Справа № 344/9170/16-к
Провадження № 1-кс/344/3101/16
27 липня 2016 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого слідчого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
скаржника адвокат ОСОБА_3
прокурор ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність у прийнятті процесуального рішення та продовженні строку досудового розслідування, -
в скарзі вказано, що 10/03/2016 р. ОСОБА_4 оголошено про підозру за ч. 2 ст. 289 КК України. Провадження не завершено у строк, визначений в ст. 219 КПК України. Адвокат подала клопотання про закриття кримінального провадження. 07/07/2016 р. відмовлено у задоволенні клопотання. За цих обставин адвокат просила суд зобов'язати прокурора ОСОБА_5 ухвалити процесуальне рішення в спірному кримінальному провадженні на підставі п. 2 ч.1 ст. 219 та ч. 1 ст. 28 КПК України.
В судовому засіданні адвокат підтримала скаргу з підстав, що в ній зазначені та надала пояснення про те, що про продовження строку провадження учасників не повідомляли, строк продовження сплив 17/06/2016 р., в клопотанні про закриття провадження відмовлено з підстав описки адвоката в клопотанні.
В судовому засіданні прокурор надав пояснення про те, що усіх учасників було повідомлено про продовження строку досудового розслідування до 4 місяців, перебіг строку зупинено у зв'язку із переховуванням одного із підозрюваних, провадження щодо ОСОБА_4 було виділено, а в наступному знову об'єднано із даним провадженням, 31/05/2016 р. провадження зупинено.
Судом встановлено наступні обставини.
07/07/2016 р. ухвалено постанову прокурора ОСОБА_6 , якою відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження.
15/04/2016 р. прокурором ухвалено постанову про продовження строків досудового розслідування з підстав виконання судових ухвал про тимчасовий доступ до речей і документів, триває експертиза, встановлюються місце перебування підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Строк розслідування продовжено до 17/06/2016 р.
Відповідно до ст. 283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.
Прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:
1) закрити кримінальне провадження;
2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Відповідно до ст. 280 КПК України досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме.
Відповідно до п. 5 ст. 280 КПК України після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.
Відповідно до ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Відповідно до п. 5 ст. 110 КПК України мотивувальна частина постанови прокурора повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Таким чином прокурором відмовлено в задоволенні клопотання з тих підстав, з яких звернулась захисник. Рішення прокурора викладено у письмовій постанові та вмотивовано безпосередньо на основі аналізу змісту клопотання. При цьому законом не передбачено необхідність для прокурора вмотивовувати постанову на основі здогадування про дійсний зміст клопотання, а не на основі безпосереднього змісту письмового клопотання захисника.
Оскільки прокурор ухвалила письмову постанову, в якій виклала свою правову позицію щодо клопотання захисника, отже відсутні правові підстави для визнання таких дій бездіяльністю щодо закриття провадження.
Відповідно до змісту КПК України зупинення строку досудового розслідування може бути здійснено з підстав переховування підозрюваного чи обвинуваченого.
Оскільки суду надано пояснення про зупинення строку кримінального провадження та не надано доказів на заперечення такої обставини, отже відсутні правові підстави для зобов'язання прокурора потворно вирішувати питання про закриття кримінального провадження з підстав спливу відповідного строку.
Відповідно до ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відоповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "Іванов проти України" (Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74-75, рішення від 7 грудня 2006 року) сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.
Отже питання зупинення провадження вирішується прокурором на власний розсуд, в прядку, що передбачений законом.
До компетенції даного суду належить питання контролю чи діяв суб'єкт оскарження свавільно при реалізації своїх повноважень.
Так перед судом не доведено обставин ухвалення рішень без їх обґрунтування правовими підставами. Не погодження сторін та їх представників із ухвалюваними прокурором рішеннями щодо реалізації його повноважень не передбачено законом в якості підстави для втручання в процесуальну діяльність прокурора.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Отже суд сприяє сторонам в реалізації їх прав у разі, якщо у них є перешкоди в цьому, а не здійснює замість сторін їх обов'язки щодо збирання та надання суду доказів.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цій ухвалі, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного суд,-
в задоволенні скарги відмовити.
Відповідно до ст. 309 КПК України дана ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Головуючий суддя ОСОБА_1