донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
26.07.2016р. справа №905/1069/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
від позивача:ОСОБА_5, представник за дов. від 18.04.14р. № 14-88
від відповідача:не з"явився
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м.Київ
на рішення господарського суду Донецької області
від31.05.2016 року
у справі№905/1069/16 (суддя Шилова О.М.)
за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м.Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Водотеплокомунікація» м.Вугледар, Донецької області
про стягнення інфляційних у сумі 3 471 872,73грн., 3% річних у сумі 183 029,66грн.
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водотеплокомунікація» м.Вугледар, Донецької області про стягнення інфляційних у сумі 3 471 872,73грн., 3% річних у сумі 183029,66грн. (а.с.3-6).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору купівлі-продажу природного газу №13/2797-ТЕ-6 від 28.12.2012р. із відповідачем, часткове та несвоєчасне виконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості переданого природного газу у січні 2013р. - грудні 2013р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування 3% річних, інфляційних витрат, а також посилається на договір про переведення боргу №2585/14 від 26.11.2014р., договір про переведення боргу №1464/16 від 25.02.2016р., рішення господарського суду Запорізької області від 03.03.2015р. по справі №908/4221/14 та Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2015р. по справі №908/4221/14.
Рішенням господарського суду Донецької області від 31.05.2016р. по справі № 905/1069/16 у задоволені позову відмовлено у повному обсязі (а.с.117-119).
Суд, приймаючи рішення по справі, виходив з умов Договору про переведення боргу від 25.02.2016р. № 1464/16, який є дійсним, а відтак дійшов висновку про те, що відповідач за даним позовом є неналежним відповідачем, тому підстав для задоволення позову немає.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м.Київ звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2016р. у даній справі (а.с.123-126).
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України, та процесуального права, зокрема, ст.ст.4-2, 24, 25, 43, 83, 84 ГПК України, вважає, що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Так, апелянт вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд взяв за основу ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.03.2016р. по справі №908/4221/14 та відмовив у задоволені позову по справі №908/1069/16.
Скаржник наполягає, що у справі №908/1069/16 були здійснені нарахування інфляційних та 3% річних за наступні періоди: за поставку грудня 2013р. - з вересня 2014р. по листопад 2015р. (3% річних), за поставку грудня 2013р. - січня 2014р. по листопад 2015р. (інфляційні), які не охоплюються Договором-3.
Таким чином, апелянт вважає, що відповідачем за даним позовом про стягнення 3% річних та інфляційних за період з вересня 2014р. по листопад 2015р. має бути відповідач, визначений позивачем, а саме ТОВ "Водотеплокомунікація". Проте, на думку апелянта, господарський суд припустився грубого порушення прав позивача, відмовив у позові без оголошення причини такої відмови.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями було визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Татенко В.М., Колядко Т.М.
У зв"язку з перебуванням судді Колядко Т.М. у відпустці, відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів визначений наступний склад: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Татенко В.М., Попков Д.О.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.
Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.
28.12.2012р. між Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України” (за договором - Продавець, далі - позивач) та Комунальним підприємством «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради (далі-Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу природного газу №13/2797-ТЕ-12, згідно з яким Продавець зобов'язався передати у власність Покупця у 2013 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору (п.1.1 договору) (а.с.11-16).
Згідно з п.1.2. Договору газ, що продається за Договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).
Продавець передає Покупцеві з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. газ обсягом до 6567934куб.м. (п.2.1.Договору в редакції додаткової угоди №2 від 01.11.2013р. (а.с.18).
Відповідно до п.6.1. Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також Договором (п.7.1. Договору).
Сторони домовились про те, що строк, в межах якого вони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у п'ять років (п.9.3. Договору).
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2013р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1. Договору).
Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств.
Матеріали справи містять акти приймання-передачі природного газу від 30.09.2013р., від 31.10.2013р., від 30.11.2013р., від 31.12.2013р., що підписані сторонами та скріплені печатками (а.с.19-26).
Згідно даних актів обсяги спожитого відповідачем природного газу наступні: у вересні 2013 року обсяг газу - 1166,150 тис.м.куб. на суму 1 526 723,58грн., у вересні 2013 року обсяг газу - 957,716 тис.м.куб. на суму 1 253 841,79грн., у вересні 2013 року обсяг газу - 925,661 тис.м.куб. на суму 1 211 875,38грн., у вересні 2013 року обсяг газу - 177,207 тис.м.куб. на суму 231 999,41грн., у жовтні 2013 року обсяг газу - 541,438 тис.м.куб. на суму 708 850,63грн., у листопаді 2013 року обсяг газу - 675,901 тис.м.куб. на суму 884 889,60грн., у грудні 2013 року обсяг газу - 1 171,735 тис.м.куб. на суму 1 534 035,46грн.
Таким чином, позивачем було передано ОСОБА_6 боржнику за період січень-грудень 2013р. природного газу на суму 7 352 215,85грн.
26.11.2014р. між Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України” (за договором - Кредитор, далі - позивач), Комунальним підприємством “Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради” (за договором - ОСОБА_6 боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Водотеплокомунікація” (за договором - Новий боржник, далі - відповідач) був укладений Договір про переведення боргу №2585/14 (далі - Договір) (а.с.9-10).
Відповідно до п.1.1. Договору за згодою Кредитора ОСОБА_6 боржник переводить на Нового боржника свій борг, який виник у ОСОБА_6 боржника перед Кредитором за Договором купівлі-продажу природного газу №13/2797-ТЕ-6 від 28.12.2012р. (далі - “Зобов'язання”), укладеним між ОСОБА_6 боржником та Кредитором, а Новий боржник приймає на себе борг ОСОБА_6 боржника у цьому Зобов'язанні та замінює ОСОБА_6 боржника у Зобов'язанні.
Сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на Нового боржника, станом на момент укладання Договору дорівнює 5 383 289,43грн. (п.2.1. Договору).
Згідно з п.3.1. Договору до Нового боржника переходять обов'язки ОСОБА_6 боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у п.2.1. ст.2 Договору, а також штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням ОСОБА_6 боржником своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу природного газу №13/2797-ТЕ-6 від 28.12.2012р.
За пунктом 3.2. Договору Новий боржник зобов'язався перераховувати грошові кошти у сумі, зазначеній у п.2.1. ст.2 Договору, в порядку та на умовах, визначених Договором купівлі-продажу природного газу №13/2797-ТЕ-6 від 28.12.2012р.
Відповідно до п.4.1. Договору, Новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання Зобов'язання у розмірах, передбачених Договором купівлі-продажу природного газу №13/2797-ТЕ-6 від 28.12.2012р.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.6.1. Договору).
Договір підписаний представниками трьох сторін та скріплений печатками сторін.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.03.2015р. у справі №908/4221/14 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Водотеплокомунікація”, м.Вугледар, Донецької області про стягнення 5 383 289,43грн. основного боргу за Договором №13/2797-ТЕ-6 від 28.12.2012р., 534 221,24грн. пені, 727 122,52грн. втрат від інфляції, 225 034,45грн. - 3% річних задоволені частково: в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 10000грн. провадження припинене; розмір стягуваної пені зменшений на 50%; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Водотеплокомунікація” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 5373289,43грн. основного боргу, 267110,62грн. пені, 723520,09грн. втрат від інфляції, 225034,45грн. - 3% річних, 73080грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено (а.с.26-28).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2015р. у справі №908/4221/14 рішення господарського суду Запорізької області від 03.03.2015р. скасоване в частині відмови у стягненні 267 110,62грн. пені, в цій частині прийняте нове рішення, яким відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зменшення пені на 50% та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Водотеплокомунікація” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 534 221,24грн. пені; в іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 03.03.2015р. у справі №908/4221/14 залишене без змін; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Водотеплокомунікація” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 2 671,11грн. судового збору за подання апеляційної скарги (а.с.29-34) .
Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2015р. у справі №908/4221/14 набрала законної сили.
З матеріалів справи вбачається, що 16.04.2015р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області (сторона 1), Департаментом фінансів Донецької облдержадміністрації (сторона 2), Товариством з обмеженою відповідальністю “Водотеплокомунікація” (сторона 3) та Національною акціонерного компанією «Нафтогаз України» (сторона 4) було укладено Спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №826 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету (далі - Спільне протокольне рішення) (а.с.93-96).
Предметом цього Спільного протокольного рішення була організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 «Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» (зі змінами) (далі постанова КМУ від 11.01.2005р. №20).
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що на виконання вищезазначеного спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, відповідач платіжним дорученням №2 від 24.04.2015р. на суму 773 455,11грн. перерахував на рахунок позивача відповідні грошові кошти, а саме 773 455,11грн.
25.02.2016р. між Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України” (за договором - Кредитор, далі - позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю “Водотеплокомунікація” (за договором - ОСОБА_6 боржник, далі - відповідач) та Комунальним підприємством “Тепломережа” (за договором - Новий боржник) був укладений Договір про переведення боргу №1464/16 (а.с.64-65).
Відповідно до п.1.1. Договору за згодою Кредитора ОСОБА_6 боржник переводить на Нового боржника свій борг, який виник у ОСОБА_6 боржника перед Кредитором за Договором купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012р. №13/2797-ТЕ-6 (з урахуванням Договору переведення боргу від 26.11.2014р. №2585/14) (далі - “Зобов'язання”), укладеним між ОСОБА_6 боржником та Кредитором, а також відповідно до рішення господарського суду Запорізької області від 03.03.2015р. №908/4221/14 та постанови апеляційного господарського суду Харківської області від 26.05.2015р. №908/4221/14, а Новий боржник приймає на себе борг ОСОБА_6 боржника у цьому Зобов'язанні та замінює ОСОБА_6 божника у Зобов'язанні.
Кредитор дійсним дає згоду на заміну ОСОБА_6 боржника у Зобов'язанні Новим боржником та на укладення цього Договору на встановлених у ньому умовах (п.1.2. Договору).
Пунктом 2.1. Договору сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на Нового боржника, станом на момент укладання Договору відповідно до рішення господарського суду Запорізької області від 03.03.2015р. №908/4221/14 та постанови апеляційного господарського суду Харківської області від 26.05.2015р. №908/4221/14 дорівнює 5 928 193,12грн., в тому числі:
- згідно рішення суду від 26.05.2015р. №908/4221/14 пеня - 534 221,24грн., судові витрати - 2 671,11грн.;
- згідно рішення суду від 03.03.2015р. №908/4221/14 основний борг - 4 369 666,23грн., 3% річних - 225 034,45грн., інфляційні втрати - 723 520,09грн., судові витрати - 73 080грн.
Пунктом 4.1. Договору встановлено, що Новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання Зобов'язання у розмірах, передбачених Договором купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012р. №13/2797-ТЕ-6 (з урахуванням Договору переведення боргу від 26.11.2014р. №2585/14).
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.6.1. Договору).
Договір підписаний представниками трьох сторін та скріплений печатками сторін.
Також, з матеріалів справи вбачається, 14.03.2016р. ухвалою господарського суду Запорізької області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Водотеплокомунікація» про заміну боржника по справі №908/4221/14 задоволено, здійснено процесуальне правонаступництво, замінено Товариство з обмеженою відповідальністю «Водотеплокомунікація» його правонаступником та вважати відповідачем у справі №908/4221/14 (боржником у виконавчому провадженні) Комунальне підприємство «Тепломережа» Вугледарської міської ради (а.с. 109-113).
Як вбачається з тексту позовної заяви, відповідачем не виконані зобов"язання з оплати постановленого природного газу.
Таким чином, позивач наполягає на стягненні з відповідача 3% річних у сумі 183 029,66грн. та інфляційних у сумі 3 471 872,73грн. за період прострочення виконання зобов»язання з 30.09.2014 року по 22.12.2015 року за поставлений природний газ у січні - грудні 2013 року.
Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з нормами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Разом з тим, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).
Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.6.1. Договору купівлі-продажу від 28.12.2012р. № 13/2797-ТЕ-6 оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
За розрахунком позивача загальна сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов'язання з 30.09.2014р. по 22.12.2015р. становить 3 471 872,73грн. (нарахування здійснено щодо кожної із сум, першим днем прострочення визначено 14-е число місяця, наступного за місяцем поставки та у межах періоду згідно розрахунку);
3% річних - 183 029,66грн. (фактично нараховані загалом за період з вересня 2014р. по листопад 2015р. за невиконання грошових зобов'язань по оплаті природного газу за грудень 2013р. щодо кожної із сум).
Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних у сумі 3 471 872,73грн. та 3% річних у сумі 183 029,66грн. відмовив, виходячи з того, що відповідач, ТОВ «Водотеплокомунікація» є неналежним відповідачем за даним позовом, з висновком якого погоджується колегія суддів, вказуючи на наступне.
Як зазначалось вище, 28.12.2012р. між Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України” (за договором - Продавець, далі - позивач) та Комунальним підприємством «Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради (далі-Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу природного газу №13/2797-ТЕ-12, згідно з яким Продавець зобов'язався передати у власність Покупця у 2013 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору (п.1.1 договору).
26.11.2014р. між Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України” (за договором - Кредитор, далі - позивач), Комунальним підприємством “Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг Вугледарської міської ради” (за договором - ОСОБА_6 боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Водотеплокомунікація” (за договором - Новий боржник, далі - відповідач) був укладений Договір про переведення боргу №2585/14 (далі - Договір) (а.с.9-10).
Відповідно до п.1.1. Договору за згодою Кредитора ОСОБА_6 боржник переводить на Нового боржника свій борг, який виник у ОСОБА_6 боржника перед Кредитором за Договором купівлі-продажу природного газу №13/2797-ТЕ-6 від 28.12.2012р. (далі - “Зобов'язання”), укладеним між ОСОБА_6 боржником та Кредитором, а Новий боржник приймає на себе борг ОСОБА_6 боржника у цьому Зобов'язанні та замінює ОСОБА_6 божника у Зобов'язанні.
Сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на Нового боржника, станом на момент укладання Договору дорівнює 5 383 289,43грн. (п.2.1. Договору).
25.02.2016р. між Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України” (за договором - Кредитор, далі - позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю “Водотеплокомунікація” (за договором - ОСОБА_6 боржник, далі - відповідач) та Комунальним підприємством “Тепломережа” (за договором - Новий боржник) був укладений Договір про переведення боргу №1464/16 (а.с.64-65).
Відповідно до п.1.1. Договору за згодою Кредитора ОСОБА_6 боржник переводить на Нового боржника свій борг, який виник у ОСОБА_6 боржника перед Кредитором за Договором купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012р. №13/2797-ТЕ-6 (з урахуванням Договору переведення боргу від 26.11.2014р. №2585/14) (далі - “Зобов'язання”), укладеним між ОСОБА_6 боржником та Кредитором, а також відповідно до рішення господарського суду Запорізької області від 03.03.2015р. №908/4221/14 та постанови апеляційного господарського суду Харківської області від 26.05.2015р. №908/4221/14, а Новий боржник приймає на себе борг ОСОБА_6 боржника у цьому Зобов'язанні та замінює ОСОБА_6 божника у Зобов'язанні.
Кредитор дійсним дає згоду на заміну ОСОБА_6 боржника у Зобов'язанні Новим боржником та на укладення цього Договору на встановлених у ньому умовах (п.1.2. Договору).
Пунктом 2.1. Договору сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на Нового боржника, станом на момент укладання Договору відповідно до рішення господарського суду Запорізької області від 03.03.2015р. №908/4221/14 та Постанови Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2015р. №908/4221/14 дорівнює 5 928 193,12грн., в тому числі:
- згідно рішення суду від 26.05.2015р. №908/4221/14 пеня - 534 221,24грн., судові витрати - 2 671,11грн.;
- згідно рішення суду від 03.03.2015р. №908/4221/14 основний борг - 4 369 666,23грн., 3% річних - 225 034,45грн., інфляційні втрати - 723 520,09грн., судові витрати - 73 080грн.
Пунктом 4.1. Договору встановлено, що Новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання Зобов'язання у розмірах, передбачених Договором купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012р. №13/2797-ТЕ-6 (з урахуванням Договору переведення боргу від 26.11.2014р. №2585/14).
Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 03.03.2015р. по справі №908/4221/14 позовні вимоги задоволено частково, в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 10 000,00грн. провадження по справі припинено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Водотеплокомунікація” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 5 373 289,43 грн. основного боргу, 267 110,62 грн. пені, 723 520,09 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 225 034,45 грн. 45 3% річних, 73 080 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2015р. у справі №908/4221/14 рішення господарського суду Запорізької області від 03.03.2015р. скасоване в частині відмови у стягненні 267 110,62грн. пені, в цій частині прийняте нове рішення, яким відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зменшення пені на 50% та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Водотеплокомунікація” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 534 221,24грн. пені; в іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 03.03.2015р. у справі №908/4221/14 залишене без змін; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Водотеплокомунікація” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 2 671,11грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Так, даним судовим актом припинено провадження в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 10 000грн. за відсутністю предмету спору в частині заборгованості з оплати отриманого газу у період січня-грудня 2013р. До того ж, задоволені вимоги, зокрема, щодо стягнення з відповідача нарахованих 3% річних в сумі 225034,45 грн., інфляційних в сумі 723 520,09грн. з огляду на порушення строків оплати вказаного основного грошового зобов'язання та приписи ст.625 Цивільного кодексу України.
У даній справі, посилаючись на несвоєчасну сплату боргу, встановленого рішенням господарського суду Запорізької області від 03.03.2015р. по справі №908/4221/14, скасованим частково Постановою Харківського апеляційного господарського суду в частині відмови у стягнення 267110,60грн. пені, позивач до нарахував 3% річних та інфляційні на суму основного боргу за поставку грудня 2013р., протягом якого продовжувала існувати заборгованість за зобов'язаннями по договору, і просить стягнути розмір останніх за зобов'язаннями вересня 2014р. - листопада 2015р. у загальному розмірі 183 029,66грн. та 3 471 872,73грн.
Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов"язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Форма правочину щодо заміни боржника у зобов"язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу ( ст. 521 ЦК України)
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що згідно з п.1.2. Договору №1464/16 від 25.02.16р. позивач надав згоду на заміну Товариства з обмеженою відповідальністю “Водотеплокомунікація” у Зобов'язанні новим боржником, а в п.1.1. Договорі №1464/16 від 25.02.16р. під “Зобов'язанням” сторони домовились розуміти борг, який виник у ОСОБА_6 боржника перед Кредитором за Договором купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012р. №13/2797-ТЕ-6 з урахуванням Договору переведення боргу від 26.11.2014р. №2585/14 і не включили до поняття “Зобов'язання” ані борг за рішенням суду від 03.03.2015р. у справі №908/4221/14, ані борг за постановою суду від 26.05.2015р. у справі №908/4221/14, виокремивши заборгованість за вказаними судовими актами як існуючу та підтверджену (безспірну) на момент укладання Договору-3 (п.1.1., п.2.1., п.3.1. та п.3.2. Договору №1464/16 від 25.02.16р.).
В той же час, з розрахунку позивача (а.с.35-39) вбачається, що заявлені до стягнення у даній справі 3% нараховані за період 30.09.2014р. - 22.12.2015р., а інфляційні - за період вересень 2014 року - листопад 2015 року, тобто до стягнення у даній справі заявлений борг за Зобов'язанням, який вже виник на момент підписання Договору №1464/16 від 25.02.16р.
Таким чином, з пунктів 1.1., 1.2., 4.1. Договору про переведення боргу №1464/16 від 25.02.16р. вбачається, що за згодою позивача у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю “Водотеплокомунікація” (відповідач у даній справі) перевело на Комунальне підприємство “Тепломережа” свій борг зі сплати інфляційних та річних, що виник перед Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України” за Договором купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012р. №13/2797-ТЕ-6, який в Договорі №1464/16 від 25.02.16р. окремо іменується “Зобов'язанням”, а також відповідно до рішення господарського суду Запорізької області від 03.03.2015р. у справі №908/4221/14 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2015р. у справі №908/4221/14.
За змістом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Оскільки Договір-3 був укладений з дотриманням приписів ст.ст.513 (ч.1), 520, 521 ЦК України, набрав чинності після підписання його сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін у встановленому порядку (п.6.1 Договору-3) і не був визнаний судом недійсним, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про те, що під час розгляду даної справи він виходить саме з умов Договору про переведення боргу №1464/16 від 25.02.16р.
Так, згідно п. 1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 із змінами та доповненнями, господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов"язальна сторона. Заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена у письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання.
Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій: розглядає справу у межах заявлених позовних вимог і відмовляє у позові, оскільки відповідач є неналежним; залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з частиною першою статті 24 ГПК України.
В даній справі, судом першої інстанції було запропоновано позивачу з урахуванням умов Договору про переведення боргу №1464/16 від 25.02.2016р. висловити свою позицію щодо визначення у позові відповідачем ТОВ "Водотеплокомунікація", при цьому позивач наполягав на правильності визначення позивачем відповідача за даним позовом, про що зазначено у протоколі судового засідання від 31.05.2016р. (а.с.115).
При цьому, за змістом ст. 24 ГПК України залучення до участі у справі нового боржника є правом господарського суду, тому суд, керуючись принципом змагальності сторін, встановленим ст.4-3 ГПК України, а також приймаючи до уваги позицію позивача, прийняв рішення розглядати справу, виходячи з визначеного позивачем складу сторін.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно відмовив позивачу у задоволені позову, заявленого до Товариства з обмеженою відповідальністю “Водотеплокомунікація” про стягнення інфляційних у сумі 3 471 872,73грн., 3% річних у сумі 183 029,66грн., як до неналежного відповідача у даній справі.
Доводи апелянта про те, що інфляційні та 3% річних, які він просив стягнути не охоплюються договором про переведення боргу №1464/16 від 25.02.2016р., спростовуються матеріалами справи та висновком суду про те, що ТОВ "Тепловодокомунікація" перевело на Комунальне підприємство "Тепломережа" свій борг зі сплати інфляційних та річних, що виник перед позивачем за Договором купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012р. № 13/2797-ТЕ-6, який в Договорі-3 окремо іменується "Зобов"язанням".
Твердження апелянта про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України, колегія суддів відхиляє, оскільки предметом розгляду у даній справі є стягнення інфляційних та 3% річних, а не неустойки, поняття якої охоплюються вказаними нормами права.
Враховуючи викладене, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду та не вбачає підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2016 року у справі №905/1069/16 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 31.05.2016р. у справі №905/1069/16 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий О.О.Радіонова
Судді Д.О. Попков
ОСОБА_3
Надр.5 прим:1 -у справу; 1-позивачу; 1 -відповідачу; 1 -ДАГС; 1-ГС Донецької обл.