Справа № 344/7870/16-ц
Провадження № 2/344/3900/16
25 липня 2016 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.
секретаря Струк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,
Позивачі звернулись в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням. Позов обґрунтовують тим, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_1 на підставі договорів міни та дарування. ОСОБА_3 є колишнім чоловіком позивачки ОСОБА_1, рішенням суду від 01.06.2011 року шлюб між ними розірвано. Однак, ще до розлучення відповідач залишив квартиру і з того часу у квартирі не проживає, що в свою чергу створює перешкоди позивачам у здійсненні законного права володіти та розпоряджатись належним їм житлом.
Позивач ОСОБА_2 та представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів наведених в позовній заяві, просили позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив.
З урахуванням положень ст. 224 Цивільно-процесуального кодексу України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення позивача та представника, покази свідків, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права користування нерухомим майном внаслідок чого власник житла позивається про його відновлення, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
На підставі договору міни та договору дарування від 28 серпня 2002 року позивачі є власниками квартири АДРЕСА_1. (а.с.4, 5).
Відповідач зареєстрований у житловому приміщенні за вказаною вище адресою з 17.08.2005 року, що підтверджується копією будинкової книги (а.с.8-11), довідкою про реєстрацію та склад сім'ї (а.с.7) та довідкою адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України, яка була витребувана на запит суду в порядку ч. 3 ст. 122 ЦПК України (а.с.23).
Позивачі вказують, що реєстрація у квартирі відповідача перешкоджає здійсненню ними прав власника на вільне користування і розпоряджання майном.
Як вбачається зі змісту ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тобто твердженнях, які самі по собі потребують доведення.
Згідно із ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Враховуючи, що квартира АДРЕСА_1 належить позивачам на праві власності, до спірних правовідносин підлягає застосуванню ст. 405 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Отже, відповідач не проживає в квартирі АДРЕСА_1, не несе витрати по утриманню житла, а тому його слід визнати таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.
Вказаний факт підтверджується також показами свідків ОСОБА_4, який вказав, що відповідач не проживає у квартирі з 2010 року та свідка ОСОБА_1, яка вказала, що з позивачкою знайома п'ять років, однак відповідача у квартирі протягом цього часу не бачила жодного разу.
З огляду на викладене, враховуючи що суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивачів понесені ними судові витрати.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 317, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ЦПК України, керуючись ст.ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право на користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_1.
Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 - 551 гривень 20 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлено 28 липня 2016 року.
Суддя Бабій О.М.