Справа № 344/9383/16-к
Провадження № 1-кс/344/3149/16
26 липня 2016 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 12014090000000255 від 07.10.2014р., -
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого покликався на те, що на початку 2014р. ОСОБА_4 , будучи службовою особою - генеральним директором ТОВ «Перко» та наділеним організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями, а саме згідно статуту має право виконувати дії від імені товариства, представляти інтереси товариства в усіх установах та організаціях в Україні та за її межами, розпоряджатися майном товариства, укладати угоди та вчиняти інші правочини від імені товариства, приймати на роботу та звільняти працівників, тощо, вступив в злочинну змову з директором ПП «Екватор-іф» ОСОБА_6 , з метою заволодіння чужими коштами під приводу продажі квартир в новобудові по АДРЕСА_1 . В березні 2014р. ОСОБА_4 умисно, переслідуючи корисливі цілі, з метою привласнення чужих коштів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, склав декларацію № ІФ 143140660314 та вніс до неї завідомо неправдиві дані, а сааме в пункті № 10 «інформація про дозвільні документи (повідомлення про початок виконання будівельних робіт, декларація про початок виконання будівельних робіт, інші документи у разі їх наявності» вказав дозвіл на виконання будівельних робіт зареєстрований інспекцією ДАБК в Івано-Франківській області № 208 від 03.12.2007р., термін дії якого закінчився 04.12.2010р. та не був продовжений у встановленому законом порядку; в пункті № 11.1 «інформація що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою» вказав договір оренди землі від 17.05.2010р. зареєстрований за № 04102940005 від 16.06.2010р., який укладався між ТОВ «Інкомбуд» і Крихівецькою сільською радою; в пункті № 13 «характеристика житлових будинків» - кількість поверхів «цоколь+7».
Після цього, переслідуючи корисливі цілі з метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_4 подав вказану завідомо неправдиву декларацію № ІФ 143140660314, а також дозвіл на виконання будівельних робіт зареєстрований інспекцією ДАБК в Івано-Франківській області № 208 від 03.12.2007р., термін дії якого закінчився 04.12.2010р., в який вніс зміни, а саме виправив дату продовження до 04.12.2011р. та подав дані документи до реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції на підставі чого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 та ОСОБА_40 набули права власності на нерухоме майно в будинку по АДРЕСА_1 .
Крім цього, в лютому 2014р. ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , з метою заволодіння чужими коштами під приводу продажу квартири в будинку по АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ), через агентство нерухомості «Авторитет» приватного підприємця ОСОБА_41 , яка не була обізнана в їх злочинному умислі, запропонували ОСОБА_42 квартиру у вказаному будинку. 03.02.2014р. ОСОБА_43 діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_4 , уклав із ОСОБА_44 договір купівлі продажу майнових прав № 2014-02-03-21\а та зловживаючи довірою заволодів його коштами на підставі квитанцій до прибуткового касового ордеру № 01т-151 від 03.02.2014р. на суму 145050грн., № 01т-1364 від 31.03.2014р. на суму 1000грн, та № 119 від 01.02.2014р. на суму 8000грн., всього на загальну суму 154100грн. В подальшому, заволодівши шляхом зловживання довірою коштами ОСОБА_45 , діючи з корисливих спонукань, реалізовуючи спільний злочинний умисел ОСОБА_43 утік, а ОСОБА_4 відмовився виконувати умови договору № 2014-02-03-21\а.
Також в квітні 2014р. ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 з метою заволодіння чужими коштами під приводу продажу квартири в будинку по АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ), через агентство нерухомості «Авторитет» приватного підприємця ОСОБА_41 , яка не була обізнана в їх злочинному умислі, запропонували ОСОБА_46 квартиру у вказаному будинку. 12.04.2014р. ОСОБА_43 , діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_4 , уклав із ОСОБА_47 договір купівлі продажу майнових прав № 2014-04-12-4\а та зловживаючи довірою заволодів його коштами на підставі квитанцій до прибуткового касового ордеру № 01\12 від 12.04.2014р. на суму 76000грн. та № 01\11 від 11.04.2014р. на суму 76000грн. на загальну суму 152000грн. В подальшому, заволодівши шляхом зловживання довірою коштами ОСОБА_46 , діючи з корисливих спонукань, реалізовуючи спільний злочинний умисел ОСОБА_43 утік, а ОСОБА_4 відмовився виконувати умови договору № 2014-04-12-4\а.
Продовжуючи злочинну діяльність в травні 2014р. ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 з метою заволодіння чужими коштами під приводу продажу квартири в будинку по АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ), через агентство нерухомості «Авторитет» приватного підприємця ОСОБА_48 , яка не була обізнана в їх злочинному умислі, запропонували ОСОБА_49 квартиру у вказаному будинку. 02.05.2014р. ОСОБА_43 діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_4 , уклав із ОСОБА_49 договір купівлі продажу майнових прав № 2014-05.02 та зловживаючи довірою заволодів його коштами на підставі квитанцій до прибуткового касового № 01т-179 від 12.05.2014р. на 50000грн. та № 01т-177 від 02.05.2014р. на 102000грн., на загальну суму 152000грн. В подальшому, заволодівши шляхом зловживання довірою коштами ОСОБА_49 , діючи з корисливих спонукань, реалізовуючи спільний злочинний умисел ОСОБА_43 утік, а ОСОБА_4 з метою укриття спільних злочинних дій переуклав договір № 2014-05.02 від 02.05.2014р. з ОСОБА_49 , проте в подальшому відмовився виконувати умови усіх договорів.
01.07.2016р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 190 КК України, обґрунтована підозра у вчиненні яких на думку слідчого повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
Матеріалами клопотання також зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінальних правопорушень у вигляді позбавлення волі, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, до 25.07.2016р. незважаючи на неодноразові виклики не прибував до слідчого, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому провадженні, крім цього перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому, з метою запобігання вказаним ризикам, на думку слідчого є необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнього арешту, заборонивши йому у період доби з 20год. 00хв. по 07год. 00 хв. залишати житло, та в покладенні на нього додаткових обов'язків оскільки застосування до останнього більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні клопотання уточнив та підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задоволити.
В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання заперечила, оскільки вважає підозру необґрунтованою, а ризики - недоведеними, просила врахувати характеризуючі особу підозрюваного дані та відмовити в задоволенні клопотання.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Ч. 5 ст. 194 КПК України передбачено обов'язки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного.
З матеріалів клопотання вбачається, що 30.06.2016р. слідчим складено та погоджено прокурором повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, відповідальність за які передбачено ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 190 КК України, зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років. Дане повідомлення ОСОБА_4 вручено 25.07.2016р.
Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаних вище злочинів підтверджується протоколами допиту потерпілих ОСОБА_46 , ОСОБА_49 , ОСОБА_45 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , свідків ОСОБА_52 , ОСОБА_48 , ОСОБА_53 , та іншими матеріалами кримінального провадження.
Враховуючи наведене вважаю, що сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 190 КК України.
Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 зазначених злочинів, один із яких є тяжким, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, наявність місця проживання та постійного місця роботи, а також відсутність судимості.
В той же час прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.
Так, згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України більш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, яке згідно з ст. 179 КПК України полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.
Отже з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання згаданим ризикам, вважаю, щодо останнього достатньо застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на нього додаткових обов'язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Ч. 6 ст. 194 КПК України передбачено, що обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців та при необхідності можуть бути продовжені.
Керуючись ст.ст. 176-179, 193, 194, 196, 205, 309, 395 КПК України, -
Клопотання задоволити частково.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_3 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на нього обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з м. Івано-Франківськ, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватись від спілкування з усіма потерпілими та свідками в даному кримінальному провадженні;
5) здати до Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області (м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Гнатюка, 29) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну, -
та роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання таких обов'язків щодо підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
В решті вимог клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді діє до 31 серпня 2016 року включно та підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання ОСОБА_4 доручити здійснювати слідчому СВ СУ ГУ НП України в Івано-Франківській області ОСОБА_54 .
Ухвала в частині відмови у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту може були оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення, в решті ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 29 липня 2016 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1