16.05.12 р. № 5006/23/32-63/2012
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 с. Піддубці
до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю ”НВП ”НІКА” м. Донецьк
про стягнення 7 000 грн.
Суддя М.І. Забарющий
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 с. Піддубці, звернувся до суду з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”НВП ”НІКА” м. Донецьк, про стягнення 7 000 грн. заборгованості.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.54 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб).
В порушення вищезазначених вимог у позовній заяві не вказано повного найменування відповідача (не розшифрована абревіатура ”НВП”).
Пунктом 3 ч.1 ст.57 ГПК України закріплено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
До позовної заяви в якості доказу сплати судового збору позивачем додана копія платіжного доручення № 337 від 08.05.2012р. на суму 1 641 грн.
Вказану копію платіжного доручення суд не розцінює як належний доказ сплати позивачем судового збору з огляду на те, що платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі (ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати судового збору).
Керуючись ст.ст. 54, 57, п.п.2, 4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні матеріали повернути позивачу.
Повернення позовної заяви згідно ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток (позивачу): позовна заява та додані до неї документи, у т.ч. копія платіжного доручення № 377 від 08.05.2012р.
Суддя Забарющий М.І.