно до наказу командувача військової частини НОМЕР_1 № 163 від 17 серпня 2015 року ОСОБА_4 було надано відпустку строком на 18 діб, зі строком повернення до 06 вересня 2015 року.
Проте, 6 вересня 2015 року солдат ОСОБА_4 , з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах особливого періоду, вчинив нез'явлення вчасно на службу із відпустки до розташування військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , та ухилявся від проходження військової служби до 29 лютого 2016 року без поважних причин.
В період незаконної відсутності на службі солдат ОСОБА_4 проводив час на власний розсуд за місцем свого мещкання за адресою: АДРЕСА_1 .
29 лютого 2016 року ОСОБА_4 самостійно з'явився до військової прокуратури Одеського гарнізону із зізнанням.
Обвинувачений ОСОБА_4 допитаний в суді, в інкримінованому йому злочині передбаченому ч. 4 ст.407 КК України, винним себе визнав повністю, розкаявся та пояснив, що дійсно його 15 травня 2015 року ІНФОРМАЦІЯ_7 призвано на військову службу за мобілізацією, та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 110 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно, до наказу командувача військової частини НОМЕР_1 йому 17 серпня 2015 року було надано відпустку строком на 18 діб, зі строком повернення до 06 вересня 2015 року.
Проте, 6 вересня 2015 року він нез'явився вчасно на службу із відпустки до розташування військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , та ухилявся від проходження військової служби до 29 лютого 2016 року без поважних причин.
В період незаконної відсутності на службі він проводив час на власний розсуд за місцем свого мещкання за адресою: АДРЕСА_1 .
29 лютого 2016 року він самостійно з'явився до військової прокуратури Одеського гарнізону зі з'явленням із зізнанням. У вчиненому кримінальному правопорушенні (злочині) щиро розкаявся, не заперечував проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає. Обвинуваченому роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Вина обвинуваченогоОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, доведена, а дії обвинуваченогоОСОБА_4 правильно кваліфіковані як нез'явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Крім того судом враховується при визначенні обвинуваченому ОСОБА_4 міри покарання, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, його особу, а також те що він раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, вчинений ним злочин віднесений законодавцем до категорії тяжких злочинів.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття у скоєному кримінальному правопорушенні, активне сприяння розкриттю злочину, а також наявність на утриманні малолітніх дітей.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, вину у вчиненому злочині визнав та щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягується вперше. Враховуючи наявність цих обставин, що пом'якшують відповідальність та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, який позитивно характеризується за місцем служби, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні п'ятьох неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 суд дійшов висновку, про призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 407 КК України із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КПК України, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
До обвинуваченогоОСОБА_4 не застосовувались засоби забезпечення кримінального провадження.
Цивільний позов, речові докази та судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд,-
Обвинуваченого ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України - звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину.
На підставі ст.76 ч.1 п.п. 2, 3, 4 КК України - зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Одеської області через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, крім з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1