ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.07.2016Справа №910/9925/16
За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»
доУправління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України
простягнення 335 418,29 грн.
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача:Кучкова Ю.В.
від відповідача:не з'явився
Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (надалі - ПАТ «Київенерго») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України (надалі - «Управління») про стягнення 335 418,29 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору на постачання електричної енергії у гарячій воді №520641 від 02.07.2007 р. позивач поставив теплову енергію, а відповідач грошові зобов'язання по оплаті поставленої енергії належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 245 721,29 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 8 771,07 грн. та інфляційних у розмірі 80 925,92 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.06.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.07.2016 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2016 р. розгляд справи відкладено на 25.07.2016 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.
Представник позивача в судове засідання з'явилася, надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 01021, м. Київ, вул. Інститутська, 8, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, матеріалами справи та вказано в позові.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
02.07.2007 р. між Акціонерною енергопостачальною організацією «Київенерго» (постачальник) та Управлінням (споживач) було укладено договір на постачання електричної енергії у гарячій воді №520641 (надалі - «Договір»).
Відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства «Київенерго», затвердженого загальними зборами акціонерів Акціонерної енергопостачальної організації «Київенерго» (протокол № 2/2013 від 22.04.2013 р.), Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» перейменована у Публічне акціонерне товариство «Київенерго» у відповідності до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства».
Пунктом 1.1 Договору визначено, що постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому договорі.
Згідно з п. 2.2.1 Договору енергопостачальна організація зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону: для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.
Споживач відповідно до пункту 2.3.1 Договору зобов'язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Додатком №2 до Договору, а саме пунктом 10, сторони погодили, що споживач щомісячно:
- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;
- до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.
Договір є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Позивач вказує, що за період з 01.11.2014 р. по 01.08.2015 р. у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.04.2016 р. становить
245 721,29 грн., підтверджується обліковими картками за спірний період, а також відомостями обліку споживання теплової енергії.
Спір виник у справі у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором по сплаті спожитої теплової енергії.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Додатком №2 до Договору сторонами погоджено порядок розрахунків, згідно умов якого споживач здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати до 23 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання; остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами цього договору здійснюється на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.
Однак в порушення умов договору відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати заборгованості за використану теплову енергію, внаслідок чого за період з 01.11.2014 р. по 01.08.2015 р. у відповідача виникла заборгованість у розмірі 245 721,29 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем вірно та правомірно здійснено нарахування суми грошових коштів за спожиту теплову енергію у розмірі 245 721,29 грн. за спірний період.
Заборгованість Управління перед ПАТ «Київенерго» у розмірі 245 721,29 грн. підтверджується матеріалами справи. Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 245 721,29 грн. правомірними та обґрунтованими.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 8 771,07 грн. та інфляційних у розмірі 80 925,92 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з грудня 2014 року по березень 2016 року.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 8 771,07 грн. та інфляційних у розмірі 80 925,92 грн.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 245 721,29 грн., 3% річних у розмірі 8 771,07 грн. та інфляційних у розмірі 80 925,92 грн.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання даного позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 8; ідентифікаційний код 22869342) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) заборгованість у розмірі 245 721 (двісті сорок п'ять тисяч сімсот двадцять одна) грн. 29 коп., 3% річних у розмірі 8 771 (вісім тисяч сімсот сімдесят одна) грн. 07 коп., інфляційні у розмірі 80 925 (вісімдесят тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 92 коп. та судовий збір у розмірі 5 031 (п'ять тисяч тридцять одна) грн. 27 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 27.07.2016 р.
Суддя В.П. Босий