Справа № 346/4567/15-а
Провадження № 2-а/346/57/16
28 липня 2016 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області в складі :
головуючого - судді - Потятинника Ю.Р.,
з участю секретаря - Васильчук Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_2 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Печеніжинської селищної ради Коломийського району про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адмінправопорушення, ---
Позивач звернувся до суду з позовом , який мотивує тим, шо 22.09.2015р. секретарем Печеніжинської селищної ради Коломийського району ОСОБА_3 складено протокол, згідно якого він нібито перегородив проїзд загального користування, всупереч встановленому законом порядку, чим скоїв правопорушення, передбачене ст. 186 КУпАІІ.
22.09.2015р. адміністративною комісією Печеніжинської селищної ради Коломийського району у складі головуючого Шкребтій Євгена Андрійовича, членів ОСОБА_3, ОСОБА_1. та ОСОБА_4 винесено постанову № 3 за справою про адміністративне правопорушення, згідно якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 186 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 51 гри.
Однак, із вказаною постановою адміністративної комісії категорично не погоджується, вважаю її незаконною та необгрунтованою, виходячи з наступного.
Відповідно до рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області (справа № 346/6816/13-ц) від 18.11,2013 р. за ним визнано право власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1, які належали його матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р.
Надалі, на виконання вимог чинного законодавства про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, на вказаний житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами отримав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № НОМЕР_1 від 04.12.2014 р.
22.09.2015р. до нього звернулась секретар Печеніжинської селищної ради Коломийського району ОСОБА_3 із вимогою усунути порушення вимог чинного законодавства. Зокрема, остання вказала, що він ніби то перегородив проїзд загального користування, так як земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, передбачає вказаний проїзд загального користування.
Однак, звинувачення ОСОБА_3 у порушенні вимог чинного законодавства зовсім не зрозумілі, так як у нього є документація на житловий будинок зареєстрована належним чином. А відносно земельної ділянки повідомив останній, що на даний час правовстановлюючі документи на стадії виготовлення.
Більше того, повідомив ОСОБА_3, що згідно рішення виконавчого комітету № 104 від 28.11.1978 р. «Про результати обміру земель забудованого кварталу АДРЕСА_1. користувачем якої була його мати ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_1 було закріплено загальну площу по фактичному користуванню у розмірі 0,3584 га. і жодних проїздів загального користування через вказану земельну ділянку планом (схемою) не передбачено.
Проте, на жодні його зауваження ОСОБА_3 не відреагувала.
Відповідно до ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне га об'єктивне з'ясування обставин кожної справи і вирішення її у точній відповідності із законом. Підлягає з'ясуванню: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Зазначені вимоги закону адміністративною комісією селищної ради були виконані не в повному обсязі, внаслідок чого, поза увагою залишилися обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.
Також, членами адміністративної комісії не в повній мірі досліджено обставини, на які він посилався, як результат комісія дійшла хибного висновку про доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 186 КУпАП.
Висновку про його винуватість у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 186 КУпАП комісія дійшла лише на підставі протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 256 КУпАП визначено форму та основні елементи змісту протоколу. Зокрема, у протоколі зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Однак, у порушення вказаних вимог, у протоколі про адміністративне правопорушення про детальні обставини вчинення ним правопорушення, зокрема, перегородження проїзду загального користування взагалі не вказується, тобто суть адміністративного правопорушення викладена лише загалом (ні часу вчинення правопорушення, ні дати його вчинення, не вказано яким саме чином він вчинив перегородження. якої саме земельної ділянки, не зазначено місце розташування тощо), що суперечить положенням ст. 256 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначені прізвища свідків правопорушення (селищний голова ОСОБА_1., голова адмінкомісії ОСОБА_6. секретар адмінкомісії ОСОБА_4), однак, до протоколу їх пояснень, як свідків, не долучено, що є грубим порушення вимог чинного законодавст ва.
Більше того, зауважую, що особи, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення щодо мене. ОСОБА_2, як свідки (селищний голова ОСОБА_1., голова адмінкомісії ОСОБА_7, секретар адмінкомісії ОСОБА_4) у постанові № 3 за справою про адміністративне правопорушення від 22.09.2015 р. вказані вже як члени комісії, які безпосередньо і вирішували справу по суті. Дане є недопустимим при вирішенні питання притягнення особи до відповідальності, оскільки свідки є зацікавленими особами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАІІ доказами у справах про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи. яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
На виконання зазначеного положення ним під час розгляду питання притягнення його до адміністративної відповідальності було надано достатньо доказів того, що жодного правопорушення не скоював. Натомість, жодного доказу того, що він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 186 КУпАП до справи не долучено, окрім протоколу, із якого навіть не відомо суті самого порушення.
Стаття 186 КУпАП передбачає відповідальність за самоуправство, тобто самовільне, всупереч встановленому законом порядку, здійснення свого дійсного або гаданого права, що не завдало істотної шкоди громадянам або державним чи громадським організаціям, -
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері державного управління. З урахуванням того, що протокол та постанова за справою про адміністративне правопорушення від 22.09.2015 р. взагалі не містять даних про те, що яким чином він порушив вимоги чинного законодавства, даних про заподіяння шкоди немає, будь-яких доказів щодо вчинення правопорушення до справи не долучено, тому вважає, що у його діях немає ознак адміністративною правопорушення, передбаченого ст. 186 КУпАП.
Згідно сгг. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 252 КУпАІІ орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обс тавин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративна комісія належним чином не виконала вимоги зазначеної вище статті, оскільки під час розгляду даної справи всебічно не досліджено всі докази по справі, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, а тому передчасно складено висновок про те, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 186 КУпАІІ.
Також, варто зауважити, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення були порушені вимоги статті 256 КУпАП, згідно якої уповноважена посадова особа складає протокол про адміністративне правопорушення, копія якого під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює порушникові його права і обов'язки відповідно до статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАГІ.
Окрім того, законодавцем передбачені як форма протоколу про адміністративне правопорушення (відповідно до додатку № 5 до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 № 240), так і форма постанови (відповідно до додатку № 6 до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 №240).
Однак, як протокол, так і постанова складені не за встановленою формою, що є грубим порушенням вимог чинного законодавства України.
За вказаних обставин, адміністративна комісія, без повного, об'єктивного та всебічного, дослідження обставин адміністративного правопорушення, яке ставилося йому в провину, не давши оцінки зібраним по справі доказам, дійшовши до помилкового висновку про доведеність його вини, та наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, порушили його права та інтереси. Тому, вважаю, що його вина у вказаній ситуації є недоведеною, не підтвердженою жодними доказами, (тільки власні думки та здогадки ОСОБА_3 при складенні протоколу) та свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 186 КУпАГІ.
Більше того, навіть не відомо, чим саме керувалась ОСОБА_3 при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, на що опиралась при ствердженні про порушення нею законодавства та порядку.
За загальною теорію доказів, що визначено ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може грунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь вказаної особи.
Згідно ст. 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності своїх рішень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використанні як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази та пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Тому, враховуючи вищевказане, вважає що оспорювана постанова за справою про адміністративне правопорушення № 3 від 22.09.2015р. підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю. Просить скасувати дану постанову, як незаконну, а провадження відносно нього за ст. 186 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання позивач не з»явився, але звернувся до суду із заявою про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, але звернувся до суду із заявою в якій підтримав подані письмові заперечення, просив розглядати справи без його участі. В письмових запереченнях проти позову вказано, щоадміністративна комісія Печеніжинської селищної ради діяла в рамках чинного законодавства. Органи місцевого самоврядування в межах чинного законодавства зобов'язані реагувати на незаконні дії громадян. Позивач ОСОБА_2 порушив порядок в с-щі Печеніжин, а саме почав самовільно перекривати проїзну частину дороги, чим унеможливив доступ до своїх помешкань ряду жителів с-ща ГІеченіжина.
03 лютого 2015 року на ОСОБА_2 складено постанову за справою про адміністративне правопорушення за самовільне переорання проїзної частини дороги та перегородження її, яка є для загального користування. Постановою зазначено що дії позивача були вчинені всупереч встановленому законом порядку, тобто він вчинив правопорушення передбачене ст.186 КУпАГІ. Постанову ОСОБА_2 отримав у встановлений термін та поставив свій підпис про ознайомлення.
Протокол складено за зверненням громадян, які проживають на визначеній території, а саме ОСОБА_8, ОСОБА_9, за самовільне перекриття проїзду загального користування, також Печеніжинською адміністративною комісією 22 вересня 2015 року складено протокол на гр. ОСОБА_2.
За самовільного перекриття дороги загального користування до помешкань громадян в свій час по вині позивача не могла заїхати швидка допомога та інший транспорт.
Зазначена дорога до помешкань громадян передбачена генеральним планом.
Тому, просить залишити в силі оскаржувану постанову.
Суд, аналізуючи обставини встановлені в судовому засіданні та дослідивши зібрані докази вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення, з таких мотивів.
Як встановлено в судовому засіданні, 22.09.2015р. секретарем виконкому Печеніжинської селищної ради ОСОБА_3 було складено протокол про адмінправопорушення за ст. 186 КУпАП щодо позивача в якому вказано, що останній перегородив проїзд загального користування, всупереч встановленому законом порядку.
Постановою по справі про адміністративне правопорушення № 3 від 22 вересня 2015 року за ст. 186 КУпАП на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 гривень.
В даній постанові зазначено, що позивач самовільно перегородив проїзд загального користування всупереч встановленому законом порядку, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 186 КУпАП.
У відповідності до ст. 71 ч 1,2 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності
має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративноївідповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 283 ч.2 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
В судовому засіданні не спростовано будь-якими доказами пояснення позивача щодо обставин складення адмінпротоколу та розгляду справи про адмінправопорушення, порушення його прав при цьому щодо дослідження доказів.
Суд, вважає, що в порушення вищевказаних вимог Кодексу в протоколі та в постанові про адмінправопорушення не конкретизовано місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. В постанові не зазначено назви комісії, тобто органу яким розглядалась справа про вчинення адмінправопорушення.
Протокол про адмінправопорушення за ст. 186 КУпАП складений секретарем селищної ради ОСОБА_3 без доказів уповноваження її на такі дії, що не відповідає вимогам ст. 255 КУпАП.
Як видно з оскаржуваної постанови справа розглядалась комісією членами якої є ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_1., ОСОБА_4 та підписана головою комісії ОСОБА_7 і секретарем ОСОБА_4, тобто особою яка склала протокол про адмінправопорушення та особами, які зазначені в протоколі як свідки, що з урахуванням вищевикладеного унеможливлює об»єктивне встановлення обставин вчинення правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про не доведення вчинення позивачем правопорушення передбаченого ст. 186 КУпАП, а тому оскаржувану постанову слід скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю складу адмінправопорушення.
На підставі викладеного та ст. 247, 283-285 КЦУпАП , керуючись ст. 41,159, 161-163, 171-2 КАС України,---
Позов задоволити. Скасувати постанову № 3 від 22 вересня 2015 року про накладення на ОСОБА_2 за ст. 186 КУпАП штрафу у розмірі 51 грн.
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст. 186 КУпАП за відсутністю складу правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Потятинник Ю. Р.