25 липня 2016 р.Справа № 820/11593/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.
Суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2016р. по справі № 820/11593/15
за позовом ОСОБА_1
до Адміністрації Президента України , Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю
третя особа Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
про визнання дій протиправними,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся, до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Адміністрації Президента України, Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:
- визнати дії Адміністрації Президента України, Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю Адміністрації Президента України неправомірними.
В обґрунтування позову вказував, що відповідачем, Уповноваженим Президента України з прав людей з інвалідністю, порушено норми Конституції України, Закону України "Про звернення громадян" при розгляді скарги позивача, у зв'язку з чим позивач звернувся із скаргою до Адміністрації Президента України, однак, відповідь на скаргу надана із порушенням терміну передбаченого Законом України "Про звернення громадян". Також, позивачем зазначено, що відповідач, Адміністрація Президента України, в порушення діючого законодавства, скаргу від 20.11.2015 не розглянула по суті, а направила для розгляду до Прокуратури Харківської області.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2016р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністрації Президента України, Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю про визнання дій протиправними задоволено частково.
Визнано протиправними дії Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю щодо направлення скарги ОСОБА_1 від 28.05.2015 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити оскаржувану постанову та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на часткове порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та часткову невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідачі та третя особа не скористались своїм правом на подання заперечень на апеляційну скаргу.
Представники відповідачів просили про розгляд поданої апеляційної скарги без їх участі.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України "Про звернення громадян".
Звернення подаються Уповноваженому в письмовій формі протягом року після виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина. За наявності виняткових обставин цей строк може бути подовжений Уповноваженим, але не більше ніж до двох років.
При розгляді звернення Уповноважений:
1) відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина;
2) роз'яснює заходи, що їх має вжити особа, яка подала звернення Уповноваженому;
3) направляє звернення за належністю в орган, до компетенції якого належить розгляд справи, та контролює розгляд цього звернення;
4) відмовляє в розгляді звернення.
Згідно з частинами першою, третьою статті 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Із матеріалів справи вбачається, що 28.05.2016р. ОСОБА_1 звернувся до Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю із скаргою на бездіяльність начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в Харківській області Остапенко В.В. (а.с.6).
04.06.2015р. супровідним листом № 33/2-1/214 Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю направив скаргу ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Харківській області (а.с. 7).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач направив скаргу на бездіяльність начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в Харківській області Остапенко В.В. Проте, Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю направив скаргу для вирішення Територіального управління Державної судової адміністрації в Харківській області, дії начальника якого і оскаржуються, і тим самим не забезпечив повне, об'єктивне та якісне вирішення скарги.
Оскільки позивачем фактично оскаржується бездіяльність начальника Територіального управління ДСА в Харківській області Остапенко В.В., тому таку скаргу не може розглядати особа, чиї дії оскаржуються.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що дії Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю щодо направлення скарги ОСОБА_1 від 28.05.2015р. до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області є неправомірними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.
Щодо позовних вимог в частині визнання неправомірними дій Адміністрації Президента України колегія суддів зазначає наступне.
Так, судом встановлено, що 02.07.2015р. ОСОБА_1 звернувся до Адміністрації Президента України із скаргою, відповідно до якої зазначив, що в порушення діючого законодавства, Уповноваженим Президента України з прав людей з інвалідністю його звернення від 28.05.2015р. на начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області Остапенко В.В. направлено для розгляду до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області. У зв'язку із чим просив прийняти заходи до Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю (а.с. 8).
Вказана скарга позивача зареєстрована у Адміністрації Президента України 02.07.2015р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.
Із матеріалів справи вбачається, що 17.08.2015р. Адміністрацією Президента України надано відповідь ОСОБА_1 №03-01/1819 на його звернення.
Проте, не погоджуючись із вказаною відповіддю та строками її надання позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Статтею 40 Конституції України гарантовано, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно до статті 19 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Згідно до приписів ст. 18 Закону України "Про звернення громадян", громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Отже, кожен громадянин має право звернутись до органів державної влади із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення, а також наділений законодавцем безпосереднім правом на отримання відповіді за результатами розгляду своїх звернень, скарг, заяв, клопотань тощо.
З матеріалів справи не вбачається, що Адміністрацією Президента України повідомлено ОСОБА_1 про те, що в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 звернувся до Адміністрації Президента України 02.07.2015р., відповідь йому надано 17.08.2015р. - сорок п'ятий день терміну для вирішення розгляду скарги позивача припав на 15.08.2015р. - суботу.
Тому, посилання позивача на пропуск Адміністрацією Президента України загального терміну загального терміну для вирішення скарги (45 днів), не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Статтею 254 Цивільного кодексу України передбачено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Також, положення КАС України, які регулюють обчислення процесуального строку у ч.6 ст. 103 КАС України, вказують, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочій день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Таким чином, колегія суддів, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що Адміністрацією Президента України відповідь на скаргу ОСОБА_1 надано із дотриманням терміну, встановленого статтею 20 Закону України "Про звернення громадян".
Крім того, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що Адміністрацією Президента України у повній мірі з'ясовані викладені позивачем у своїй скарзі питання, обґрунтовано та в повному обсязі надано на них відповідь.
Також, ОСОБА_1 20.11.2015р. звернувся до Адміністрації Президента України із письмовим зверненням, в якому зазначив, що прокурор Харківської області Данильченко Ю.Б. при проведенні тестування працівників прокуратури, а саме - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не врахував рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 20.02.2015р. (а.с. 49).
За розглядом вказаного звернення ОСОБА_1 від 20.11.2015р. Адміністрація Президента України 24.11.2015 направила зазначене звернення на розгляд до Прокуратури Харківської області (а.с. 50).
У відповідності до положень ст. 3 Закону України "Про звернення громадян", під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.>
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Приписами статей 4 та 5 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Згідно з частинами першою, третьою статті 7 Закону України "Про звернення громадян", звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Відповідно до частин першої, третьої статті 15 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Аналізуючи звернення ОСОБА_1 від 20.11.2015р. до Адміністрації Президента України, колегія суддів не може класифікувати його як скаргу, оскільки зверненняпо суті своїй носить інформаційний характер та містить відомості про діяльність посадових осіб прокуратури, які на думку позивача недопустимі в їх діяльності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Адміністрацією Президента України правомірно та у відповідності до Закону України "Про звернення громадян" направлено звернення ОСОБА_1 для розгляду до Прокуратури Харківської області.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання дій Адміністрації Президента України є необґрунтованими, а отже, задоволенню не підлягають.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя, від так завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 03.06.2016р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2016р. по справі № 820/11593/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Рєзнікова С.С.
Судді Старостін В.В. Бегунц А.О.
Повний текст ухвали виготовлений 28.07.2016 р.