26.07.2016 року Справа № 912/3357/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.
За участю представників сторін:
від відповідача: ОСОБА_1, представник;
інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Креатив" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.11.15р. у справі №912/3357/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
до Приватного акціонерного товариства "Креатив"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдоіл"; Приватного підприємства "Еллада"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач"; Товариства з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтік Контрол Юкрейн",
про звернення стягнення на предмет застави для погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 73 951 230,99 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно сумі 1 673 029 092,64 грн.,-
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.11.15р. у даній справі (суддя Змеул О.А.) у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Креатив" про зупинення провадження в справі відмовлено. Позов задоволено. Звернуто стягнення на предмет застави за договором застави товарів та сировини від 27 вересня 2012 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Приватним акціонерним товариством "Креатив", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_2, зареєстрованим у реєстрі за № 2216, а саме:
- насіння соняшника кількістю 60000.00 метричних тон;
- соняшникову олію кількістю 34900.00 метричних тон, що знаходиться на складах Приватного підприємства "Еллада" (ідентифікаційний код 32265612) за адресою: м. Кіровоград, проспект Промисловий, 14А;
- соняшникову олію кількістю 2900.00 метричних тон, що знаходиться на складах за адресою: м. Кіровоград, проспект Промисловий, 21, належних Товариству з обмеженою відповідальністю "Трейдоіл" (ідентифікаційний код 32265628);
- насіння соняшника кількістю 12000.00 метричних тон, що знаходиться на складах Товариства з додатковою відповідальністю "Яготинське ХПП" (ідентифікаційний код 00954509) за адресою: Київська обл., м. Яготин, вул. Привокзальна, 21;
- насіння соняшника кількістю 31000.00 метричних тон, що знаходиться на складах Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач" (ідентифікаційний код 36978434) за адресою: Миколаївська обл., Кривозерський район, с. Берізки, вул. Леніна, 1А;
- насіння соняшника кількістю 23000.00 метричних тон, що знаходиться на складах Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач" (ідентифікаційний код 36978434) за адресою: Дніпропетровська обл., Магдалинівський район, с. Личково, вул. Партизанська, 83-Д, або інших товарів у обороті такої ж вартості, на користь та за солідарною вимогою Приватного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, будинок 29, ідентифікаційний код 00039019) для погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства "Креатив" (25014, м. Кіровоград, проспект Промисловий, будинок 19, ідентифікаційний код 31146251) за кредитним договором від 10 вересня 2012 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", іншими солідарними кредиторами та Приватним акціонерним товариством "Креатив", у сумі 73951230,99 доларів США, що еквівалентно сумі НОМЕР_1 грн. 64 коп. за курсом НБУ станом на день подачі позовної заяви, у межах процедури виконавчого провадження шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону) з початковою ціною продажу для його подальшої реалізації, розмір якої буде не нижче розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу, визначеного в ході виконавчого провадження.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Креатив" (25014, м. Кіровоград, проспект Промисловий, будинок 19, ідентифікаційний код 31146251) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, будинок 29, ідентифікаційний код 00039019) витрати зі сплати судового збору у розмірі 73 080 грн. 00 коп.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", який діє як Місцевий агент з забезпечення (банк) і рядом міжнародних фінансових установ (кредитори) та Приватним акціонерним товариством "Креатив" (позичальник) 10.09.12р. укладено договір про кредитну лінію на суму 300 000 000 доларів США (далі - кредитний договір). Кредитний договір діє у новій редакції від 19.07.13р.
За умовами кредитного договору кредитори погодилися надати позичальнику короткостроковий кредит у максимальній сумі, що не перевищує меншу суму - 300 000 000 доларів США, що складається з двох траншів: транш 1 у максимальній сумі, що не перевищує суму меншу 240 000 000 доларів США та 80% загальних зобов'язань, та транш 2 у максимальній сумі, що не перевищує суму меншу 60 000 000 доларів США та 20% загальних зобов'язань.
За умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний погасити всі кредити разом з усіма відсотками, нарахованими на такі кредити та сумами оплати (комісійні), витратами та видатками, які залишаються несплаченими та належними до сплати, до 31.08.14р. (п.1.1, п. 6.3 кредитного договору).
У відповідності до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
27.09.12р. між банком та позичальником укладено договір застави товарів та сировини, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_2, зареєстрований у реєстрі за № 2216, в забезпечення своєчасної і повної виплати та виконання зобов'язань за кредитним договором. За умовами договору застави заставодавець - ПрАТ "Креатив" надав банку у першочергову заставу з найвищим пріоритетом обтяження заставне майно, а саме: всі товари, які зберігаються або будуть зберігатися заставодавцем на складах, всю сировину, що зберігається або буде зберігатися заставодавцем на складах, всі товари та сировину, які можуть бути надалі придбані заставодавцем або вироблені із сировини та можуть зберігатися у будь-який час на складах, а також всі права, пов'язані з такими товарами та сировиною, включаючи, без обмежень, права на будь-які та всі надходження, що виникають в результаті реалізації цих прав.
Товари означають соняшникову олію наливом та соняшниковий шрот, вироблені (але ще не продані) заставодавцем.
Відповідно до п. 1.1.3 договору застави кожного разу, коли товари та/або сировина постачаються на склади, з моменту такої поставки такі товари та/або сировина стають заставним майном та є заставленим на користь заставодержателя відповідно до цього договору. Заставодавець зобов'язаний укладати із заставодержателем зміни до Додатку № 2 до цього договору (перелік складів) з уточнюючими даними щодо заставного майна.
У додатку № 2 до договору застави конкретизовано склади зберігання заставного майна на підставі договорів оренди.
Відповідно до договору про внесення змін № 134 від 23.12.14р. до договору застави та Додатку № 1 на момент його підписання кількість товарів та сировини становить: насіння соняшника кількістю 60 000,00 метричних тон, загальною вартістю 388 500 000, 00 грн., соняшникова олія кількістю 34 900, 00 метричних тон, загальною вартістю 511 285 000, 00 грн., що знаходиться на складах Приватного підприємства "Еллада", за адресою: м. Кіровоград, просп. Промисловий, 14А; соняшникова олія кількістю 2900,00 метричних тон, загальною вартістю 42 485 000,00 грн., що знаходиться на складах за адресою: м. Кіровоград, просп. Промисловий, 21, які належить ТОВ "Трейдоіл"; насіння соняшника кількістю 12 000,00 метричних тон, загальною вартістю 77700000,00 грн., що знаходиться на складах Товариства з додатковою відповідальністю "Яготинське ХПП", за адресою: Київська область, м. Яготин, вул. Привокзальна, 21; насіння соняшника кількістю 31 000,00 метричних тон, загальною вартістю 200 725 000,00 грн., що знаходиться на складах Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач", за адресою: Миколаївська область, Кривозерський район, с. Берізки, вул. Леніна, 1АА; насіння соняшника кількістю 23 000,00 метричних тон, загальною вартістю 148 925 000,00 грн., що знаходиться на складах Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач", за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Личково, вул. Партизанська, 83-Д.
31.08.14р. позичальник прострочив виконання кредитного договору, а саме повернення кредиту у розмірі 64 800 000 доларів США за траншем 1 та 16200000 доларів США за траншем 2, у загальній сумі 81 000 000 доларів США.
Станом на 05.08.15р. заборгованість позичальника за кредитним договором становить 73 951 230,99 доларів США, що є еквівалентом 1 673 029 092,64 грн. за курсом НБУ, а саме:
по траншу 1: заборгованість з повернення кредиту - 59 325 000,00 доларів США, заборгованість зі сплати процентів - 195 479,16 доларів США, всього сума 59 520 479,16 доларів США;
по траншу 2: заборгованість з повернення кредиту - 14 375 000,00 доларів США, заборгованість зі сплати процентів - 55 751,83 доларів США, всього сума 14 430 751,83 доларів США;
разом по траншу 1 та траншу 2: заборгованість з повернення кредиту становить суму 73 700 000,00 доларів США, заборгованість зі сплати процентів становить суму 251 230, 99 доларів США.
Відповідно до п. 25.1 кредитного договору до випадків невиконання зобов'язань за кредитним договором віднесено несплату на користь банку взятих на себе зобов'язань з боку боржника за даним договором.
Підставою для звернення до суду із позовною заявою є невиконання боржником зобов'язань, взятих на себе за кредитним договором.
Відповідно до п. 3.2.12 договору застави відповідач зобов'язався завжди забезпечувати покриття заставою достатнього обсягу та вартості (в залежності від випадку) сировини і товарів, необхідних для підтримання коефіцієнту покриття товарів на потрібному рівні, згідно зі ст. 23 (коефіцієнти покриття товарів та контрактами на продаж) кредитного договору.
Відповідно до п. 23.2 відповідач повинен забезпечити, що протягом строку дії зобов'язання будь-якого кредитора або доки будь-яка сума залишається несплаченою, 90% вартості контракту завжди дорівнюють як мінімум 100% кредиту за траншем 1 (коефіцієнт покриття контрактами на продаж).
За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави (ст. 19 Закону України "Про заставу").
Відповідно до п.6.1 договору застави сторони погоджуються, що в разі настання випадку невиконання зобов'язань, заставодержатель має право звернути стягнення на заставне майно, а заставодавець повністю погоджується на будь-яку з наступних процедур звернення стягнення, яку заставодержатель може обрати на всій власний розсуд:
а) звернення стягнення на заставне майно шляхом позасудових способів, визначених цим договором;
б) звернення стягнення на заставне майно в інший спосіб, передбачений законодавством, що застосовується та/або за цим договором.
Звернення стягнення на предмет застави у відповідності до ч. 1 ст. 590 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" здійснюються за рішенням суду.
Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження. Такі відомості в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) зареєстровані (витяг №47893145 від 18.09.15р.). Стаття 25 вказаного Закону передбачає, що обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) №47893145 від 18.09.15р., інші обтяжувачі, які б зареєстрували в установленому законом порядку свої права на предмет застави, відсутні.
Відповідно до вимог статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно з ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином.
Банк діяв відповідно до п.2.1.1 договору застави як солідарний кредитор. Відповідно до ч. 1 ст. 542 Цивільного кодексу України у разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний із кредиторів має право пред'явити боржникові вимогу у повному обсязі.
Позивач просив звернути стягнення на предмет застави в судовому порядку шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону) з початковою ціною продажу для його подальшої реалізації, розмір якої буде не нижче розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу.
Таким чином, позов про звернення стягнення на заставлене майно заставодавця судом першої інстанції визнаний таким, що поданий правомірно та обґрунтовано.
Посилання відповідача на те, що на даний час в нього відсутнє заставлене майно - тобто товари в обороті або переробці, відхилене господарським судом як таке, що не є достатньою підставою для відмови в задоволенні позову про звернення стягнення на заставлене майно.
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про заставу" у разі відчуження заставлених товарів застоводавець зобов'язаний замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості. Зменшення вартості замінених товарів допускається тільки у випадках, коли це здійснено за домовленістю сторін щодо погашення частки початкової заборгованості.
ПрАТ "Креатив" звернулося до господарського суду із клопотанням про зупинення провадження у справі № 912/3357/15 до закінчення розслідування кримінальної справи стосовно посадових осіб групи "Креатив", які, перебуваючи у змові з посадовими особами ТОВ "Балтік Контрол Юкрейн", з метою отримання вигоди, підробили офіційні документи щодо кількості заставного майна ПрАТ "Креатив" у особливо великих розмірах.
Дане клопотання суд першої інстанції залишив без задоволення з наступних підстав.
У постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у пункті 3.16. викладено наступну правову позицію: "Статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним".
Згідно з ч. 1 ст. ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Відповідно до ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд може зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку, зокрема, надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування.
У даному випадку 08.10.15р. ПрАТ "Креатив" звернулося до Управління МВС України в Кіровоградській області із заявою про кримінальне правопорушення в порядку ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України стосовно посадових осіб групи "Креатив".
08.10.15р. відомості, викладені у зверненні ПрАТ "Креатив" внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015120020009556 за ч. 1 ст. 364-1 КК України.
Відтак, відсутні підстави для зупинення провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки господарський суд не надсилав прокурору або органу досудового розслідування матеріали справи, так як відповідні матеріали до органу досудового розслідування надіслав відповідач. Також відсутні підстави для зупинення провадження у справі за ч. 1 ст. ст. 79 ГПК України.
Не погодившись з рішенням суду, до апеляційної інстанції звернулось Приватне акціонерне товариство "Креатив" (відповідач) із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на наступне:
По-перше, щодо правомірності відмови в зупинені провадження в зв'язку з кримінальним провадженням.
10.09.12р. між Приватним акціонерним товариством “Креатив” (надалі - “Позичальник”) та групою іноземних банків (надалі - “Синдикат”), було укладено Договір про кредитну лінію з максимальним лімітом в 255 000 000,00 (двісті п'ятдесят п'ять мільйонів) дол. США. 19.07.2013 року редакцію договору змінено та збільшено ліміт до 300 000 000,00 (триста мільйонів) дол. США.
Представником «Синдикату» в Україні є Публічне акціонерне товариство “Укрсоцбанк” (надалі - “Банк”).
27.09.12р. в забезпечення виконання кредитних зобов'язань між Банком та позичальником було укладено Договір застави товарів та сировини (надалі - “Договір застави”). Відповідно до вказаного договору позичальник зобов'язався передати Банку в заставу насіння соняшнику та соняшникову олію, що обліковуються на його складах.
Згідно з Додатковою угодою № 134 від 23.12.14р. до Договору застави на складах, що орендуються позичальником, мали зберігатися вищезазначені товари та сировина.
З метою здійснення моніторингу (перевірки) наявності заставного майна в інтересах «Синдикату» було залучено Сюрвейерську компанію ТОВ “Балтік Контрол Юкрейн” (код за ЄДРПОУ 34801719) (надалі - “Сюрвейєр”).
В серпні 2015 року була здійснена зміна власників Групи "Креатив" та було проведено інвентаризацію всіх активів Групи, в результаті якої були виявлені великі недостачі по активам Компанії (в тому числі недостачі сировини та продукції).
В результаті проведеної інвентаризації було встановлено, що компанія “Сюрвейєр” декларувала значно завищені об'єми сировини та продукції, що стало підставою для ПрАТ "Креатив" звернутися з заявою до Управління МВС України в Кіровоградській області про кримінальне правопорушення в порядку ст. 214 КПК України.
За результатами розгляду заяви було порушено кримінальне провадження за № 12015120020009556 за ч. 1 ст. 364-1 ККУ та внесено відповідний запис до ЄРДР. Станом на день подачі апеляційної скарги досудове розслідування по даній справі триває.
Під час розгляду справи господарським судом Кіровоградської області відповідачем було заявлено клопотання про зупинення розгляду справи №912/3357/15 до закінчення розслідування кримінального провадження, порушеного відносно посадових осіб Групи "Креатив", які, перебуваючи у змові із посадовими особами ТОВ "Балтік Контрол Юкрейн", з метою отримання вигоди, підробили офіційні документи щодо кількості заставного майна ПрАТ "Креатив" у особливо великих розмірах. Вказана фальсифікація даних мала місце як на момент укладення договорів з банком та отримання кредитних коштів, так і в подальшому в процесі реалізації кредитних відносин.
Суд в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі відмовив, чим грубо порушив права відповідача на всебічний та повний розгляд справи. Відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача щодо зупинення провадження по справі, судом не було враховано, що результати розслідування даної кримінальної справи безпосередньо вплинуть на правильність вирішення спору по справі №912/3357/15.
По-друге, щодо порушення порядку звернення стягнення Банком на предмет застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
Пунктом 4.2. Договору застави, укладеного між позичальником та Банком, чітко передбачено, що заставодержатель (Банк) має право здійснити реєстрацію застави за цим договором у Реєстрі відповідно до законодавства України. Заставодавець зобов'язаний надати заставодержателю всю допомогу, яка вимагається метою або бажана для здійснення такої реєстрації та витрати на таку реєстрацію будуть відшкодовані заставодавцем заставодержателю.
Договором застави надається визначення поняттю “Реєстр”, а саме: Реєстр означає Державний реєстр обтяжень рухомого майна, який створено відповідно до Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.
Натомість, позивач не скористався можливістю, передбаченою нормами Договору застави щодо реєстрації в Державному реєстрі обтяжень відомостей про початок звернення стягнення на предмет іпотеки. Жодних повідомлень та листів від заставодержателя (Банку), які б свідчили про вимогу надання допомоги для здійснення такої реєстрації та відшкодування витрати на таку реєстрацію відповідач (заставодавець) не отримував.
Виходячи з аналізу вищезазначених норм Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, а також положень, передбачених Договором застави, заставодержатель (Банк) перед початком процедури звернення стягнення на предмет застави мав можливість та був зобов'язаний зареєструвати в Державному реєстрі відомості про початок такої процедури до її початку.
Такі відомості в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) були зареєстровані лише 18.09.15р. Враховуючи, що провадження по даній справі, згідно ухвали господарського суду Кіровоградської області №912/3357/15, було порушено 02.09.12р., це підтверджує, що при зверненні позивача з позовом будь - яких застережень про початок звернення стягнення на предмет застави Банком зареєстровано не було.
Даний факт було встановлено рішенням суду (абз. З ст. 7 рішення) та жодним чином не спростовувався і не заперечувався відповідачем.
21.01.2016 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
26.07.2016 року прийнято вступну та резолютивну частини постанови.
В судовому засіданні присутні представники сторін надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.
Інші учасники апеляційного провадження в судове засідання не з'явилися. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для їх повідомлення належним чином про розгляд господарської справи в апеляційній інстанції та реалізації ними права судового захисту своїх інтересів (п.3.9.2 постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011 року №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”).
Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід змінити з наступних підстав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", який діє як Місцевий агент з забезпечення (Банк) і ряд міжнародних фінансових установ (кредитори) та Приватним акціонерним товариством "Креатив" (позичальник) 10.09.12р. укладено договір про кредитну лінію на суму 300 000 000 доларів США (далі - кредитний договір). Кредитний договір діє у новій редакції від 19.07.13р.
За умовами кредитного договору кредитори погодилися надати позичальнику короткостроковий кредит у максимальній сумі, що не перевищує меншу суму - 300 000 000 доларів США, що складається з двох траншів: транш 1 у максимальній сумі, що не перевищує суму меншу 240 000 000 доларів США та 80% загальних зобов'язань, та транш 2 у максимальній сумі, що не перевищує суму меншу 60 000 000 доларів США та 20% загальних зобов'язань.
За умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний погасити всі кредити разом з усіма відсотками, нарахованими на такі кредити та сумами оплати (комісійні), витратами та видатками, які залишаються несплаченими та належними до сплати, до 31.08.14р. (п.1.1, п. 6.3 кредитного договору).
Між Банком та позичальником виникли зобов'язання за кредитним договором, відносини за яким регулюються, зокрема, параграфами 2 та 1 глави 71 Цивільного кодексу України.
У відповідності до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі та надав позичальнику відповідну суму грошових коштів.
27.09.12р. між Банком та позичальником укладено договір застави товарів та сировини, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_2, зареєстрований у реєстрі за № 2216, в забезпечення своєчасної і повної виплати та виконання зобов'язань за кредитним договором. За умовами договору застави заставодавець - ПрАТ "Креатив" надав Банку у першочергову заставу з найвищим пріоритетом обтяження заставне майно, а саме: всі товари, які зберігаються або будуть зберігатися заставодавцем на складах, вся сировина, що зберігається або буде зберігатися заставодавцем на складах, всі товари та сировина, які можуть бути надалі придбані заставодавцем або вироблені із сировини та можуть зберігатися у будь-який час на складах, а також всі права, пов'язані з такими товарами та сировиною, включаючи, без обмежень, права на будь-які та всі надходження, що виникають в результаті реалізації цих прав.
Товари означають соняшникову олію наливом та соняшниковий шрот, вироблені (але ще не продані) заставодавцем.
Відповідно до п. 1.1.3 договору застави кожного разу, коли товари та/або сировина постачаються на склади, з моменту такої поставки такі товари та/або сировина стають заставним майном та є заставленим на користь заставодержателя відповідно до цього договору. Заставодавець зобов'язаний укладати із заставодержателем зміни до Додатку № 2 до цього договору (перелік складів) з уточнюючими даними щодо заставного майна.
У додатку № 2 до договору застави конкретизовано склади зберігання заставного майна на підставі договорів оренди, зокрема: м. Кіровоград, просп. Промисловий, 14а, що належить Приватному підприємству "Еллада"; м. Кіровоград, просп. Промисловий, 21, що належить ТОВ "Трейдоіл"; Київська область, м. Яготин, вул. Привокзальна, 21, що належить Товариству з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство"; Миколаївська область, Кривозерський район, с. Берізки, вул. Леніна, 1А та Дніпропетровська область, Мигдалинівський район, с. Личково, вул. Партизанська, 83Д, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач".
Відповідно до договору про внесення змін № 134 від 23.12.2014 до договору застави та Додатку № 1 на момент його підписання, кількість товарів та сировини: насіння соняшника кількістю 60 000,00 метричних тон, загальною вартістю 388 500 000,00 грн., соняшникову олію кількістю 34 900,00 метричних тон, загальною вартістю 511 285 000,00 грн., що знаходиться на складах Приватного підприємства "Еллада", за адресою: м. Кіровоград, просп. Промисловий, 14А; соняшникову олію кількістю 2 900,00 метричних тон, загальною вартістю 42 485 000,00 грн., що знаходиться на складах за адресою: м. Кіровоград, просп. Промисловий, 21, які належить ТОВ "Трейдоіл"; насіння соняшника кількістю 12 000,00 метричних тон, загальною вартістю 77 700 000,00 грн., що знаходиться на складах Товариства з додатковою відповідальністю "Яготинське ХПП", за адресою: Київська область, м. Яготин, вул. Привокзальна, 21; насіння соняшника кількістю 31 000,00 метричних тон, загальною вартістю 200 725 000,00 грн., що знаходиться на складах Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач", за адресою: Миколаївська область, Кривозерський район, с. Берізки, вул. Леніна, 1АА; насіння соняшника кількістю 23000,00 метричних тон, загальною вартістю 148 925 000,00 грн., що знаходиться на складах Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач", за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Личково, вул. Партизанська, 83-Д.
31.08.14р. позичальник прострочив виконання кредитного договору, а саме повернення кредиту у розмірі 64 800 000 доларів США за траншем 1 та 16 200 000 доларів США за траншем 2, у загальній сумі 81 000 000 доларів США.
Станом на 05.08.15р. заборгованість позичальника за кредитним договором становить 73 951 230,99 доларів США, що є еквівалентом 1 673 029 092,64 грн. за курсом НБУ, а саме:
по траншу 1: заборгованість з повернення кредиту - 59 325 000,00 доларів США, заборгованість зі сплати процентів - 195 479,16 доларів США, всього сума 59520479,16 доларів США;
по траншу 2: заборгованість з повернення кредиту - 14 375 000,00 доларів США,
заборгованість зі сплати процентів - 55751,83 доларів США, всього сума 14 430 751,83 доларів США;
разом по траншу 1 та траншу 2: заборгованість з повернення кредиту становить суму 73700 000,00 доларів США, заборгованість зі сплати процентів становить суму 251 230,99 доларів США.
Відповідно до п. 25.1 кредитного договору до випадків невиконання зобов'язань за кредитним договором віднесено несплату на користь банку взятих на себе зобов'язань з боку боржника за даним договором.
Відповідно до п. 3.2.12 договору застави відповідач зобов'язався завжди забезпечувати покриття заставою достатнього обсягу та вартості (в залежності від випадку) сировини і товарів, необхідних для підтримання коефіцієнту покриття товарів на потрібному рівні, згідно зі ст. 23 (коефіцієнти покриття товарів та контрактами на продаж) кредитного договору.
Відповідно до п. 23.2 відповідач повинен забезпечити, що протягом строку дії зобов'язання будь-якого кредитора або доки будь-яка сума залишається несплаченою, 90% вартості контракту завжди дорівнюють як мінімум 100% кредиту за траншем 1 (коефіцієнт покриття контрактами на продаж).
Згідно ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Дані про забезпечувальне обтяження зазначеного рухомого майна (реєстрація змін) внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (витяг №47893145 від 18.09.2015).
У відповідності до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Банк діє відповідно до п.2.1.1 договору застави як солідарний кредитор. Відповідно до ч. 1 ст. 542 Цивільного кодексу України у разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний із кредиторів має право пред'явити боржникові вимогу у повному обсязі.
Частиною першою ст. 20 Закону України "Про заставу" та частиною другою ст. 590 Цивільного кодексу України визначено, що заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором.
За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави (ст. 19 Закону України "Про заставу").
Відповідно до п.6.1 договору застави сторони погоджуються, що в разі настання випадку невиконання зобов'язань, заставодержатель має право звернути стягнення на заставне майно, а заставодавець повністю погоджується на будь-яку з наступних процедур звернення стягнення, яку заставодержатель може обрати на всій власний розсуд:
а) звернення стягнення на заставне майно шляхом позасудових способів, визначених цим договором;
б) звернення стягнення на заставне майно в інший спосіб, передбачений законодавством, що застосовується та/або за цим договором.
Згідно з п.6.1.2 договору застави заставодержатель при здійсненні звернення стягнення на заставу має повну свободу дії і право вибору на власний розсуд процедури звернення стягнення для виконання забезпечених зобов'язань, включаючи без обмежень продаж, обмін, уступку прав чи будь-які інші методи реалізації заставного майна шляхом укладення одного чи декількох договорів. Цим застоводавець беззастережно погоджується на будь-які процедури звернення стягнення, обрані заставодержателем, включаючи, але не обмежуючись: зверненням стягнення шляхом продажу заставного майна через один чи декілька аукціонів або шляхом продажу заставного майна третій особі (особам), здійснюваних заставодержателем або його представником в межах, дозволених українським законодавством. Заставодержатель або його представник в такому разі може проводити переговори з одним чи декількома потенційними покупцями або особами, яким передається майно, і може встановлювати для таких потенційних покупців або осіб, яким передається майно, купівельну ціну. Встановлена таким чином ціна не повинна бути меншою ніж ціна, визначена відповідно до оцінки вартості заставного майна, що визначається незалежним суб'єктом оціночної діяльності, що є прийнятним для заставодержателя. Будь-яка ціна, встановлена таким чином, є обов'язковою і, відповідно, погодженою заставодавцем.
Зверненням стягнення шляхом передачі заставодержателю права власності на заставне майно, все або частину, за його вартістю, визначеною заставодержателем, що повинна бути додатково підтверджена оцінкою вартості заставного майна, що визначається незалежним суб'єктом оціночної діяльності, який є прийнятним для заставодержателя.
Звернення стягнення на предмет застави у відповідності до ч. 1 ст. 590 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" здійснюється за рішенням суду.
Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження. Такі відомості в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) зареєстровані (витяг №47893145 від 18.09.2015). Стаття 25 вказаного Закону передбачає, що обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) №47893145 від 18.09.15р. інші обтяжувачі, які б зареєстрували в установленому законом порядку свої права на предмет застави, відсутні.
Відповідно до вимог статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 590 Цивільного кодексу України встановлено:
1. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
3. У разі ліквідації юридичної особи - заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.
4. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.
5. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.
Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином.
Грошові зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Креатив" - позичальника перед ПАТ "Укрсоцбанк" за кредитним договором від 10.09.12р. існують, оскільки не були ним виконані в повному обсязі.
08.10.15р. ПрАТ "Креатив" звернулося до Управління МВС України в Кіровоградській області із заявою про кримінальне правопорушення в порядку ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України, стосовно посадових осіб групи "Креатив". 08.10.15р. відомості, викладені у зверненні ПрАТ "Креатив", внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015120020009556 за ч. 1 ст. 364-1 КК України.
Пунктом 6 частини 2 статті 25 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” від 18.11.03р. передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 23 грудня 2015 року у справі № 6-1205цс15, “У разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам частини 6 статті 38, статті 39 Закону України “Про іпотеку” та положенням пункту 4 частини 1 статті 215 ЦПК України й у ній повинна зазначатись, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. При цьому суд повинен указати, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій”.
Існує відповідна практика і Вищого господарського суду України (зокрема, п. 9.12 п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2016 № 6 “Про судове рішення”).
Наразі, у резолютивній частині оскаржуваного рішення відсутня початкова ціна предмета забезпечувального обтяження, що є порушенням вимог законодавства і умов договору.
Апеляційний господарський суд з метою усунення цього недоліку виніс ухвалу від 15.03.2016 року, якою призначив судову товарознавчу експертизу щодо визначення початкової ціни предмета забезпечувального обтяження за договором застави товарів та сировини від 27.09.12р.
Згідно листа Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №09/1745/1648 від 14.04.2016 року рахунок №Рах0413 від 11.04.2016 року на оплату експертизи направлено позивачу - ПАТ «Укрсоцбанк», вул. Ковпака, буд.29, м. Київ, 03150 (т.5, а.с.110).
Згідно листа Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №1745-16 від 12.07.2016 року станом на 10.06.2016 року попередню оплату експертизи позивачем не здійснено, у зв'язку із чим експертне провадження №1745-16 по справі №912/3357/15 закрито без виконання експертизи (т.5, а.с.114).
Доводи відповідача не можуть бути підставами для скасування рішення суду, оскільки на момент звернення до суду позивача дійсно не були зареєстровані відомості в Державному реєстрі обтяжень, але вже 18.09.15р. реєстрація була здійснена, отже на час прийняття судового рішення відомості про початок процедури звернення стягнення на предмет іпотеки були внесені позивачем до Державного реєстру обтяжень.
Доводи про незаконність відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з кримінальним провадженням і досудовим розслідуванням обставин підробки офіційних документів щодо кількості заставного майна не спростовують висновків суду першої інстанції, який вірно у відповідності до умов договору застави товарів та сировини від 27.09.12р. визначив кількість заставного майна. Договір не оскаржений і не визнаний незаконним. Таким чином, обставини, що покладені судом першої інстанції в основу судового рішення, ґрунтуються на законному договорі, в одній з позицій якого сторонами також узгоджена кількість заставного майна.
З урахуванням вимог п.6 ч.2 ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження та зважаючи на те, що експертне дослідження не проведено, колегія суддів вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції і зазначити початкову ціну реалізації ту, яка вказана в договорі застави товарів та сировини від 27.09.12р., укладеному між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та Приватним акціонерним товариством "Креатив", посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_2, зареєстрованим у реєстрі за № 2216, а саме 1369620000,00 грн., оскільки апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і розглядає справу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Креатив" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.11.15р. у справі №912/3357/15 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.11.15р. у справі №912/3357/15 змінити, після слів: «у межах процедури виконавчого провадження шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону) з початковою ціною продажу для його подальшої реалізації» доповнити: «згідно договірної вартості, а саме 1 369 620 000,00 гривень». В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст складений 28.07.2016 року.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков