ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
26.07.2016Справа № 910/13561/16
Суддя Трофименко Т.Ю., розглянувши
позовну заяву Фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
до Дитячої юнацької спортивної школи № 17 (відповідач-1)
Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації (відповідач-2)
про зобов'язання вчинити дії
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації та Дитячо-юнацької спортивної школи № 17, відповідно до якої просить суд:
- визнати договір № 299 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 05.11.2014 таким, що продовжений на той самий термін, тобто до 31.05.2009.
- зобов'язати Святошинську районну в м. Києві державну адміністрацію та Дитячо-юнацьку спортивну школу № 17 укласти додаткову угоду до договору № 299 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 05.11.2014 про продовження строку дії договору до 31.05.2019 р.
Суд вважає за необхідне повернути позовну заяву з доданими до неї документами без розгляду з наступних підстав.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів сплати судового збору у передбаченому порядку та розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 2 статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378 гривень.
Відповідно до п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у сумі 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р., статтею 55 Господарського процесуального кодексу України, передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.
Згідно з п. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позивач у позовній заяві зазначив дві вимоги немайнового характеру.
Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 2 756,00 грн.
Крім того, Законом України від 08.07.2011, № 3674-VI "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.
Таким чином, документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, а також платіжне доручення.
Відповідно до п. п. 2.20., 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р.,чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Заявником, до позовної заяви, як доказ сплати судового збору, додано копію квитанції №35/326 від 18.07.2016 на суму 1378,00 грн.
Вказані обставини перешкоджають дійти беззаперечного висновку, що судовий збір сплачено в доход Державного бюджету України за розгляд саме цієї позовної заяви.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником в якості сплати судового збору за подання зазначеної позовної заяви додано лише ксерокопію платіжного доручення про сплату 1378,00 грн., в той час як зазначені платіжні документи до господарського суду повинні подаватися лише в оригіналі, суд дійшов висновку, що заявником не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а тому вказана позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду для усунення допущеного порушення, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Повернути позовну заяву без розгляду на дооформлення.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду м. Києва з позовом.
Суддя Т.Ю. Трофименко