Справа № 345/2332/16-а
29.07.2016 року м. Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Бердан Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Калуші справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Калуського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок призначеної пенсії за вислугу років,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з серпня 1995 року працював в органах прокуратури Івано-Франківської області. В 2011 року йому призначено пенсію за вислугою років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії) виходячи із максимального розміру 90 відсотків від чинної на той час заробітної плати на посаді начальника слідчого відділу прокуратури. 10.07.2015 року позивача звільнено з органів прокуратури за власним бажанням у зв»язку з виходом на пенсію за вислугою років. 03.06.2016р. позивач подав заяву до органів пенсійного фонду про проведення перерахунку призначеної пенсії в зв»язку зі збільшенням посадових окладів працівників прокуратури на підставі довідки прокуратури Івано-Франківської області від 04.04.2016р. №18-244 вих-16. Однак листом від 10.06.2016 року відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років зазначивши, що підстав проведення перерахунку пенсії немає, оскільки відповідно до ст.86 ЗУ «Про прокуратуру», умови та порядок перерахунку призначення пенсій працівникам прокуратури визначаються КМУ та після прийняття відповідного нормативно-правового акту. Позивач вважає такі дії відповідача про відмову в перерахунку йому пенсії протиправними і такими, що порушують його конституційні соціальні права на пенсійне забезпечення. Тому просить визнати протиправними дії Калуського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років у зв»язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, а також зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років у зв»язку з підвищенням заробітної плати відповідності до Постанови КМУ №1013 від 09.12.2015р. та ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХП в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати з урахуванням довідки прокуратури Івано-Франківської області № від 04.04.2016р. №18-244 вих-16 про заробітну плату станом на 01.12.2015року та провести доплату - різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.12.2015р. та на вказаних умовах здійснювати її подальшу виплату та стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати в розмірі 551,20 грн.
Позивач подав заяву, в якій просить позов задоволити із наведених у ньому підстав, справу слухати у його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання подав письмове заперечення, в якому зазначив, що позивачу призначена пенсія з 11.03.2011р. та виплачується з розрахунку 90% від заробітної плати, що становить 4910,90 грн. 03.06.2016 ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки №18-244 вих-16 від 04.04.2016р. Листом від 10.06.2016р. йому було відмовлено у перерахунку пенсії. Посилається на те, що підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють ч.13,18 ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру», положення яких щодо перерахунку пенсії у зв»язку із прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VІ від 08.07.2011р ( набрав законної сили 01.10.2011р.) змін не зазнали. На момент звернення позивача із заявою про проведення перерахунку набула чинності та діяла ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» в редакції із змінами, внесеними ЗУ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VІІ від 28.12.2014р., в той час як позивач свою вимогу щодо проведення перерахунку обґрунтовує на підставі редакції ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру», яка на час звернення із заявою про перерахунок втратила чинність. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги частково обґрунтовані та підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Калуському об»єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує з 11.03.2011 року пенсію за вислугу років та виплачується з розрахунку 90% від заробітної плати.
Після призначення пенсії позивач продовжував працювати на прокурорських посадах прокуратури Івано-Франківської області.
10.06.2016 р позивач був звільнений з роботи в органах прокуратури України (з посади начальника слідчого відділу прокуратури Івано-Франківської області) за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.
03.06.2016 року позивач звернувся до Калуського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) та відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» /а.с.10/ та надав довідку прокуратури Івано-Франківської області № 18-2448 вих-16 від 04.04.2016 р. про заробітну плату (а.с.12).
Листом Калуським об»єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 242/В-15 від 10.06.2016 року позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років, зазначивши, що відповідно до ст.86 ЗК»Про прокуратуру», умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються КМУ та після прийняття відповідного нормативно-правового акту. (а.с.11).
Суд вважає, що у діях відповідача при прийнятті рішення мають місце порушення вимог Конституції України, та законодавства України про пенсійне забезпечення та загальнообов'язкове пенсійне страхування, Закону України «Про прокуратуру».
Зокрема, відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ. Редакція зазначеної статті змінювалась.
Так, відповідно до частини 1 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії ОСОБА_1, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом №3668-VI, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.
Відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у редакції Закону №3668-VI прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Відповідно до цього закону ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років в розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати.
Підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини 13, 18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону №3668-УІ змін не зазнали (змінилась лише нумерація частин цієї статті).
Так, відповідно до частини 13 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з частиною 18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Таким чином, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини 13 та 18 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ.
Відповідно до ст.22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, суд вважає, що положення п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 року, яким скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається відповідно до Закону України «Про прокуратуру», стосуються порядку призначення пенсій прокурорам, слідчим, державним службовцям, у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 06.07.1999 року №8-РП/99 та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій зазначив, що соціальні гарантії працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Підстави та порядок перерахунку пенсії прокурорам, передбачені також статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2015 року (раніше частина 4 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ). Відповідно до вимог частини 4 згаданої вище норми Закону коригування виплат при призначенні пенсії проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин.
Пенсії за вислугу років відповідно до частини 13 ст. 86 цього ж Закону призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.
Частиною 12 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла станом на момент призначення пенсії за вислугу років позивачу визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Аналіз ч.12 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», дає підстави вважати, що виникнення права на перерахунок пенсії нерозривно пов'язане із фактом звернення особи за таким перерахунком. Як свідчать встановлені обставини справи, 03.06.2016 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок його пенсії на підставі відповідної довідки. Отже, 03.06.2016 року є датою, коли право позивача на перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури було порушено.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача проводити виплати на вказаних умовах в подальшому, то суд вважає, що в її задоволенні слід відмовити, оскільки у відповідності до вимог ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тобто суд не вправі вирішувати питання про призначення та виплату будь-яких коштів на майбутнє.
За таких обставин, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови здійснити перерахунок його пенсії згідно поданої заяви від 03.06.2016р. та зобов'язання здійснити перерахунок його пенсії згідно поданої заяви від 03.06.2016р. на підставі довідки прокуратури Івано-Франківської області від 04.04.2016р. №18-244 вих-16 про заробітну плату станом на 01.12.2015р., виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку та проведення йому доплати - різниці між фактично отриманою ним та належною до сплати суми пенсії з 03.06.2016р. суд вважає підставними, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Частиною 1статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Оскільки позивач, на користь якого ухвалено судове рішення, не є суб'єктом владних повноважень, а відповідачем у цій справі є орган державної влади, у відповідності до ч. 1ст. 94 КАС України судові витрати на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню з Державного бюджету України.
На підставі ст.ст. 22, 64 Конституції України, ст .ст. 50-1, 86 Закону України "Про прокуратуру", рішенні Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 , керуючись ст.ст.11,17,18,160,161,163 КАС України, суд
Адміністративний позов задоволити частково.
Визнати протиправними дії Калуського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно поданої ним заяви від 03 червня 2016 року на підставі довідки прокуратури Івано-Франківської області від 04 квітня 2016 року №18-244 вих-16 про заробітну плату станом на 1 грудня 2015 року.
Зобов'язати Калуське об»єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно поданої ним заяви від 03 червня 2016 року на підставі довідки прокуратури Івано-Франківської області від 04 квітня 2016 року №18-244 вих-16 про заробітну плату станом на 1 грудня 2015 року, виходячи із розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку, та провести йому доплату - різницю між фактично отриманою ОСОБА_1 та належною до сплати сумою пенсії з 03 червня 2016 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 551,20 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, але якщо апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Калуський міськрайонний суду Івано-Франківс ької області протягом 10 днів з дня її проголошення, а у разі прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.