Справа № 758/7725/16-а
19 липня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Шаховніної М. О.,
при секретарі - Якимович К. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції УПП у місті Києві Гайдамака Д.І. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора патрульної поліції УПП у місті Києві Гайдамака Д.І. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 15 червня 2016 року він керуючи автомобілем НОМЕР_1, був зупинений інспектором патрульної поліції 10-ої роти 2-го батальйону капралом поліції Гайдамакою Д.І. Останній вказував, що позивач пересік, здійснивши поворот горизонтальну подвійну суцільну лінію розмітки 1.3, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Зазначив, що відносно нього було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Посилаючись на те, дії відповідача щодо винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності були неправомірні та необґрунтовані, просить визнати протиправними дії інспектора поліції щодо складання постанови від 15 червня 2016 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 021667 від 15 червня 2016 року відносно нього.
У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Відповідач свого права на участь у судовому засіданні не використав, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлявся належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності представника відповідача на підставі поданих доказів.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні 15 червня 2016 року інспектором патрульної поліції 10-ої роти 2-го батальйону капралом поліції Гайдамакою Д.І. винесено постанову серії ЕАА № 021667 від 15 червня 2016 року про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень (а.с. 7). При цьому зазначено, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, пересік, здійснивши поворот, горизонтальну подвійну суцільну лінію розмітки 1.3.
Причиною спору між сторонами, на думку позивача, стали неправомірні дії відповідача щодо винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач жодних письмових доказів, які б спростовували позовні вимоги ОСОБА_1 до суду не направив.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суб»єктом владних повноважень в порушення зазначених вище вимог Закону, щодо обов»язку доказування правомірності своїх дій з приводу винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення не надано суду жодних доказів.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі, а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Отже, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова не містить достатніх доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху України про які йдеться в постанові, тому суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення складена інспектором патрульної поліції УПП у місті Києві Гайдамакою Д.І. не може оцінюватися судом в розумінні ст. 70 КАС України у якості належних допустимих доказів, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП України, оскільки заперечується позивачем, а інші докази які б їх обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.
Крім того з постанови по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 255 гривень, однак відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП у твердій грошові сумі не передбачена.
В силу принципу презумціїї невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП України є недоведеним.
З урахуванням зазначених вище обставин та досліджених доказів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє доведення у судовому засіданні, ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 122, ст. 247, 251, 256, 283, 284 КУпАП України та керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 17, 71, 72, 104, 105, 158, 161, 162, 163 КАС України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати дії інспектора патрульної поліції УПП у місті Києві Гайдамака Д.І. щодо складання постанови в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 неправомірними.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 021667 від 15 червня 2016 року відносно ОСОБА_1.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя М. О. Шаховніна