Провадження № 33/774/439/16 Головуючий у І-й інстанції - Чайкін І.Б.
Справа № 212/1028/16 -п Суддя-доповідач - Піскун О.П.
26 липня 2016 року суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області Піскун О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Цією постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
При обставинах вказаних в оскаржуваній постанові, 06.02.2016 року приблизно о 02-10 годин, ОСОБА_2 в м. Кривий Ріг по пр. Миру, керував транспортним засобом - автомобілем марки « Мазда 626», д/н НОМЕР_2 в стані наркотичного сп'яніння (сухість в роті, почервоніння очей), від проходження медичного огляду відмовився в присутності свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, ОСОБА_2, 13 липня 2016 року подав апеляційну скаргу, тобто після закінчення, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП, десятиденного строку на оскарження постанови суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_2, просить постанову судді першої інстанції змінити в частині призначення адміністративного, замінивши позбавлення права керування транспортними засобами на стягнення штрафу на користь держави. Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 заявив клопотання про поновлення пропущеного строку для оскарження постанови.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку ОСОБА_2 зазначає, повідомлений про час та місце розгляду справи не був, та отримав копію постанови лише 05 липня 2016 року.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що адміністративне стягнення, яке було на нього накладено постановою суду від 31.03.2016 року не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. Захід адміністративного стягнення обраний із порушенням вимог закону. Зазначає, що він має на утриманні дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, яке є сиротою. ІНФОРМАЦІЯ_5 в нього померла дружина ОСОБА_4. Крім того зазначає, що працює водієм у ТОВ «Сапсан-КР». Просив врахувати вказані обставини та змінити стягнення.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2 не з'явився, про поважні причини своєї неявки суду не повідомив, а оскільки останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважає можливим розглянути справу без участі особи, яка подала апеляційну скаргу.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на оскарження постанови, дійшов наступного висновку.
Апеляційний суд, враховуючи позицію ОСОБА_2, яка зводиться до його відсутності в суді першої інстанції при розгляді справи, а також відсутність будь-яких фактичних даних у матеріалах справи, які б прямо свідчили про отримання останнім копії судового рішення, приходить до висновку про поважність причини пропуску ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення та, вважає необхідним задовольнити клопотання, поновити строк на оскарження постанови та розглянути подану апеляційну скаргу по суті.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що адміністративне стягнення, яке було на нього накладено постановою суду від 31.03.2016 року не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. є безпідставними і такими, які спростовуються матеріалами справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 275449 складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; висновком щодо результатів медичного огляду № 397 від 06.02.2016 року, згідно якого, ОСОБА_2, відмовився від медичного огляду в присутності двох свідків; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з яких вбачається, що водій ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в передбаченому порядку. При цьому в нього було почервоніння очей, сухість в порожнині рота. Від підпису та пояснень в адміністративному протоколі відмовився; актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, та письмовою розпискою ОСОБА_7, згідно якої останньому було передано в управління транспортний засіб «Мазда» № НОМЕР_2
При накладенні стягнення на ОСОБА_2, суд першої інстанції відповідно до ст. 33 КУпАП, врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Враховано характер вчиненого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, що полягає в грубому порушенні порядку користування правом керування транспортними засобами.
Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження ним вчинення нових правопорушень.
Посилання ОСОБА_2, стосовного того, що він має на утриманні дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, яке є сиротою. ІНФОРМАЦІЯ_5 в нього померла дружина ОСОБА_4. Крім того зазначає, що працює водієм у ТОВ «Сапсан-КР» не виправдовують і не пом'якшують його вини в скоєному адміністративному правопорушенні та не є безумовною підставою для зміни йому адміністративного стягнення на більш м'яке. А окрім того, данні обставини не підтвердженні оскільки надані документи до апеляційної скарги належним чином не завірені.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що застосовані до ОСОБА_2 судом першої інстанції вид та строк адміністративного стягнення є обґрунтованими та в повній мірі будуть сприяти його вихованню в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення ним нових правопорушень, тоді як доводи апеляційної скарги не дають законних підстав для зміни постанови та накладеного на правопорушника адміністративного стягнення.
При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Дніпропетровської області О.П. Піскун