27 липня 2016 року Справа № 925/13/16
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем судового засідання Вініченко О.Б., за участю:
заявник: не з'явився,
розпорядник майна ОСОБА_1: не з'явився,
кредитори: не з'явилися,
боржник: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “КАІС” №889 від 30.06.2016 року про стягнення витрат, пов'язаних з розглядом справи
у справі №925/13/16
за заявою Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “КАІС”
до товариства з обмеженою відповідальністю “Мрія”
про визнання банкрутом,
Ініціюючим кредитором, Українсько-американським спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС", подано заяву №889 від 30.06.2016 року про стягнення витрат, пов'язаних з розглядом справи в сумі 2 107,92 грн.
В судове засідання учасники судового процесу не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали заяви №889 від 30.06.2016 року, суд припиняє провадження з розгляду заяви №889 від 30.06.2016 року про стягнення витрат, пов'язаних з розглядом справи з наступних підстав та мотивів.
Заява мотивована тим, що заявником було понесено витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство у господарському суді, а саме:
- витрати на відрядження представника кредитора ОСОБА_2 до господарського суду Черкаської області 17.02.2016 року, в тому числі: автобусний квиток в сумі 250 грн., залізничний квиток в сумі 244,01 грн., автобусний квиток в сумі 120 грн., витрати на проживання в готелі в сумі 834,21 грн.;
- витрати на відрядження представника кредитора ОСОБА_2 для участі в засіданні комітету кредиторів 12.04.2016 року, що становлять 659,70 грн. - витрати на придбання пального.
Згідно абзаців 4 і 10 пункту 1 частини 1 статті 45 Закону кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому у першу чергу задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі вимоги щодо виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пунктів 1, 4.10, 4.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7: склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи; до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК України відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.
Як вбачається із матеріалів справи, явка представника заявника в судове засідання 17.02.2016 року не була обов'язковою.
Таким чином, витрачені кошти представником ініціюючого кредитора (автобусний квиток в сумі 250 грн., залізничний квиток в сумі 244,01 грн., автобусний квиток в сумі 120 грн., витрати на проживання в готелі в сумі 834,21 грн., всього: 1 448,22 грн. не відшкодовуються.
Спір між розпорядником майна та ініціюючим кредитором в частині сплати цієї суми відсутній, тому провадження у справі в частині розгляду заяви про стягнення витрат, пов'язаних з розглядом справи на суму 1 448,22 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Також заявник просить суд відшкодувати понесені витрати на відрядження, в якому представник ініціюючого кредитора брав участь у засіданнях комітету кредиторів, яке відбулося 12.04.2016 року та витратив на придбання пального 659,70 грн.
Вказані суми не є згідно із статтею 44 Господарського процесуального кодексу України та пункту 4.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 іншими судовими витратами, оскільки пов'язані з явкою представника не до суду, а на засідання комітету кредиторів. ОСОБА_3, ні Господарський процесуальний кодекс України не регулюють питань явки та участі кредиторів у засіданнях комітету кредиторів і витрат, які при цьому несуть кредитори. Суд виходить із того, що участь в роботі комітету кредиторів є добровільною, а витрати на участь у ньому - понесеними з власної волі кожного кредитора.
Таким чином, витрачені кошти представником ініціюючого кредитора в сумі 659,70 грн. не відшкодовуються.
Спір між розпорядником майна та ініціюючим кредитором в частині сплати цієї суми відсутній, тому провадження у справі в частині розгляду заяви на суму 659,70 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.41, пунктом 1-1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд
Провадження з розгляду заяви Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" №889 від 30.06.2016 року - припинити.
Ухвалу суду направити заявнику, розпоряднику майна, кредиторам.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду.
Суддя С.С.Боровик