83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
11.06.12 р. Справа № 5006/31/16пн/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді: Гриник М.М.
при секретарі судового засідання Захаровій В.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом прокурора Орджонікідзевського району міста Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди в сумі 25243,02 грн.
Представники сторін:
Прокурор: Шаталова О.О.
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Прокурор Орджонікідзевського району міста Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди в сумі 25243,02 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на факт самовільного зайняття та використання відповідачем земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради загальною площею 0,125 га, розташованої за адресою: перехрестя пр. Перемоги та вул. Олімпійської у Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, під збільшення території без одержання правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації, що є порушенням ст.ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України. За вказаних обставин прокурор та позивач нарахували відповідачу шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки на суму 25243,02 грн.
Ухвалою суду від 20.01.2012р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5006/31/16пн/2012, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.
Маріупольська міська рада в письмових поясненнях №483 від 06.03.2012р. позовні вимоги підтримала.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. справу №5006/31/16пн/2012 передано на розгляд судді Гриник М.М.
Позивач та відповідач надали до суду клопотання, в яких просили суд розглянути справу №5006/31/16пн/2012 без участі їх представників. Клопотання судом розглянуті та задоволені, оскільки неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає вирішенню спору між сторонами.
У порушення вимог ухвал суду відповідач відзив на позовну заяву до суду не надіслав. Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 11.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, присутніх у судовому засіданні, господарський суд -
Відділом Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у м.Маріуполі проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.
За результатами перевірки складено акт від 05.09.2011р., в якому зафіксовано, що на час перевірки фізична особа-підприємець ОСОБА_1 використовує земельну ділянку загальною площею 0,25 га із земель житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради, розташовану на перехресті пр. Перемоги та вул. Олімпійської у Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, під розміщення автостоянки та шиномонтажу. Частина земельної ділянки площею 0,125 га використовується відповідачем за договором оренди №1 від 25.11.2008р., укладеним між малим приватним підприємством «Мишель» (орендодавцю вказана земельна ділянка належить на підставі державного акту серії ІІ-ДП №009217 від 30.03.1998р.) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. Частина земельної ділянки загальною площею 0,125 га використовується відповідачем самовільно під збільшення території. Тобто, за результатми перевірки встановлено факт самовільного зайняття та використання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради загальною площею 0,125 га, розташованої за адресою: перехрестя пр. Перемоги та вул. Олімпійської у Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, під збільшення території без одержання правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації, що є порушенням ст.ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України. Видано припис №000089 від 05.09.2011р., яким зобов'язано усунути виявлені порушення земельного законодавства України.
За фактом самовільного зайняття земельної ділянки під збільшення території на підставі ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушено справу про адміністративне правопорушення, складено протокол про адміністративне правопорушення №000052 від 05.09.2011р., винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №07/09-2011/52 від 07.09.2011р.
Відділом Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у м.Маріуполі проведено повторну перевірку дотримання вимог земельного законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, за результатами якої складено акт від 19.10.2011р. В акті зафіксовано, що на час проведення позапланової перевірки відповідач вимоги припису №000089 від 05.09.2011р. не виконав. За вказаних обставин додатково видано припис №000121 від 19.10.2011р. з вимогою виконати припис №000089 від 05.09.2011р. Згідно ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення складено протокол про адміністративне правопорушення №000073 від 19.10.2011р., винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №20/10-2011/73 від 20.10.2011р.
За результатами повторної позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, проведеної 01.11.2011р. відділом Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у м.Маріуполі, складено акт від 01.11.2011р., в якому зафіксовано факт невиконання відповідачем вимог припису №000089 від 05.09.2011р.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України п Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”. За приписами цієї статті, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
З матеріалів справи вбачається, що між малим приватним підприємством «Мишель» (орендодавцем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендарем) укладено договір №1 від 25.11.2008р. оренди земельної ділянки площею 0,125 га га, яка розташована на перехресті пр. Перемоги та вул. Олімпійської у Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, для здійснення підприємницької діяльності. Вказана земельна ділянка належить орендодавцю на праві власності на підставі державного акту серії ІІ-ДП №009217 від 30.03.1998р. Строк дії договору оренди (з урахуванням додаткової угоди №5 від 30.12.2011р. до нього) сторонами погоджений до 31.12.2012р. Фактично відповідачем використовується земельна ділянка площею 0,25 га, частина якої площею 0,125 га є самовільно зайнятою земельною ділянкою під збільшення території. На даний час рішення позивача про передачу відповідачу у власність спірної земельної ділянки площею 0,125 га або надання її у користування (оренду), відсутнє.
В матеріалах справи міститься завірена копія письмових пояснень від 11.01.2012р., наданих відповідачем прокурору Орджонікідзевського району міста Маріуполя, з яких вбачається, що самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,125 га також використовується відповідачем як фізичною особою-підприємцем для надання послуг стоянки. На вказаній ділянці розміщені 2 кіоски, що використовуються в господарських цілях. Вся площа 0,25 га огороджена забором.
Судом встановлено, що спірна земельна ділянка використовувалась відповідачем самовільно, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами перевірок дотримання вимог земельного законодавства, доданою план-схемою самовільно зайнятої земельної ділянки, яка встановлює на місцевості її місце розташування, приписами, протоколами про адміністративні правопорушення, постановами про накладення адміністративного стягнення.
Тобто, матеріалами справи підтверджується самовільне заволодіння відповідачем спірною земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельної ділянки.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідачем не надано суду документів, що підтверджують його право на користування земельною ділянкою загальною площею 0,125 га, розташованою на території на перехресті пр. Перемоги та вул. Олімпійської у Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, для здійснення підприємницької діяльності.
Заходів щодо усунення порушень земельного законодавства відповідачем не вжито, самостійно земельну ділянку не звільнено.
Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради площею 0,125 га, розташованої за адресою: перехрестя пр. Перемоги та вул. Олімпійської у Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, під збільшення території та приведення її у придатний для використання стан, включаючи знос об'єктів нерухомості.
Прокурором також заявлено позовну вимогу про стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, у сумі 25243,02 грн.
Згідно ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Відповідно до частини першої статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин відповідно до закону (пункт 34 частини першої статті 26).
Аналіз положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема, нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб'єкти владних повноважень органи місцевого самоврядування вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин.
Таким чином, положення частини першої статті 143 Конституції України "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції" стосується вирішення органами місцевого самоврядування як суб'єктами владних повноважень питань, визначених законами, зокрема, у галузі земельних відносин.
Відповідно до пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.
В даному випадку позивач, Маріупольська міська рада виступає як орган, що реалізує права держави, територіальних громад та Українського народу в цілому, як власників землі.
Відповідно до ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, діяльність яких обмежує права власників та землекористувачів.
Порядок визначення та відшкодування збитків власником землі та землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В матеріалах справи міститься розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на території м. Маріуполя на перехресті пр. Перемоги та вул. Олімпійської у Орджонікідзевському районі міста Маріуполя під розміщення автостоянки та шиномонтажу, на загальну суму 25243,02 грн. Обчислення розміру шкоди здійснено державним інспектором відділу Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у м.Маріуполі на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007р.
Згідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок, у сумі 25243,02 грн.
Суму шкоди позивач просить стягнути на рахунок спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Маріупольської міської ради.
В ст. 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” зазначається про утворення місцевих фондів охорони довкілля у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок зборів за забруднення, частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Прокурор у встановленому законом порядку звільнений від оплати судових витрат. Позовна заява була подана ним після вступу в законну силу Закону України «Про судовий збір», тому суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат керується Господарським процесуальним кодексом України в редакції, яка діяла після 01.11.2011 р.
Так, згідно ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не звільнений від сплати судового збору, тому у зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 75; 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Позов прокурора Орджонікідзевського району міста Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди в сумі 25243,02 грн. - задовольнити.
Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (87526, Донецька область, м. Маріуполь, пров. Олімпійський, 22; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради площею 0,125 га, розташовану за адресою: перехрестя пр. Перемоги та вул. Олімпійської у Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, та привести їх у придатний для використання стан.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (87526, Донецька область, м. Маріуполь, пров. Олімпійський, 22; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Маріупольської міської ради (р/р 31410544700054, отримувач місцевий бюджет м. Маріуполь, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Донецькій області, код банку 834016, код ОКПО 37989721, код податку 24060300) шкоду, заподіяну державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, у сумі 25243,02 грн.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (87526, Донецька область, м. Маріуполь, пров. Олімпійський, 22; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (ЄДРПОУ 38034002, отримувач Управління державної казначейської служби у Київському районі м. Донецька, рахунок 31217206783006 у ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, КБК 22030001) судовий збір в сумі 1609,50 грн.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Гриник М.М.
Повний текст рішення складено та підписано 18.06.2012р.