83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
15.05.12 р. Справа № 5006/36/61/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді: Гриник М.М.
при секретарі судового засідання Захаровій В.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Селидівської міжрайонної прокуратури, м. Селидове в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області
до відповідача державного підприємства «Селидіввугілля», м. Селидове в особі відокремленого підрозділу «Шахта Курахівська», м. Гірник
про відшкодування суми збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства
Представники сторін:
Прокурор: Шаталова О.О.
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: ОСОБА_2
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 26.04.2012р. до 15.05.2012р.
Селидівська міжрайонна прокуратура в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області звернулась до господарського суду з позовом до державного підприємства «Селидіввугілля», м. Селидове в особі відокремленого підрозділу «Шахта Курахівська», м. Гірник про відшкодування суми збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 250485,04 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на те, що перевіркою державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Курахівська» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеною в період з 09.09.2010 року по 30.09.2010 року встановлено, що вказаним підприємством в період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року здійснювався наднормативний скид забруднюючих речовин зі стічними водами в балку Вовчанку та балку Солоненька з подальшим скиданням в р. ОСОБА_2, чим заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 250485,04 грн., що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. За фактом порушення природоохоронного законодавства складений акт перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства №37 від 09.09-30.09.2010р., видано обов'язковий для виконання припис №37 від 01.10.2010р., постанова про накладення адміністративного стягнення №89 від 30.09.2010р.
Позивачем здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, який склав 250485,04 грн.
Ухвалою суду від 05.04.2012р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5006/36/61/2012, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.
Відповідач надав до суду заперечення проти позову, в яких посилається на наявність дозволу на спецводокористування і ГДС №Укр-Дон-3172 від 29.12.2006р. терміном дії до 01.07.2010р., що листом Держуправління ОНПС №08-4446 від 30.06.2010р. продовжений на один рік до 01.07.2011р. Крім того, в розрахунку розміру шкоди не враховано, що після точки контролю проби шахтні води ще підпадають під очищення в колгоспний ставок, а потім до б. Солоненька з подальшим скиданням в р. ОСОБА_2. Також відповідач просив суд прийняти до уваги той факт, що р. ОСОБА_2 з притоками відноситься до водотоки рибогосподарського водокористування, але на даний час якість води в річці не відповідає вимогам не тільки рибогосподарського водокористування, але і за деякими показниками комунально-побутового призначення. За вказаних обставин, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача надав до суду письмові пояснення по справі, в яких вказує, що Державна екологічна інспекція в Донецькій області не розраховувала перевищення нормативів гранично-допустимих скидів (ГДС). Збитки, заподіяні державі в результаті порушення вимог водного законодавства, виражені саме у гранично-допустимій концентрації (ГДК). Дані, які застосовувалися при здійсненні розрахунку, надані самим відповідачем. Хімічний аналіз стічних вод виконується лабораторією ТОВ НТФ «Стандарт» 1 раз на квартал згідно затвердженого графіку. Ці ж дані по перевищенню нормативів ГДК зазначені в акті перевірки від 09.09.-30.09.2010р. №37. Акт підписаний директором підприємства відповідача без зауважень. Відповідальну особу притягнуто до адміністративної відповідальності. Постанова не оскаржена у встановленому порядку та набрала законної сили. Крім того, повноваження стосовно надання категорій водоймам державного значення належить до виключної компетенції держави.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 15.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, господарський суд Донецької області, -
У період з 09.09.2010 року по 30.09.2010 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Торецькому регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій області у присутності заступника директора з господарських та соціальних питань ОСОБА_3, провідного інженера з ОНПС ОСОБА_4 проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України на відокремленому підрозділі «Шахта Курахівська» державного підприємства «Селидіввугілля», результати якої оформлено актом перевірки дотримання вимог законодавства №37 від 09.09-30.09.2010р.
В акті перевірки зафіксовано, що відповідач має дозвіл на спецводокористування і ГДС №Укр-Дон-3172 від 29.12.2006р. терміном дії до 01.07.2010р., який продовжено листом Держуправління ОНПС №08-4446 від 30.06.2010р. на один рік до 01.07.2011р., надано. Шахтні води скидаються по двох випусках. Випуск №1 - б. Вовчанка з подальшим скиданням в р. ОСОБА_2; випуск №2 - б. Солоненька з подальшим скиданням в р. ОСОБА_2. Дозволене скидання по випуску №1 б. Вовчанка 4880 тис.куб.м на рік (факт 3283 тис.куб.м за 2009 рік), по випуску №2 б. Солоненька 2444,0 тис.куб.м на рік (факт 1752 тис.куб.м за 2009 рік) згідно статзвітності форми №2-ТП (водгосп). Згідно довідки, наданої підприємством, з 01.01.2009р. по 23.08.2009р. скинуто шахтних вод по випуску №1 - 2166,6 тис.куб.м; по випуску №2 - 1128,0 тис.куб.м; з 24.08.2009р. по 31.12.2009р. - по випуску №1 - 1412,0 тис.куб.м; по випуску №2 - 404,0 тис.куб.м. Кількість шахтної води визначається розрахунковим методом, виходячи з даних геологічних вимірів притоки шахтної води. Скидання госппобутових стоків здійснюється в каналізаційні мережі Селидівського ВУВКГ. Підприємство здійснює скидання недостатньо очищених стічних вод в природні водні об'єкти. Згідно даних відомчого лабораторного контролю є перевищення ГДК по хлоридах, залізу, хрому, марганцю, сульфатам, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. До адмінвідповідальності за ст. 59 ч. 1 притягнуто відповідальну посадову особу.
За фактом порушення природоохоронного законодавства позивачем складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №37 від 09.09-30.09.2010р., розраховано розмір збитків. Акт перевірки з боку відповідача підписаний відповідальними особами відокремленого підрозділу «Шахта Курахівська» державного підприємства «Селидіввугілля» - заступником директора з господарських та соціальних питань ОСОБА_3, провідним інженером з ОНПС ОСОБА_4 без зауважень, що свідчать про фактичне визнання відповідачем обставин, викладених в акті. На підставі акту перевірки №37 від 09.09-30.09.2010р. складено припис про усунення встановлених порушень №37 від 01.10.2010р. Вказані документи відповідачем не оскаржені.
Відповідачем в контрольований період здійснено скидання забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу гранично допустимого скиду з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., внаслідок чого державі заподіяно збитки, розраховані згідно Методики розрахунку відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995р. №37, та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди від 20.07.2009р. №389, на загальну суму 250485,04 грн.
Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відносини в галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також відповідно до нього земельним, водним, законодавством про надра та іншими спеціальними нормами.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони водних ресурсів визначені Водним кодексом України.
Згідно статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами; своєчасно інформувати місцеві Ради, державні органи охорони навколишнього природного середовища та санітарного нагляду про виникнення аварійних забруднень; здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством.
Як зазначалося вище, під час перевірки встановлено скидання забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу гранично допустимого скиду, що зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища №37 від 09.09-30.09.2010р.
Відповідно до ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у забрудненні та засміченні вод; незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод; неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах.
Згідно ст. 19 Водного кодексу України державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, державними органами охорони навколишнього природного середовища, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, іншими спеціально уповноваженими державними органами відповідно до законодавства України. Порядок здійснення державного контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів визначається цим Кодексом та іншими актами законодавства.
Позивач, Державна екологічна інспекція входить до системи органів виконавчої влади та створена для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до пп. 1 п.2 ст.8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.
Згідно ч. ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.
Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (далі - забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів.
Суму шкоди позивач просить стягнути на рахунок спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Селидівської міської ради.
В ст. 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” зазначається про утворення місцевих фондів охорони довкілля у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок зборів за забруднення, частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на те, що прокурором та позивачем здійснено помилковий розрахунок, і в розрахунку розміру шкоди не враховано, що після точки контролю проби шахтні води ще підпадають під очищення в колгоспний ставок, а потім до б. Солоненька з подальшим скиданням в р. ОСОБА_2 судом до уваги не приймається з огляду на те, що відповідачем особисто надано довідку про перевищення нормативів гранично-допустимих скидів (ГДС), в якій зазначено «После пруда». Результати перевірки державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Торецькому регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій області відповідачем в установленому законом порядку не оскаржено.
Посилання відповідача на те, що р. ОСОБА_2 з притоками відноситься до водотоки рибогосподарського водокористування, але на даний час якість води в річці не відповідає вимогам не тільки рибогосподарського водокористування, але і за деякими показниками комунально-побутового призначення також не спростовує висновки прокурора та позивача та не є підставою для відмови в позові про відшкодування суми збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 250485,04 грн.
Прокурор у встановленому законом порядку звільнений від оплати судових витрат. Позовна заява була подана ним після вступу в законну силу Закону України «Про судовий збір», тому суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат керується Господарським процесуальним кодексом України в редакції, яка діяла після 01.11.2011 р.
Так, згідно ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не звільнений від сплати судового збору, тому у зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Позов Селидівської міжрайонної прокуратури, м. Селидове в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області до державного підприємства «Селидіввугілля», м. Селидове в особі відокремленого підрозділу «Шахта Курахівська», м. Гірник про відшкодування суми збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 250485,04 грн. - задовольнити.
Стягнути з державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К.Маркса, 41; код ЄДРПОУ 33426253) в особі відокремленого підрозділу «Шахта Курахівська» (85488, Донецька область, м. Гірник, вул. Териконна, 1; код ЄДРПОУ 33426253) на користь спеціального фонду Селидівської міської ради (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К.Маркса, 8; УДКСУ у м. Селидове, п/р 33111331700070 ГУ ДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37791274, МФО 834016, КБК 24062100) шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 250485,04 грн.
Стягнути з державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К.Маркса, 41; код ЄДРПОУ 33426253) в особі відокремленого підрозділу «Шахта Курахівська» (85488, Донецька область, м. Гірник, вул. Териконна, 1; код ЄДРПОУ 33426253) на користь Державного бюджету України (ЄДРПОУ 38034002, отримувач Управління державної казначейської служби у Київському районі м. Донецька, рахунок 31217206783006 у ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, КБК 22030001) судовий збір в сумі 5009,70 грн.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Гриник М.М.
Повний текст рішення складено та підписано 21.05.2012р.