Справа № 758/6760/16-ц
Категорія 13
27 травня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді -Шаховніної М. О.,
народних засідателів - Гулак Н.І, Івановської О.В.,
за участю прокурора - Павліченко В.О.,
при секретарі - Якимович К. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Територіального медичного об'єднання «Психіатрія» про примусову госпіталізацію ОСОБА_2,
Представник Територіального медичного об'єднання «Психіатрія» звернувся до суду із заявою про госпіталізацію ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яку 25 травня 2016 року було госпіталізовано до Територіального медичного об'єднання «Психіатрія», у зв'язку з погіршенням психічного стану, а саме проявами неадекватної поведінки на вулиці.
Свою заяву обґрунтовують тим, що ОСОБА_2 була оглянута комісіє лікарів та комісією було встановлено, що остання має хронічний маячний розлад, параноїчний синдром. За своїм психічним станом виявляє безпосередню загрозу для себе та оточуючих.
Посилаючись на те, що за результатами психіатричного освідування було складено висновок, що ОСОБА_2 потребує примусової госпіталізації, ТМО «Психіатрія» звернулося до суду із даною заявою.
У судовому засіданні представник заявника підтримала заяву, обґрунтувавши необхідність примусової госпіталізації ОСОБА_2, просила суд задовольнити заяву, оскільки на даний час остання у випадку її виписки представляє небезпеку для себе та оточуючих, відмовою від лікування.
ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви та примусової госпіталізації.
Представник органу опіки та піклування заяву підтримав.
Зацікавлені особи заперечували проти задоволення заяви.
Прокурор заяву про госпіталізацію не підтримала, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не вчиняє дій, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, у останньої не виявлено ознак агресії до оточуючих.
Заслухавши пояснення учасників процесу, висновок прокурора, дослідивши надані матеріали, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеної заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Зі змісту ст. 279 ЦПК України заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку подається до суду за умов, визначених Законом України «Про психіатричну допомогу».
Згідно ч. 3 ст. 13 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа може бути госпіталізована до психіатричного закладу в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, а також у випадках проведення експертизи стану психічного здоров'я особи або застосування до особи, яка страждає на психічний розлад і вчинила суспільно небезпечне діяння, примусового заходу медичного характеру на підставах та в порядку, передбачених законами України.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, що згідно акту психіатричного освідчення від 26 травня 2016 року ОСОБА_2 відмовляється проходити лікування на загальних підставах, має хронічний маячний розлад, параноїчний синдром, потребує примусової госпіталізації.
Від добровільного лікування ОСОБА_2 відмовилася.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
У заяві про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку представник психіатричного закладу як підставу госпіталізації зазначає наявність агресивної поведінки у ОСОБА_2
Проте, будь-яких належних доказів на підтвердження поведінки, що являє собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих внаслідок встановленого у неї захворювання матеріали справи не містять, у судовому засідання згідно пояснень зацікавлених осіб не встановлені.
Сама ж по собі неадекватна поведінка ОСОБА_2 без встановлення наслідків цієї поведінки, що передбачено статтею 14 Закону України «Про психіатричну допомогу», не може бути достатньою підставою госпіталізації особи в примусовому порядку.
Доказів на підтвердження обставин виявлення у ОСОБА_2 наміру вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, у судовому засіданні суду не надано (п.1 ч.1 ст.14 Закон України «Про психіатричну допомогу»).
Враховуючи, що підстави, які передбачені ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу», і які б давали суду право надати згоду на госпіталізацію та проведення лікування ОСОБА_2 в примусовому порядку відсутні, суд вважає, що у задоволенні заяви про примусову госпіталізацію ОСОБА_2 слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 280-282 ЦПК України, ст. ст. 14, 16 Закону України "Про психіатричну допомогу", суд
Відмовити у задоволенні заяви Територіального медичного об'єднання «Психіатрія» про примусову госпіталізацію ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
.
Суддя:
Народні засідателі: