21 липня 2016 року м. Київ К/800/1130/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А.
СуддівГоляшкіна О.В.
Шведа Е.Ю.
провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Альянс Холдинг" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року
У листопаді 2013 року ТОВ "Альянс Холдинг" в Окружному адміністративному суді м. Києва пред'явило позов до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.
Просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 22 жовтня 2013 року № 464/13/1про накладення штрафу.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року, залишеною без зміни ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року, позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 жовтня 2013 року
№ 464/13/1.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала касаційну скаргу, в якій вказала на те, що рішення судів у справі прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів даної адміністративної справи вбачається, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на підставі звернення Управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління МВС України в м. Києві від 17 вересня 2013 року № 7/2-3102 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ "Альянс Холдинг" щодо об'єкта будівництва: "Автозаправочна станція "Shell" по вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі м. Києва".
За результатами перевірки складено акт дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07 жовтня 2013 року, яким встановлено, що по вул. Оранжерейній, 1 у Шевченківському районі м. Києва ТОВ "Альянс Холдинг" на підставі договору оренди від 09 листопада 2012 року № 4035-12 укладеного з ТОВ "Інвест-Регіон" експлуатується автозаправочна станція "Shell".
Під час перевірки на зазначену автозаправочну станцію представники ТОВ "Альянс Холдинг" надали акт прийомки робочою комісією закінченого будівництва від 01 листопада 1994 року. Акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта наданий не був.
Також зазначено, що на автозаправочній станції "Shell" самовільно проведені будівельні роботи, а саме; капітальний ремонт фасадів будівлі; здійснене технічне переоснащення, паливозаправочних колонок (п. 3.12 ДЕН А. 2.2. -3.2012 Склад та зміст проектної документації на будівництво).
У зв'язку з порушенням вимог частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", 07 жовтня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
22 жовтня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві прийнято постанову № 465/13/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ТОВ "Альянс Холдинг' визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 6 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у розмірі 1 032 300,00 грн.
Не погоджуючись із постановою відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про її скасування.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, та суд апеляційної інстанції, залишаючи таке рішення без зміни, виходили з того, що позивач як особа, яка експлуатує об'єкт будівництва на підставі договору оренди, не є суб'єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 6 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Така правова позиція судів є правильною й такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до абзацу 6 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.
Колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції в частині того, що суб'єктами правопорушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 6 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", є суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника водночас.
Зазначений перелік суб'єктів, які можуть бути притягнуті до відповідальності, передбаченої абзацом 6 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності", є вичерпним.
Судами встановлено, що відповідно до договору оренди від 09 листопада 2012 року № 4035-12, укладеного між позивачем та ТОВ "Інвест-Регіон" позивачу передано в строкове платне володіння та користування майно - АЗС, яка розташована по вул. Оранжерейній, 1 в м. Києві.
Пунктом 5.4 зазначеного договору визначено, що орендар має право вносити зміни до орендованого майна, проводити його капітальний ремонт, поліпшення, реконструкцію, технічне переозброєння, перепланування, добудову, дообладнання, реконструкцію, модернізацію після узгодження строків та умов їх проведення в додаткових угодах.
Отже, позивач є лише орендарем АЗС та відповідно до умов договору оренди має право вносити зміни до орендованого майна, проводити його капітальний ремонт, поліпшення, реконструкцію, технічне переозброєння, перепланування, добудову, дообладнання, реконструкцію, модернізацію тільки після укладання додаткових угод до договору від 09 листопада 2012 року № 4035-12 з узгодженими в них строками та порядком виконання відповідних робіт.
При цьому, доказів на підтвердження того, що позивачем проводились будівельні роботи чи реконструкція на АЗС відповідачем суду не надано.
За вказаних обставин, зважаючи на те, що позивач не є суб'єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 6 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності", у зв'язку з визнанням винним у вчиненні якого на позивача накладено штраф та винесено оскаржувану постанову, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності вказаної постанови та наявності підстав для її скасування.
Судові рішення у справі є законними і обґрунтованими, підстав для їх скасування або зміни немає.
Доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що судами неправильно застосовані норми матеріального чи процесуального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконних та необґрунтованих судових рішень.
Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Голяшкін О.В.
Швед Е.Ю.