Постанова від 28.07.2016 по справі 904/2603/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2016 року Справа № 904/2603/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді: Широбокова Л.П., Кузнецова І.Л.

секретар судового засідання: Крицька Я.Б.

за участю представників сторін:

представник відповідача -1: ОСОБА_1

представники позивача та відповідача - 2 у судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи попереджені належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2016р. у справі № 904/2603/16

за позовом Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг,

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГМР ТРАНС", м.Дніпропетровськ,

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРУМ СОРС", м. Київ,

про визнання договору на транспортне обслуговування №КС-КЗГО/78-14 від 01.05.2014 року недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" звернулось з позовом до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ГМР ТРАНС" та відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРУМ СОРС", в якому просив господарський суд визнати договір на транспортне обслуговування №КС-КЗГО/78-14 від 01.05.2014р. недійсним.

Рішенням господарського суду Дніпроптеровської області від 11.05.2016р. по справі №904/2603/16 (суддя -Кеся Н.Б.) в позові відмовлено в повному обсязі. Рішення суду мотивоване тим, що з дій сторін по виконанню договору №КС-КЗГО/78-14 вбачається, що договір ними було схвалено, тобто підстави для визнання договору недійсним відсутні.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2016р. у справі № 904/2603/16, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що підпис директора ТОВ «КОРУМ СОРС» ОСОБА_2 є підробленим; доручень на укладання договору на транспортне експедирування позивачем, як замовником, не надавалось. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/2603/16 від 11.05.2016р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" про визнання договору на транспортне обслуговування №КС-КЗГО/78-14 від 01.05.204р. недійсним задовольнити повністю, а саме: визнати договір на транспортне обслуговування №КС-КЗГО/78-14 від 01.05.2014 року недійсним.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 14.07.2016р. колегією суддів винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 28.07.2016р. у зв'язку з неявкою представників позивача та відповідача - 2. Продовжено строк вирішення спору на 15 днів до 10.08.2016р.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 28.07.2016р. представник відповідача - 1 просить рішення суду залишити без змін; представники позивача та відповідача - 2 у судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи попереджені належним чином.

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Між Приватним акціонерним товариством "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРУМ СОРС" 01.04.2014 року укладено Договір доручення №КС-КЗГО/49-14 (далі-Договір доручення), відповідно до умов якого Довіритель доручає, а Повірений - приймає на себе зобов'язання здійснювати від імені та за рахунок Довірителя певні юридично значимі дії, пов'язані з укладенням та контролем виконання зобов'язань за договорами транспортного експедирування на перевезення вантажів, вчинення пасажирських перевезень та надання послуг спецтехніки (п. 1.1 Договору доручення).

Повірений зобов'язаний вчиняти правочини за цим Договором на умовах, найбільш вигідних для Довірителя, відповідно до його вказівок, певними у відповідних дорученнях, які є невід'ємною частиною цього договору, беручи до уваги звичаї ділового обороту і зазвичай встановлюються вимоги. Конкретні вказівки і умови здійснення Повіреним кожної угоди оформляються окремим дорученням Довірителя. Кожне доручення має в обов'язковому порядку містити істотні умови угоди, яку необхідно здійснювати Повіреному за таким дорученням (п.1.2 Договору доручення).

Повірений має право відступати в інтересах Довірителя від його вказівок без попереднього запиту про це. Про допущені відступи Повірений зобов'язаний сповістити Довірителя в десятиденний строк (п. 1.3 Договору доручення).

Відповідно до ст.1.4 Договору доручення, угоди, здійснені Повіреним по даному Договору, створюють, змінюють та припиняють цивільне право та зобов'язання Довірителя (п. 1.4 Договору доручення).

Так, повірений зобов'язаний, зокрема:

укладати (підписувати) договори і здійснювати від імені Довірителя всі необхідні дії в рамках укладених договорів транспортного експедирування на перевезення вантажів , вчинення пасажирських перевезень і надання послуг спецтехніки;

у відповідності з умовами даного договору здійснювати угоди на найбільш вигідних для Довірителя умовах;

слідувати вказівкам Довірителя, якщо вони не суперечать діючому законодавству та даному Договору (п.п. 2.1.4, 2.1.8, 2.1.13 Договору доручення).

Довіритель зобов'язаний, зокрема:

надавати Повіреному письмові доручення. Кожне доручення повинно містити суттєві умови, необхідні для здійснення відповідної угоди (п. 2.2.1 Договору доручення).

З матеріалів справи вбачається, що між Приватним акціонерним товариством "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" (далі-Замовник), від імені та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРУМ СОРС" (далі-Повірений), та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГМР ТРАНС" (далі-Виконавець) 01.05.2014 року було укладено Договір на транспортне обслуговування №КС-ККЗГО/78-14 (далі-Договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов'язався відповідними або залученими силами надавати наступні послуги:

послуги автомобілів, спеціалізованою, спеціальною технікою та інших транспортних засобів (далі-спеціальна техніка), згідно змінного наряда-завдання на надання автотранспортних засобів, підписаного сторонами;

послуги по перевезенню пасажирів автомобільним транспортом, згідно Заявки Замовника: заявка на перевезення пасажирів (щомісячно); Заявка на перевезення пасажирів (разова) (п. 1.1 Договору).

При цьому, фактичне виконання договору підтверджується: актами виконання робіт (надання послуг) №202 від 31.10.2015р; №200 від 26.10.2015р.; №198 від 19.10.2015р., №196 від 12.10.2015р., №193 від 30.09.2015р., №191 від 21.09.2015р. (а.с. 50-55); випискою по рахунках №26008543398300 з 06.01.2015р. по 31.12.2015р. (а.с. 56-64); ОСОБА_3 про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог від 01.04.2015 року (а.с. 65-66). Акти виконання робіт мають підписи з боку позивача та відповідача та скріплені печатками обох підприємств.

Зважаючи на встановлені обставини, суд керується наступним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір укладений відповідачем-2 з відповідчем-1 з перевищенням повноважень, наданих позивачем відповідачу-2 за договором доручення від 01.04.2014 року №КС-КЗГО/49-14.

Правовідносини сторін, що ґрунтуються на договорі доручення, регулюються ст.ст.1000-1010 ЦК України.

Слід зауважити, що відповідно до ст.1003 Цивільного кодексу України, у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними. Повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим. Повіреному, який діє як комерційний представник (стаття 243 цього Кодексу), довірителем може бути надано право відступати в інтересах довірителя від змісту доручення без попереднього запиту про це. Комерційний представник повинен в розумний строк повідомити довірителя про допущені відступи від його доручення, якщо інше не встановлено договором. (ст.1004 ЦК України).

Дійсно, матеріали справи свідчать про відсутність окремого доручення позивача на укладення відповідачем-2 договору на транспортне обслуговування №КС-КЗГО/78-14 від 01.05.2014 року з відповідачем-1. Водночас, договір доручення передбачає вчинення відповідачем-2 від імені та за рахунок Довірителя (позивача) юридичних дій, пов'язаних з укладенням та контролем виконання зобов'язань за договорами транспортного експедирування на перевезення вантажів, вчинення пасажирських перевезень та надання послуг спецтехніки.

Сторонами також не надано будь-якого іншого окремого доручення позивача на укладення договорів в інтересах позивача із зазначенням конкретних вказівок та істотних умов вчинення правочинів.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч.ч.1,3 ст.237 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.237 ЦК України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Зі змісту ст.239 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Слід врахувати, що відповідно до ст.241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

З матеріалів справи вбачається, що з боку позивача мало місце наступне схвалення спірного правочину, яке полягало, зокрема, в узгодженні та підписанні Актів виконання робіт (надання послуг) №191 від 21.09.2015р., №193 від 30.09.2015р., №196 від 12.10.2015р., №198 від 19.10.2015р., №200 від 26.10.2015р., №202 від 31.10.2015р., здійсненні часткової оплати за надані послуги, з посиланням на Договір у графі платіжного доручення "Призначення платежу" (а.с.56-64), а також в підписанні 01 квітня 2015 року позивачем ОСОБА_3 з відповідачем-1 про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, зокрема, за Договором на транспортне обслуговування № КС-КЗГО/78-14 від 01.05.2014р. (65-66).

Слід врахувати, що вказана правова позиція викладена в п.3.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

В процесі розгляду справи судом першої інстанції, позивач подав клопотання (а.с. 108), в якому просить суд призначити судово-почеркознавчу експертизу по справі №904/2603/16, на вирішення якої поставити наступне питання:

Чи виконаний підпис директором Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРУМ СОРС” ОСОБА_2 у графі замовник розділу 14 “Юридичні адреси і реквізити сторін” особисто?

В задоволенні цього клопотання позивача суд обгрунтовано відмовив, посилаючись на те, що порушені позивачем питання не пов'язані з підставами позову. Крім того, позивачем не обґрунтована необхідність проведення такої експертизи і за умови наступного схвалення договору обома сторонами, є недоцільною.

У зв'язку з викладеним, суд не вбачає підстав для визнання недійсним укладеного між відповідачами договору на транспортне обслуговування №КС-КЗГО/78-14 від 01.05.2014р., тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі покладаються на позивача в порядку ст. 49 ГПК України.

Таким чином, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг,- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2016 року по справі №904/2603/16, - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Повний текст постанови підписано 28.07.2016р.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді І.Л. Кузнецова

ОСОБА_4

Попередній документ
59278493
Наступний документ
59278495
Інформація про рішення:
№ рішення: 59278494
№ справи: 904/2603/16
Дата рішення: 28.07.2016
Дата публікації: 03.08.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; перевезення, транспортного експедирування