Справа № 758/6606/13-ц
Категорія 6
12 липня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Шаховніної М. О. ,
при секретарі - Якимович К. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Київської міської ради, треті особи - Головне управління держземагенства у м. Києві, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Київської міської ради про скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку.
Зазначав, що є учасником бойових дій, інвалідом війни в Афганістані 3-ї групи. Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус ветерана війни, гарантії їх соціального захисту» він має право на першочергове відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.
З 2005 року Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації вирішувалося питання про відведення йому земельної ділянки по АДРЕСА_1 Всі необхідні документи з-приводу зазначеного питання були готові 26 червня 2007 року. 5 вересня 2008 року Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації повідомило його про те, що відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 7 травня 2008 року зобов'язано Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації видати Державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 На підставі зазначеного рішення суду йому було відмовлено у видачі державного акту на право власності на зазначену земельну ділянку.
Позивач у позовній заяві вказав, що рішення суду було оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду, яким 1 серпня 2012 року було ухвалено рішення про скасування постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 7 травня 2008 року.
Посилаючись на те, що він є учасником бойових дій, інвалідом війни в Афганістані 3-ї групи, має право на першочергове відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, необхідні документи на відведення зазначеної земельної ділянки ним були зібрані ще у 2007 році, постанова Солом'янського районного суду м. Києва від 7 травня 2008 року на підставі якої було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 скасована апеляційним судом, просив скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_2
У судовому засіданні позивач підтримав позов з викладених у ньому підстав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник Київської міської ради у судове засідання не з'явилися, просили слухати за їх відсутності. У письмових поясненнях зазначили, що ведення Державного земельного кадастру в м. Києві здійснюється виключно територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України, тому позивачем не доведено, яким чином порушені його права саме Київською міською радою. (а.с.209-211)
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, інвалідом війни в Афганістані 3-ї групи (а.с. 16).
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни надаються такі пільги на першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
5 вересня 2008 року Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації повідомило ОСОБА_1 про те, що відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 7 травня 2008 року зобов'язано Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації організувати виготовлення, реєстрацію та видачу Державного акту на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 (раніше була адреса АДРЕСА_1) (а.с. 5).
Відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 7 травня 2008 року визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради по не прийняттю рішення про передачу земельної ділянки площею 0,09 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_2 та Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації по не вчиненню будь-яких дій по виготовленню та видачі ОСОБА_2 Державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 0,09 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1.
Зобов'язано Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації організувати виготовлення, реєстрацію та видачу ОСОБА_2 Державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 0,09 га по АДРЕСА_1 (а.с. 10-11).
На виконання вказаної постанови Головним управлінням земельних ресурсів зареєстровано та видано ОСОБА_2 державний акт на право власності на спірну земельну ділянку від 10 червня 2009 року. (а.с.9)
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 7 травня 2008 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради в частині нерозгляду проекту відведення спірної земельної ділянки згідно звернення ОСОБА_2 у встановлені законом строки. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. (а.с. 13-15).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 жовтня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року без змін.
Отже, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року, на підставі якої було видано державний акт на право власності на земельну ділянку скасовано.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд вказав на те, що зазначена постанова порушує права ОСОБА_1, оскільки відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він має право першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, обставини отримання погоджень, розробка проекту та вчинення інших дій необхідних для отримання однієї і тієї ж земельної ділянки у власність, відразу двома фізичними особами, одна з яких має право на першочергове отримання у власність земельної ділянки, судом першої інстанції не досліджувались.
Крім того, апеляційним судом було встановлено, що у 2003 році ОСОБА_1 звернувся до Голови Київської міської державної адміністрації ОСОБА_3 з заявою про виділення йому земельної ділянки під індивідуальне будівництво в Подільському районі м. Києва в районі радгоспу «Пуща Водиця» по вул. Полковій.
Враховуючи неможливість отримати згоду у агрокомбінату «Пуща - Водиця» на відведення даної земельної ділянки, 03 червня 2005 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Начальника ГУ земельних ресурсів КМДА Муховікова А.М. про направлення запитів до відповідних служб для збору висновків на уточнену адресу по АДРЕСА_1
23 грудня 2005 року заступником Київського міського голови Муховіковим А.М. було направлено лист з проханням розглянути заяву учасника бойових дій в Афганістані ОСОБА_1 у встановленому законом порядку.
12 січня 2006 року ОСОБА_1 отримав відповідь, що Голловне управління земельних ресурсів КМДА не буде заперечувати проти відведення йому земельної ділянки.
Листом від 18 січня 2006 року Подільська районна у м. Києві державна адміністрація повідомила, що не заперечує проти відведення ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.
04 лютого 2006 року Управлінням охорони навколишнього природного середовища за результатами запиту Головного управління земельних ресурсів КМДА від 23 грудня 2005 року № 52/36076 щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 у Подільському районі м. Києва, було надано згоду на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки за зазначеною адресою ОСОБА_1
Погоджено відведення земельної ділянки було 24.03.2006 року та ДП «Інститут Київгенплан» АТ «Київпроект». Позитивний висновок 31 березня 2006 року надано Київською міською санепідстанцією.
Листом від 01 грудня 2006 року Головним управлінням земельних ресурсів повідомлено, що для підготовки проекту рішення Київської міської ради по відведенню ділянки у АДРЕСА_1, ОСОБА_1 необхідно до доданих документів додати згоду Інституту харчової хімії і технології Національної Академії наук України та Національної Академії наук України, тому що вказана земельна ділянка знаходиться в їх користуванні.
На адресу Голови Київської міської ради ОСОБА_6, Інститутом харчової хімії та технології Національної Академії наук України було направлено лист від 25.12.2006 року про надання згоди на вилучення земельної ділянки та передачу її ОСОБА_1
Також, на засіданні бюро Президії Національної академії наук України 26 червня 2007 року було прийнято Постанову № 185, якою Президія НАН України погодила відведення ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду встановили, що постанова суду першої інстанції порушує право ОСОБА_1, оскільки відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», встановлено першочергове право учасникам війни на відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Виходячи з аналізу процесуальних норм права, преюдиційність фактів, які відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню, ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними (ті самі особи (особа) або правонаступники) і об'єктивними (предмет спору, предмет доказування) межами, за якими сторони чи інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники, не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судом у рішенні в такій справі факти і правовідносини.
Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Згідно зі ст. 118 ЗК України, в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин, відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.
Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
У постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року зазначено, що у даному випадку Київська не розглянула на своєму засіданні проект відведення і не прийняла щодо цього жодного рішення.
Ураховуючи те, що Державний акт на право власності на земельну ділянку був виданий на підставі постанови суду першої інстанції, яка була скасована апеляційним судом, позивач відноситься до категорії осіб, які мають право на першочергове отримання земельної ділянки, питання щодо відмови або передачі земельної ділянки у власність органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування у встановленому законом порядку, не вирішувалося, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Оцінивши докази, які наявні у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,09 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 118, 126 ЗК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 56, 57, 58, 60, 84, 88, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Київської міської ради, треті особи - Головне управління держземагенства у м. Києві, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку задовольнити.
Скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,09 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 від 10 червня 2009 року № 03-7-02962.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М. О. Шаховніна