Справа № 138/1496/16-ц
Провадження №:2/138/491/16
18.07.2016 м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:
головуючої судді Жикевич Т.Б.,
за участю: секретаря Цибульської Т.І.,
представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Фермерського господарства «НУСІ», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_6 реєстрації Могилів-Подільської райдержадміністрації, про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки,
ОСОБА_5 звернулась до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що дідусеві позивача ОСОБА_7 на праві особистої приватної власності належала земельна ділянка площею 2,3080 га, яка знаходиться на території Карпівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області. 21.06.2011 дідусь помер, і вказану вище земельну ділянку після його смерті успадкувала бабуся заявника ОСОБА_8, яка спадщину прийняла, однак не оформила свої спадкових прав. 27.02.2013 бабуся теж померла.
Позивач, як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_8, прийняла спадщину та отримала Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 14.03.2016 на земельну ділянку площею 2,3080 га, яка знаходиться на території Карпівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області.
Маючи намір передати вказану земельну ділянку в оренду, позивач уклала типовий договір оренди земельної ділянки і 22.03.2016 звернулась із заявою про державну реєстрацію такого договору однак державний реєстратор їй відмовив оскільки заявлене право вже зареєстроване. З відповіді Управління Держземагенства у Могилів-Подільському районі Вінницької області позивачу стало відомо, що 05.08.2011 дійсно уже був зареєстрований договір оренди на дану земельну ділянку, який був укладений 25.03.2011 терміном на 10 років між ОСОБА_7 та ФГ «НУСІ». Однак, позивач вказує, що її дідусь помер ще 21.06.2011, а договір був зареєстрований уже 05.08.2011.
Оскільки державна реєстрація вказаного вище договору проведена після смерті орендодавця ОСОБА_7, а смерть орендодавця автоматично зупиняє реєстрацію речового права оренди земельної ділянки і відповідно орендар без нового договору не може приступати до її використання без дозволу нового власника, позивач вважає, що договір від 25.03.2011 є неукладеним.
Вказані вище обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом в якому позивач просить витребувати у відповідача та повернути їй земельну ділянку площею 2,3080 га, яка знаходиться на території Карпівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області та скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди відповідача на дане майно.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, з підстав зазначених в позові та просили позов задовольнити. Зазначили, що земельну ділянку, яка належить позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, відповідач користується земельною ділянкою, яка є предметом спору без правових підстав, оскільки реєстрація договору оренди земельної ділянки проведена після смерті орендодавця, а тому такий договір не може породжувати будь-які права та обов'язки.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали та просили суд в задоволенні позову відмовити з підстав зазначених в наданих суду письмових запереченнях.
Суд, заслухавши представників позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 373 Цивільного Кодексу України право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.
В позові вказано, що ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 407635 виданого Могилів-Подільською райдержадміністрацією 01 листопада 2007 року належала земельна ділянка площею 2,3080 га, яка знаходиться на території Карпівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області. 21 червня 2011 року ОСОБА_7 помер і дану земельну ділянку після його смерті прийняла у спадщину його дружина ОСОБА_8.
27 лютого 2013 року ОСОБА_8 померла, в зв'язку з чим державним нотаріусом 14.03.2016 позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії НАТ 016445, в тому числі на земельну ділянку, площею 2,3080 га, кадастровий номер 0522683000:02:001:0056 (а.с. 10).
Право власності позивача на вказану вище земельну ділянку підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №55509102 (а.с. 11,12).
Суду надано копію договору оренди землі від 25 березня 2011 року в якому вказано, зокрема, що його укладено між орендодавцем ОСОБА_7 та орендарем ФГ «НУСІ» Предмет оренди - земельна ділянка №205, площею 2,3080 га, яка знаходиться на території Карпівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області. Строк дії договору - 10 років. На договорі міститься відмітка про його реєстрацію у відділі Держкомзему у Могилів-Подільському районі, про що вчинено запис за №665 (а.с. 6,7).
Також в матеріалах справи міститься акт прийому передачі земельної ділянки, що є предметом договору, від імені тих же осіб (а.с. 8).
Факт наявності державної реєстрації вказаного договору оренди землі 05.08.2011 підтверджено інформацією Управління Держгеокадастру у Могилів-Подільському районі та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №55509102 (а.с. 11,12, 14).
Факт підписання договору оренди його сторонами та факт користування таким майном відповідачем, в тому числі на час вирішення спору в даному провадженні не оспорювалось жодною із сторін спору.
На підтвердження факту смерті ОСОБА_7 21.09.2011 позивач не надала суду жодного доказу.
Разом з тим, при вирішенні спору суд зважає на те, що за правилами ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про оренду землі» орендар набуває право оренди земельної ділянки на підставі і в порядку передбаченого Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та цим Законом і договором оренди землі.
Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а ч.5 ст. 126 Цього кодексу (в редакції на 25.03.2011) передбачалось, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Згідно з вимогами частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
За змістом частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.
Частиною першою статті 20 Закону України “Про оренду землі” (далі - Закон), в редакції на 25.03.2011, передбачалось що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної
реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну
реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Тобто, вказана вище норма пов'язує момент укладення договору не з державною реєстрацією, а з моментом досягнення істотних умов такого договору.
Отже, учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.
Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні спірного договору, набуваються після відповідної державної реєстрації.
Така позиція зазначена в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19.02.2014 у справі №6-162цс13.
Статтею 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Волевиявлення є важливими чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою статтею 627 ЦК України.
Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідків.
Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору.
Відповідно до висновку Верховного Суду України викладеного у постанові Судової палати у цивільних справа Верховного Суду України від 18 грудня 2013 року навіть прохання учасника правочину не здійснювати реєстрацію договору оренди земельної ділянки, волевиявлення на укладення якого він виявляв у момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, не є підставою для недійсності договору.
Враховуючи викладене вище, суд розглядаючи позов в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів наданих суду вважає, що договір оренди землі від 25.03.2011 укладений між ОСОБА_7 та ФГ «НУСІ» щодо передачі останньому земельної ділянки ділянку площею 2,3080 га, яка знаходиться на території Карпівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області в оренду є укладеним з моменту досягнення його сторонами істотних умов такого договору та його підписання. Тобто, ФГ «НУСІ» набуло право користування вказаною земельною ділянкою на законних підставах.
Крім того, суд звертає увагу сторін, що враховуючи положення ст. 1218 ЦК України, до спадкоємця переходять усі права та обов'язки спадкодавця. Тобто, смерть спадкодавця не припиняє дії договору.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 125, 126 (в ред. на час виникнення спірний правовідносин) ЗК України, ст. ст. 16, 202, 373, 387, 1218 ЦК України, ст. 15, 18, 20 (в ред. на час виникнення спірний правовідносин) Закону України «Про оренду землі» , ст. ст.10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_5 до Фермерського господарства «НУСІ», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_6 реєстрації Могилів-Подільської райдержадміністрації, про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки - відмовити.
Судові витрати у виді судового збору залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особа, яка брала участь у справі, однак не була присутня при оголошенні судового рішення, має право оскаржити судове рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Т.Б.Жикевич